Справа № 639/3415/24
Провадження № 1-кс/639/777/24
20 червня 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника - адвоката ОСОБА_3 , ув'язненого ОСОБА_4 , представника Харківської міської медичної частини №27 - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ув'язненого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка подана в порядку ст. 206 КПК України, щодо ненадання ув'язненому належної медичної допомоги під час тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор»,
13.06.2024 на розгляд слідчому судді Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла скарга захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ув'язненого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка подана в порядку ст. 206 КПК України, щодо ненадання ув'язненому належної медичної допомоги під час тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
В обґрунтування скарги зазначено, що в рамках кримінального провадження №62023170020001857 від 07.09.2023 до ув'язненого ОСОБА_4 Ленінським районним судом м. Харкова 17.11.2023 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дію якого ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.05.2024 продовжено на 60 діб - до 04.07.2024.
Ув'язнений ОСОБА_4 утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з 17.11.2023. Під час судових засідань 06.05.2024 та 11.06.2024 він скаржився на погане самопочуття, головний біль та запаморочення, які в нього з'явилися після отриманої повторної акубаротравми під час здійснення бойових завдань 26.06.2023. Захисник звернулася до Харківської медичної частини № 27 із адвокатським запитом № 01/22-2024 від 06.05.2024 щодо надання медичної допомоги ув'язненому ОСОБА_4 . Однак, відповіддю №1052/26.10/ХК-24-вих від 14.05.2024 завідувач Харківської міської медичної частини № 27 ОСОБА_6 фактично відмовила їй у наданні інформації про стан здоров'я її підзахисного.
Так, Харківським апеляційним судом під час апеляційного провадження було направлено запит до Харківської медичної частини № 27 щодо стану здоров'я ув'язненого ОСОБА_4 . У відповіді від 03.06.2024 медична частина зазначила, що 10.04.2024 ОСОБА_4 був оглянутий лікарем-психіатром. На момент огляду скарги на головний біль, слабкість. Проходив лікування від стану відміни алкоголю у 2023 році. Психічний стан: в свідомості. Діагноз: астено-невротетичний стан, призначено лікування. До амбулаторної карти хворого було долучено довідку щодо його перебування на лікуванні з 01.08.2023 до 07.08.2023 з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Згідно медичної довідки, станом на 03.06.2024 загальний стан здоров'я ОСОБА_4 задовільний, перебуває на диспансерному обліку в лікарів Харківської міської медичної частини № 27, отримує амбулаторне медикаментозне лікування, згідно листа лікарських призначень, стаціонарного лікування, в тому числі за межами установи, не потребує.
Разом із тим, захисник просить суд звернути увагу на те, що медичною частиною так і не було долучено до особової справи виписку № 803 стаціонарного хворого ОСОБА_4 за період з 09.06.2022 по 21.06.2022, де він проходив лікування по діагнозу: мінно-вибухова травма, акубаротравма, вертеброгенна торакалгія з вираженим больовим та язво-тонічним синдромом.
При цьому, медична частина зовсім не хоче бачити і приймати до уваги первинну медичну карту за формою 100 від 26.06.2023, яка є офіційним військовим документом, що в свою чергу підтверджує наявність у ОСОБА_4 повторної акубаротравми, а лікування з 01.08.2023 до 07.08.2023 з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, стан відміни алкоголю - вже було наслідком отриманих вищезазначених травм.
Враховуюче вищевикладене, захисник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не надає ОСОБА_4 належну медичну допомогу, який продовжує скаржитися на своє здоров'я, тим більше, що отримана повторна акубаротравма має розглядатися як один із маркерів комплексного ураження ЦНС внаслідок бойового вибуху, а також як потенційна множинна травма, тому є необхідність проведення термінової медичної діагностики ОСОБА_4 , а саме: МРТ головного мозку; електроенцефалографія (ЕЕГ); електрокардіографія (ЕКГ); клінічний аналіз крові; аналіз на рівень цукру в крові з подальшим його належним лікуванням.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 доводи своєї скарги підтримала та просила зазначену скаргу задовольнити.
Під час судового засідання ув'язнений ОСОБА_4 надав пояснення, що у 2022 та 2023 роках він отримав акубаротравму. Також раніше лікувався від розладів внаслідок вживання алкоголю. На теперішній час скаржиться на головний біль та низький тиск. Під час тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» необхідна медична допомога йому не надається. З огляду на викладене, він підтримує скаргу захисника та просить її задовольнити.
Представник Харківської міської медичної частини № 27 ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на той факт, що у медичній частині відсутня інформація про акубаротравму, отриману ОСОБА_4 , будь-яких документів про це немає. ОСОБА_4 хворіє на вегето-судинну дистонію, необхідне лікування йому надається. Щодо вимоги за скаргою про призначення конкретних видів медичного обстеження, а саме: МРТ головного мозку та електроенцефалографію (ЕЕГ) - такі обстеження призначаються виключно лікарем-спеціалістом. На теперішній час у штаті медичної частини немає лікаря-невропатолога, про консультацію якого просить захисник.
Прокурор відділу Харківської обласної прокуратури у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не надав, поважні причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали та надані до суду докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга захисника ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Під час розгляду скарги встановлено, що ув'язнений ОСОБА_4 тримається під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор», яка розташована в межах територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Харкова.
З наданої до суду медичної довідки від 13.06.2024 встановлено, що 17.11.2023 ОСОБА_4 прибув до державної установи «Харківський слідчий ізолятор». Після прибуття до установи був оглянутий черговим медичним працівником. На момент огляду скарги не висловлював, тілесних ушкоджень виявлено не було.
10.04.2024 ув'язнений ОСОБА_4 був оглянутий лікарем-психіатром Харківської міської медичної частини №27. Скарги на періодичний головний біль, слабкість. Зі слів, зловживав алкоголем, лікувався від стану відміни алкоголю у 2023 року. Психічний стан: в свідомості, речовому контакту доступний. Орієнтований вірно. Фон настрою знижений. На запитання відповідає. Астенічний. Діагноз: Активно-невротичний стан.
Також на прийомі лікаря ув'язнений ОСОБА_4 надав медичну документацію, а саме: 1) довідку з КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР про перебування ув'язненого ОСОБА_4 , 1997 року народження, на стаціонарному лікуванні з 01.08.2023 по 07.08.2023 з діагнозом: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Стан відміни алкоголя; 2) епікриз (виписний) з медичної карти стаціонарного хворого № 3674/3 КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР про перебування на стаціонарному лікуванні з 21.07.2023 по 02.08.2023. Поступає вперше, за направленням військової частини НОМЕР_1 . Скарги: на загальне погане самопочуття. Діагноз: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Стан відміни алкоголя.
16.06.2024 був оглянутий лікарем-хірургом Харківської міської медичної частини №27. Скарг не пред'являє. Висновок: при огляді хірургічної патології не виявлено.
18.06.2024 в умовах Харківської міської медичної частини № 27 проведено клініко-лабораторні дослідження крові, сечі та глюкози в крові. Висновок: показники в межах норми.
18.06.2024 в умовах Харківської міської медичної частини № 27 було проведено імунохроматографічне дослідження (CITO TEST) для виявлення гепатиту В (HBsAg). Результат: негативний.
18.06.2024 в умовах Харківської міської медичної частини № 27 було проведено імунохроматографічне дослідження (CITO TEST) для виявлення гепатиту С (НСV). Результат: негативний.
18.06.2024 в умовах Харківської міської медичної частини № 27 проведено дослідження з виявлення серологічних маркерів ВІЛ. Результат: антитіл до ВІЛ не виявлено.
18.06.2024 в умовах Харківської міської медичної частини № 27 проведено обстеження за допомогою мобільного діагностичного комплексу IDIS 7500. (Код обстеження 24В2Н6В6758). Висновок: показники в межах норми.
За результатами огляду лікарів-спеціалістів встановлено, що підстав для проведення ув'язненому ОСОБА_4 МРТ головного мозку та електроенцефалографії (ЕЕГ) немає.
До Харківської міської медичної частини № 27 від ув'язненого ОСОБА_4 , його захисника та інших осіб медичної документації, яка підтверджує діагнози, про які повідомляє захисник у скарзі не надходило. Одночасно з тим, у наданому до долучення до медичної документації епікризі з медичної карти стаціонарного хворого № 3674/3 КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР про перебування на стаціонарному лікуванні з 21.07.2023 по 02.08.2023 зазначено, що ув'язнений ОСОБА_4 із перенесених захворювань відмічає тільки простудні, а черепно-мозкові травми, туберкульоз, вірусний гепатит, шкірні, венеричні захворювання заперечує.
Станом на час складання довідки загальний стан здоров'я ОСОБА_4 задовільний, стаціонарного лікування, у тому числі за межами установи, не потребує.
Таким чином, доводи захисника про те, що ув'язненому ОСОБА_4 не надається необхідна медична допомога під час утримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», не знайшли свого підтвердження в ході розгляду цієї скарги, оскільки з дослідженої медичної довідки встановлено, що ув'язнений ОСОБА_4 неодноразово оглядався лікарями-спеціалістами та йому призначалося необхідне лікування.
Разом із цим, в ході розгляду цієї скарги ув'язнений ОСОБА_4 надав пояснення, що у 2022 та 2023 роках він отримав акубаротравму, на теперішній час має головний біль та низький тиск, однак медичний огляд лікарем-невропатологом не проводився та лікування йому не призначено.
З наданої захисником медичної документації встановлено, що в 2022 році ОСОБА_4 проходив лікування з діагнозом: мінно-вибухова травма, акубаротравма, вертеброгенна торакалгія з вираженим больовим та язво-тонічним синдромом.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення права особи на отримання необхідно медичної допомоги, ув'язнений ОСОБА_4 має бути оглянутий лікарем-невропатологом та йому має бути призначено необхідне медичне лікування, з урахуванням встановленого діагнозу.
Приписами ч. 1 ст. 206 КПК України визначено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі.
Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п. 72 рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Відповідно до пункту 138 рішення ЄСПЛ від 15.05.2012 у справі «Каверзін проти України» (Kaverzin v. Ukraine), заява № 23893/03, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави (див., наприклад, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява №30628/02, пп. 72-74, з подальшими посиланнями). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов'язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров'я та «практичних вимог ув'язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з'ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (див. рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява №3456/05, п.78, від 4 жовтня 2005 року, «Алексанян проти Росії» (Aleksanyan v. Russia), заява №46468/06, п.140, від 22 грудня 2008 року, і «Євген Олексеєнко проти Росії» (Yevgeniy Alekseyenko v. Russia), заява №41833/04, п.104, від 27 січня 2011 року).
Положеннями статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров'я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.
Відповідно до пункту 2.3 Розділу ІІ «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Згідно з вимогами п. 2.5 Розділу ІІ цього Порядку, консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров'я (якщо воно можливе в умовах медичної частини СІЗО) здійснюється в медичних частинах СІЗО в присутності персоналу медичної частини.
Слідчий суддя враховує, що надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави та саме держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених.
Вимогами п. 2.7 Розділу ІІ цього Порядку визначено, що у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приймає рішення про зобов'язання завідувача Харківської міської медичної частини № 27 ОСОБА_6 організувати протягом найкоротшого об'єктивно можливого строку проведення медичного обстеження ув'язненого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із залученням лікаря-невропатолога відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104, із проведенням необхідних медичних досліджень за направленням лікаря-невропатолога, та забезпечити належне медичне лікування ув'язненого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням встановленого діагнозу.
При цьому, призначення необхідних медичних досліджень (МРТ головного мозку, електроенцефалографія (ЕЕГ) та інших) має здійснюватися за направленням лікаря-спеціаліста, в даному випадку лікаря-невропатолога, тому в цій частині вимоги за скаргою захисника ОСОБА_3 передчасно заявлені, у зв'язку з чим слідчий суддя приймає рішення про відмову у задоволенні інших вимог цієї скарги.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 206, 309, 369-372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя
Скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ув'язненого ОСОБА_4 , яка подана в порядку ст. 206 КПК України - задовольнити частково.
Зобов'язати завідувача Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_6 організувати протягом найкоротшого об'єктивно можливого строку проведення медичного обстеження ув'язненого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із залученням лікаря-невропатолога відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104, із проведенням необхідних медичних досліджень за направленням лікаря-невропатолога, та забезпечити належне медичне лікування ув'язненого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням встановленого діагнозу.
В задоволенні інших вимог за скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах ув'язненого ОСОБА_4 - відмовити.
В порядку ч. 4 ст. 535 КПК України зобов'язатиорган, на який покладено обов'язок виконання судового рішення, повідомити Жовтневий районний суд м. Харкова про виконання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим і підлягає безумовному виконанню.
Повний текст ухвали складено 21 червня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1