Єдиний унікальний номер 235/3847/24
Провадження № 2/235/1177/24
19 червня 2024 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.
за участю секретаря судового засідання Леонової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини заробітку,-
У травні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трун О.В., звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі - ТОВ «Краснолиманське») про стягнення компенсації втрати частини заробітку.
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначив, що у період з 02.03.2018 по 07.09.2020 працював в ТОВ «Краснолиманське», був звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. При звільненні підприємство не провело з ним повний остаточний розрахунок по виплаті заробітної плати, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2024 року (справа № 235/768/24) з ТОВ «Краснолиманське» на його користь було стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 64851,07 грн.
19 квітня 2024 року рішення суду виконано в повному обсязі в примусовому порядку.
З урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути компенсацію втрати частини заробітку за період з 02.03.2018 по 19.04.2024 в розмірі 35 230,21 грн (а.с.1-5, 2-25).
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2024 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а.с.19).
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відповідач не визнав з наступних підстав.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.02.2024 з ТОВ «Краснолиманське» стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 64 851,07 грн без відрахування з цієї суми обов'язкових податків та зборів.
Рішення суду виконано в повному обсязі 19.04.2024.
Відповідач зазначає, що виплата нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачу не відбулася, оскільки для проведення розрахунку компенсації втрати частини доходів, зокрема, період невиплати заробітної плати має бути чітко визначений.
Позивач просить стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітку за період з 02.03.2018 до моменту фактичного розрахунку - 19.04.2024, але заборгованість з виплати заробітної плати у відповідача перед позивачем виникла лише з січня 2020 року по вересень 2020 року.
З позицією позивача неможливо погодитися, оскільки згідно зі ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило у грошовому вигляді, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, а позивач був 07.09.2020 звільнений.
У 2023 році не проводиться нарахування сум індексації, які визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, роз'яснення норм якого надає Мінсоцполітики.
Остаточна сума компенсації відповідно до діючого законодавства підлягає розрахунку на день виплати боргу та не залежить від дати ухвалення судового рішення. Розмір компенсації втрати частини заробітку є значно завищеним та алгоритм її розрахунку суперечить нормам чинного законодавства, а тому вимоги щодо стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати підлягають відмові у задоволенні позовних вимог.
Відповідач наголошує, що позивач не звертався до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159, тому його вимоги передчасні і не підлягають задоволенню. В свою чергу, відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації. Відповідач вважає, що у правовідносинах щодо виплати компенсації втрати частини доходів шляхом подання заяви до підприємства обов'язковим є досудове врегулювання спору, при цьому виключно відмову підприємства за наслідками розгляду такого звернення особа може оскаржити в судовому порядку.
На думку відповідача, дії позивача направлені на безпідставне збагачення в судовому порядку, а останній являється інструментом такого збагачення.
ТОВ «Краснолиманське» протягом багатьох років є флагманом енергетичного комплексу України, а також містоутворюючим та бюджетоутворюючим підприємством і знаходиться у м. Родинське Покровської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. Після початку війни російським агресором вугледобувна галузь переживає глибоку кризу, виконуючи свою господарську діяльність, підприємство платить податки до бюджету країни, виплачує заробітну плату працівникам кожен день, які ризикуючи своїм життям, роблять спуски під землю для того, щоб давати енергетичну стабільність для внутрішнього виробника електроенергії та постачання цієї електроенергії до осель українських сімей.
На підставі наведеного, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.22-25).
Дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.
ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське» з 2 березня 2018 року по 7 вересня 2020 року, звільнений за ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.9).
Конституцією України гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.
Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов'язує роботодавця у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму (ч.2 ст.116 ЦПК України).
Згідно зі ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
У ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»).
Згідно зі ст.7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідно до п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2024 року (справа № 235/768/24, провадження № 2/235/536/24) стягнуто з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з січня 2020 року по вересень 2020 року в сумі 64 851,07 грн без відрахування з цієї суми обов'язкових податків та зборів (а.с.10-11).
Згідно з довідкою ТОВ «Краснолиманське» № 380 від 24.05.2024 заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з січня 2020 року по вересень 2020 року становила 64 851,07 грн (сума заборгованості зазначена після утримань всіх обов'язкових податків та зборів), у т.ч.: січень 2020 року - 7594,02 грн, лютий 2020 року - 9835,721 грн, березень 2020 року - 10276,45 грн, квітень 2020 року - 12107,28 грн, травень 2020 року - 727,8 грн, червень 2020 року - 46,24 грн, липень 2020 року - 82,73 грн, серпень 2020 року - 9811,55 грн, вересень 2020 року - 14369,28 грн (а.с.27).
Згідно з платіжною інструкцією № 3532 від 19.04.2024 ОСОБА_1 сплачено борг, стягнутий з ТОВ «Краснолиманське» згідно з виконавчим листом, виданим Красноармійським міськрайонним судом Донецької області 01.04.2024 у виконавчому провадженні № 74785862 в сумі 64851,07 грн (а.с.12).
Отже, позивач має право на стягнення з відповідача як роботодавця на свою користь як працівника компенсації втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Компенсація втрати частини заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням щомісячних індексів споживчих цін Держкомстату становить:
за січень 2020 року - (99,7 х 100,8 х 100,8 х 100,3 х 100,2 х 99,4 х 99,7 х 100,7 х 100,7 100,1 х 99,8 х 110,0 х 126,6 х 100,4 х 100,3 х 100,5 : 100) х 7594,02 грн : 100 = 3503,75 грн;
за лютий 2020 року - (100,8 х 100,8 х 100,3 х 100,2 х 99,4 х 99,7 х 100,7 х 100,7 х 100,1 х 99,8 х 110,0 х 126,6 х 100,4 х 100,3 х 100,5 : 100) х 9835,72 грн : 100 = 4374,93 грн;
за березень 2020 року - (100,8 х 100,3 х 100,2 х 99,4 х 99,7 х 100,7 х 100,7 х 100,1 х 99,8 х 110,0 х 126,6 х 100,4 х 100,3 х 100,5 : 100) х 10276,45 грн : 100 = 4453,81 грн;
за квітень 2020 року - (100,3 х 100,2 х 99,4 х 99,7 х 100,7 х 100,7 х 101,0 х 99,8 х 110,0 х 126,6 х 100,4 х 100,3 х 100,5 : 100) х 12107,28 грн : 100 = 5109,27 грн;
за травень 2020 року - (100,2 х 99,4 х 99,7 х 100,7 х 100,7 х 101,0 х 99,8 х 110,0 х 126,6 х 100,4 х 100,3 х 100,5 : 100) х 727,80 грн : 100 = 304,07 грн;
за червень 2020 року - (99,4 х 99,7 х 100,7 х 100,7 х 101,0 х 99,8 х 110,0 х 126,6 х 100,4 х 100,3 х 100,5 : 100) х 46,24 грн : 100 = 19,18 грн;
за липень 2020 року - (99,7 х 100,7 х 100,7 х 100,1 х 99,8 х 110,0 х 126,6 х 100,4 х 100,3 х 100,5 : 100) х 82,73 грн : 100 = 35,04 грн;
за серпень 2020 року - (100,7 х 100,7 х 100,1 х 99,8 х 110,0 х 126,6 х 100,4 х 100,3 х 100,5 : 100) х 9811,55 грн : 100 = 4196,407 грн;
за вересень 2020 року - (100,7 х 100,1 х 99,8 х 110,0 х 126,6 х 100,4 х 100,3 х 100,5 : 100)) х 14369,28 грн : 100 = 6003,49 грн.
Усього загальна сума компенсації втрати частини заробітку, на яку має право позивач, становить 27 999,94 грн (3503,75 грн + 4374,93 грн + 4453,81 грн + 5109,27 грн + 304,07 грн + 19,18 грн + 35,04 грн + 4196,40 грн + 6003,49 грн), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.
Позиція відповідача щодо обов'язкового досудового врегулювання спору щодо виплати компенсації втрати частини заробітку не заслуговує на увагу, оскільки, по-перше, положеннями Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачений обов'язок власника підприємства, установи організації або уповноваженого ним органу у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахувати громадянинові компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати; по-друге, ст.7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» гарантує право громадянина оскаржити відмову власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати такої компенсації, при цьому не містить в собі посилання на обов'язкове попереднє звернення до роботодавця із заявою про виплату компенсації втрати частини заробітку.
Суд зазначає, що Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначаються правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. У відповідності до ст.ст.1, 4 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг, яка проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Отже, дія цього Закону не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами цього спору з приводу компенсації втрати частини заробітної плати позивачем внаслідок несвоєчасної виплати йому заробітної плати відповідачем, тому заперечення в цій частині судом не беруться до уваги.
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 770,13 грн (968,96 грн х 79,48% : 100%).
Згідно зі ст.ст.115, 116 КЗпП України, ст.ст.1, 21, 24, 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.2, 4, 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (м. Київ, Шевченківський район, вулиця Хмельницького Богдана, 64, ЄДРПОУ 32281519) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини заробітку за період з 1 січня 2020 року по 30 вересня 2020 року в сумі 27 999 (двадцяти семи тисяч дев'ятисот дев'яноста дев'яти) гривень 94 копійок без утримання з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (м. Київ, Шевченківський район, вулиця Хмельницького Богдана, 64, ЄДРПОУ 32281519) в дохід держави судовий збір в розмірі 770 (семисот сімдесяти) гривень 13 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції за правилами ст.ст.354, 355 ЦПК України.
Суддя Г.В. Назаренко