Справа № 229/1275/24
Провадження № 2-о/229/43/2024
21 червня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Рибкіної Н.М.,
присяжних Русєвої Г.В., Лук'янової В.М.,
за участю секретаря судового засідання Шайгородської О.Г.,
заявниці ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи Барабаш І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , Дружківська міська рада Донецької області про визнання особи безвісно відсутньою,-
Заявниця ОСОБА_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 , звернулася до суду із заявою про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Верхня Самара, Близнюківського району, Харківської області.
В заяві вказала, що вона, її донька та син є співвласниками квартири АДРЕСА_2 . В липні 2014 року ОСОБА_3 пішов з дому, забравши свої речі і до теперішнього часу заявниця не має жодних відомостей про його місцеперебування, він 10 років не з'являється за місцем проживання і відносин ні з ким не підтримує. Оскільки ОСОБА_3 є співвасником квартири, заявниця та заінтересована особа -донька заявниці ОСОБА_2 не можуть розпорядитись цим нерухомим майном. У зв'язку з цим просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Верхня Самара, Близнюківського району, Харківської області безвісно відсутнім.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 11.03.2024 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Дружківську міську раду Донецької області.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 24.04.2024 року витребувано відомості з державних установ та організацій щодо ОСОБА_3 .
В судовому засіданні заявниця суду повідомила, що в 2014 році разом з нею, її чоловіком ОСОБА_4 , та сином ОСОБА_3 мешкав брат заявниці, який став у сина забирати без його дозволу речі. Син запропонував заявниці зняти для брата квариру, щоб він разом з ними не мешкав, але заявниця не погоджувалась, тому син попередив її,що якщо вона не хоче, щоб брат пішов, значить піде він. І просто вийшов з дому та пішов і по сьогоднішній день його не має. Заявниця чекала його весь цей час, для розшуку сина до поліції не зверталась, оскільки думала, що він ось-ось прийде до дому. Чи він перебуває на окупованій території ій не відомо. Якби він був у родичів, вони б теж повідомили заявницю. Останнім часом син працював неофіційно на будівництві, їздив на роботу до м.Донецька, в центрі зайнятості на обліку не перебував, дружини, цивільної дружини або дітей у нього не було. Іншого майна, крім квартири, у сина не було.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні 24.05.2024 року суду пояснила, що вона доводиться донькою заявниці та сестрою ОСОБА_3 , подану заяву підтримує. Повідомила, що вони з матір'ю не можуть оформити спадкові права на квартиру, довелось розшукувати брата. Він зник в 2014 році, пішов з дому, точно не знає як це сталося, оскільки на той момент мешкала з чоловіком за іншою адресою.Зі слів матері їй відомо, що ОСОБА_5 посварився з дядьком та пішов з дому, він доросла людина. Вона знала, що він поїхав у м. Донецьк, то звідти повернути його не могла, оскільки територія окупована. Про те, що брат поїхав до м.Донецька на роботу, ій відомо від знайомих, прізвище його друга вона не знає, у нього була клічка, зустріла знайомого в місті, запитала у нього чи не знає де ОСОБА_5 , знайомий повідомив,що він в м.Донецьку. Як раз в м.Дружківці були воєнні дії, вона була з дитиною вдома, та до м.Донецька було страшно їхати. Більше ніяких відомостей від брата не було. В поліцію не заявляли, так як чекали, що він повернеться. Ні сім'ї, ні дітей у брата не було.
Представник заінтересованої особи Дружківської міської ради Донецької області Барабаш І.П. в судовому засіданні просила прийняти рішення на розсуд суду відповідно до чинного законодавства.
Суд, заслухавши заявника, заінтересовану особу ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
В силу п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Згідно з ч. 1ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Відповідно до ч. 1ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
За положеннями ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Зазначена норма передбачає перш за все з'ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутньою, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.
У своїй Постанові по справі № 760/3112/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду наголошує на тому, що фактична відсутність відомостей про місце перебування особи не є безумовною підставою для визнання її безвісно відсутньою.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок: «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер. Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою».
В процесі розгляду справи кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Судом встановлено, що заявником у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 ( а.с. 3-5)
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який був чоловіком заявниці, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.7)
З свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого повторно, вбачається, що ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ( а.с.8)
Відповідно до акта обстеження від 24.01.2024 року КП “Комсервіс” на момент обстеження в квартирі АДРЕСА_2 ніхто не проживає, ОСОБА_3 з липня 2014 року за вказаною адресою не проживає ( а.с.9)
З витягу № 11/156/11.02-11 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб вбачається, що ОСОБА_3 з 09.10.2001 року зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 ( а.с.10)
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27.01.2000 року власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ( а.с.69)
З відповіді начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району №0116/3201 від 01.05.2024 вбачається, що ОСОБА_3 з 09.10.2021 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ( а.с.105)
Відповідно до інформації з Міністерства соціальної політики №10996/02-24/3 від 01.05.2024 року відомості в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб відносно ОСОБА_3 відсутні ( а.с.103)
З відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 24754/22335-10-24/15.1. від 06.05.2024 вбачається, що за результатами перевірки за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів цивільного стану, складених органами ДРАЦС Донецького регіону не виявлено, перевірку актових записів про смерть проведено з 01.01.2017 року по теперішній час ( а.с.104)
З відповіді ВП №1 Краматорського РУП від 06.05.2024 року № 3737/202/04-2024 вбачається, що в базі ІПНП “Адміністративна практика” не міститься інформації про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. ( а.с.113)
Згідно з вимогою про судимість ОСОБА_3 раніше не судимий ( а.с. 125)
Відповідно до листа Державної прикордонної служби №19-30291/18/24-вих від 06.05.2024 року відомостей щодо перетинання державного кордону, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями ОСОБА_3 в період з 08.11.2017 по 06.05.2024 в базі даних не виявлено. ( а.с.114)
З відповіді “Центральної міської клінічної лікарні” Дружківської мської ради № 1294 від 30.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 з липня 2014 року по теперішній час за медичною допомогою не звертася ( а.с.98)
Відповідно до листа КП “ Дружківське міське бюро технічної інвентаризації № 922 від 22.05.2024 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ЗАТ “ПРЖП” 27.01.2000, номер запису 12598 в книзі 58 ( а.с.123)
Відповідно до відкритих джерел за посиланням:https://myrotvorets.center/criminal/zhuk-igor-nikolaevich/ міститься інформація щодо ОСОБА_3 та фотографії з його сторінок в соціальних мережах, на фотографіях він одягнутий у військову форму зі зброєю в руках ( а.с. 153-158)
З коментарів, які містяться під фотографіями з соціальних сторінок ОСОБА_3 , вбачається, що на запитання: “ кого він стріляє”, відповідає “ нацистів”, на питання: “за кого він” відповідає “за росію” ( а.с.155)
З листа ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області № 4668/202/01-2024 від 12.06.2024 року та витягу з ЄРДР № 12024052260000261 від 12.06.2024 року вбачається, що органами внутрішніх справ було встановлено, що ОСОБА_3 в період часу з квітня по липень 2014 року приймав активну участь у НЗФ “ДНР”, що діяло на території м.Дружківка; правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.2 ст.260 КК України ( а.с. 195-196 ).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19), при розгляді справ цієї категорії, крім іншого, слід з'ясувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.
В судовому засіданні були з'ясовані обставини, які свідчать про умисну відсутність особи, яка з високою вірогідністю може переховуватися від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.
Звертає на себе увагу та обставина, що заявницею та заінтересованою особою не здійснювались жодні заходи щодо розшуку та встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 з липня 2014 року, про це вони повідомили в судовому засіданні, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не зник безвісти, а свідомо змінив місце проживання після конфлікту, який відбувся між ним та братом заявниці, поїхавши до м.Донецька на окуповану територію.
Таким чином, надаючи оцінку, зібраним в ході розгляду цивільної справи та дослідженим безпосередньо у судовому засіданні доказам, виходячи із встановлених обставин, суд приходить до висновку, що заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні не довела факту відсутності відомостей про місце перебування її сина ОСОБА_3 в місті його постійного проживання протягом одного року, а тому судом не встановлено наявності юридичного складу для визнання його безвісно відсутнім, відтак заява ОСОБА_1 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 4,12, 13,258-259,293,305-309 ЦПК України, ст. 43 ЦК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , Дружківська міська рада Донецької області про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Верхня Самара, Близнюківського району, Харківської області - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована АДРЕСА_4 ;
Заінтересована особа: Дружківська міська рада Донецької області, адреса місцезнаходження: Донецька область, м.Дружківка, вул Соборна,16.
Суддя : Н.М.Рибкіна
Присяжні: Г.В. Русєва
В.М.Лук'янова