Справа №: 398/2303/24
провадження №: 3/398/1115/24
Іменем України
"20" червня 2024 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонова Ю.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 21.04.2024 серії ААД № 540813, відповідно до якого 21.04.2024 о 10:00 годині в м. Олександрія по вул. 6-го Грудня, 145, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проведено на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер». Результат продуву 2,14 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 21.04.2024 серії ААД № 598370, відповідно до якого 21.04.2024 о 10:00 годині в м. Олександрія по вул. 6-го Грудня, 145, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної дистанції та швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб Land Rover Freelander, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 який стояв попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріалами збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3б, 12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім того, до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 21.04.2024 серії ААД № 598371, відповідно до якого 21.04.2024 о 10:00 годині в м. Олександрія по вул. 6-го Грудня, 145, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної дистанції та швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб Land Rover Freelander, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 який стояв попереду, після чого покинув місце ДТП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Неявка ОСОБА_1 в судові засідання свідчить про те, що він зловживає своїм правом на участь в розгляді справи.
З метою своєчасного та належного розгляду справи, виконання завдань провадження в справі про адміністративне правопорушення, з врахуванням вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, відповідно до якої під час розгляду судом справ, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без його участі.
Дослідивши та вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п. 1.3, 2.9а Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідальність за ст. 124 КупАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідальність за ст. 122-4 КупАП настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 та ст. 122-4 КупАП, підтверджується: даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД № 540813 від 21.04.2024, серії ААД № 598370 від 21.04.2024 та серії ААД № 598371 від 21.04.2024, в яких викладені обставини скоєних останнім правопорушень; результатом продуву алкотеста «Драгер», який показав 2,14‰; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано, що ОСОБА_1 погоджується з результатом огляду на стан сп'яніння; схемою місця ДТП від 21.04.2024 підписаною ОСОБА_1 ; копією письмових пояснень ОСОБА_2 ; копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.04.2024 ОСОБА_2 ; довідкою Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував; фотокопіями транспортних засобів; дисками з відеозаписом скоєних правопорушень.
З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Крім цього, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КупАП, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Крім цього, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 122-4 КупАП, як залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер та ступінь вчинених адміністративних правопорушень, дані про особу порушника, який не працює, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, ступень його вини.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а, 2.3б, 12.1 та 2.10А ПДР України «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки останній керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, здійснив дорожньо-транспортну пригоду при цьому залишив місце пригоди, що підтверджується наданими до протоколу доказами, які останнім не спростовані.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За таких обставин, адміністративне стягнення належить накласти за правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд керується правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, де зазначено, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання.
Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 33-35, 36, 38, 40-1, 122-4, 124, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень та визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Рахунок: UA658999980313000149000011001; ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу у встановлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк, постанова буде направлена для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративне правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Суддя Юлія Володимирівна Молонова