233 Справа № 233/3434/24
про залишення заяви без руху
21 червня 2024 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаною заявою звернувся ОСОБА_1 , в якому просив встановити факт самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_1 без участі матері ОСОБА_3 .
В обґрунтування вказаних вимог заявник посилався на те, що він є батьком малолітньої дитини, з якою проживає разом, утримує її та виховує. Матір дитини ОСОБА_3 , з дитиною не проживає, не утримує її та не виховує.
Встановлення даного факту є необхідним для отримання заявником відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та виїзду з дитиною за кордон.
Проте заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.
Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175, ч.5 ст.177 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно із ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У вказаній заяві зазначено, що метою встановлення відповідного факту є отримання відстрочки від мобілізації військовозобов'язаного під час воєнного стану та подальший виїзд заявника з дитиною за межі України, який на теперішній час обмежений для громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років у зв'язку з введенням на території України воєнного стану.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.
Водночас заявник просить залучити як заінтересовану особу Костянтинівську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області, проте в заяві не вказує на які правовідносини з вказаною особою має вплинути встановлення відповідного факту судом.
А отже, в порушення зазначених вимог заявником не визначено коло заінтересованих осіб відповідно до мети звернення до суду, якими окрім матері дитини може бути відповідний територіальний центр комплектування, що є юридичною особою, до якого заявник в майбутньому може звертатися з відповідним рішенням суду.
Доцільним буде роз'яснити заявнику про те, що постановою Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 449/1352/15 було встановлено, що суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди заявника залучати інших заінтересованих осіб до участі у справі та зобов'язується вирішити справу за тією заявою, що пред'явлена, і стосовно тих осіб, які зазначені у ній. Якщо заявник не заявляє клопотання про заміну/залучення заінтересованих осіб, суд повинен відмовляти у задоволенні поданої заяви про встановлення юридичного факту.
Відповідно до ч.ч. 4 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тяжким майновим станом.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Згідно з ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»).
Згідно з п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Водночас заявником до заяви не додано докази на підтвердження його майнового стану, що позбавляє суд можливості врахувати обставини, перелічені у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду заяви у справах окремого провадження підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. А отже, судовий збір за подання вказаної заяви складає 605,60 грн (3028 грн. х 0,2).
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Тобто судовий збір підлягає сплаті за подання даної заяви на розрахунковий рахунок UA438999980313151206000005692, отримувач платежу -Донецьке ГУК/Костянтинів. МТГ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.податків), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених підстав заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків та запропонувати сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн на вищезазначений рахунок та надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору, або клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та відповідні докази або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. А також виконати вимоги, передбачені ч. 1 ст. 318 ЦПК України. Роз'яснити заявнику, що в іншому разі заява буде вважатися неподаною та їй повернута.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 183, 185, 260, 261, 294, 318, 353 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк 10 днів з дня отримання копії ухвали.
В разі неусунення недоліків у зазначений строк заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Мартиненко В.С.