Справа №: 398/1281/24
провадження №: 3/398/780/24
Іменем України
"20" червня 2024 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонова Ю.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14.03.2024 до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов протокол серії ААД № 598242 від 09.03.2024, згідно якого 09.03.2024 о 10:01 годині, в м. Олександрія по пр. Соборному, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота на відстані, тремтіння пальців рук, млява мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу Драгер на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку відмовилася. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, подала клопотання про відкладення розгляду справи.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Розгляд справи відкладався чотири рази за клопотання ОСОБА_1 з різних підстав. Будь яких доказів на підтвердження підстав відкладення розгляду справи остання не надала. Неявка ОСОБА_1 в судові засідання свідчить про те, що вона зловживає своїм правом на участь в розгляді справи, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи суддя відмовляє.
З метою своєчасного та належного розгляду справи, виконання завдань провадження в справі про адміністративне правопорушення, з врахуванням вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, відповідно до якої під час розгляду судом справ, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, оскільки ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без її участі.
Дослідивши та вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.п. 1.3, 2.5 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 598242 від 09.03.2024, в якому викладені обставини скоєного останньою правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому ОСОБА_1 відмовилась від огляду; диском з відеозаписом скоєного правопорушення.
З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер та ступінь вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу порушниці, яка не працює, ступень її вини.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки остання керувала транспортним засобом та відмовилася від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, що підтверджується наданими до протоколу доказами, які останньою не спростовані.
Враховуючи викладене, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КпАП України з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Рахунок: UA658999980313000149000011001; ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу у встановлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк, постанова буде направлена для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративне правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Суддя Ю.В. Молонова