ЄУН 387/1795/23
Номер провадження по справі 2/387/112/24
01 травня 2024 року смт Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстер І.П.
за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Ріальто" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
І. Описова частина
Стислий зміст позовних вимог позивача та позиції відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 03.11.2023 надійшла позовна заява від ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» (торгова марка «MONETKA»), з посиланням на те, що відповідно до укладеного договору №210108-32530-1 від 08.01.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 4000,00 гривень, строком на 30 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Перший Український Міжнародний Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді 08.01.2021 о 10:29:16 год шляхом введення одноразового ідентифікатора 276181 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua або https://monetka.ua.
Кредитні кошти були відправлені відповідачці 08.01.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Перший Український Міжнародний Банк». 01.07.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» та ТОВ «ФК «Ріальто», укладено Договір відступлення права вимоги № 01/07/2021-Р/М від 01.07.2021, відповідно до умов якого право вимоги за договором № 210108-32530-1 від 08.01.2021 перейшло до ТОВ «ФК «Ріальто».
Відповідачка не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов Кредитного договору.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість за Договором № 210108-32530-1 від 08.01.2021 станом на 30.10.2023 становить: 23188,00 гривень, яка складається з: 4000,00 грн. - заборгованості за кредитом; 2388,00 грн - заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,7 % за кожен день користування кредитом за період з 08.01.2021 року по 07.02.2021 року (включно); 16800,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 3.3. Кредитного договору за ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого Кредиту (грошових коштів) за кожний день прострочення за період з 08.02.2021 по 07.06.2021 (включно) відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідачка в добровільному порядку заборгованість сплатити не бажає, що спонукало ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача просить суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та за його відсутності, не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася. Судом неодноразово здійснювалися виклики відповідачки відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання відповідача судової повістки з матеріалами справи. Поштове відправлення неодноразово вручалося відповідачці та повернуте до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Процесуальні дії суду
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20.03.2024 постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідачка у встановлений судом строк, відзиву до суду на позов не подала, про причини неподання суду відзиву не повідомила, зустрічного позову не пред'являла, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд вивчив та дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянув справу в межах заявлених вимог та дійшов до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю, з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №210108-32530-1 від 08.01.2021 (далі - Кредитний договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (торгова марка «MONETKA») (далі - Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач/Позичальник), Відповідач отримала кредит у розмірі 4000,00 гривень, строком на 30 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Перший Український Міжнародний Банк » зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.
Укладений Кредитний договір не відноситься до споживчого кредитування, оскільки відповідно до ч. 2. ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, що діяла на дату укладення Кредитного договору ), дія даного закону не поширюється на: - договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця; кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким вона ознайомилася перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту.
Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://monetka.ua/uk/about_us aбo https://monetka.com.ua/uk/about_us.
Кредитний договір був підписаний 08.01.2021 року о 10:29:16 год. шляхом введення одноразового ідентифікатора 276181 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та/або https://monetka.ua/.
Кредитні кошти були відправлені Відповідачці 08.01.2021 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Перший Український Міжнародний Банк», що підтверджується чеком.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, первісний кредитор нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,7% від суми кредиту за кожен день користування.
Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 30 днів.
Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Згідно із п. 3.3. Кредитного договору, у разі порушення строків повернення кредиту встановленим п. 1.3. Кредитного договору, позичальник сплачує Товариству плату за неправомірне користування Кредитом за процентною ставкою у розмірі 3,5% від суми несвоєчасного повернутого кредиту за кожен день користування кредитом понад строк, зазначений у п.1.3. цього договору. Сторони домовились, що процента ставка визначена в цьому пункті договору, нараховується відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до додатку №1 до Договору №210108-32530-1 від 08.01.2021 сторони погодили графік розрахунків, відповідно до якого датою повернення кредиту є 07.02.2021. За цей період нарахована сума процентів становить 2388,00 гривень.
Також в матеріалах справи наявний витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи щодо хронології дій при укладенні кредитного договору №210108-32530-1 від 08.01.2021.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. У свою чергу, позичальник зобов'язалася своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання відповідно цього договору.
Проте, відповідачка не виконує умови взятого на себе зобов'язання, у зв'язку із чим станом на 30.10.2023 є заборгованість у розмірі 23188,00 гривень, яка складається: 4000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2388,00 грн - прострочена заборгованість по несплаченим процентам відповідно до п. 1.2. Кредитного договору; 16800,00 грн - заборгованість по несплаченим процентам за неправомірне користування грошовими коштами, згідно п. 3.3. Кредитного договору.
Також суд з'ясувавав, що 01.07.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» (Кредитор) та ТОВ «ФК «Ріальто» (Позивач) укладено Договір відступлення права вимоги №01/07/2021-Р/М від 01.07.2021, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №210108-32530-1 від 08.01.2021 перейшло до ТОВ «ФК «Ріальто».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, первісний кредитор нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожен день користування.
За приписами ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину.
Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Таким чином, судом встановлено, що до ТОВ «ФК «Ріальто» перейшли всі права кредитора за кредитним договором №210108-32530-1 від 08.01.2021.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
З врахуванням встановленого суд дійшов до висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договорами відступлення прав вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Так, одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд зазначає, що відповідачкою доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором не надано.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення із відповідачки заборгованості за кредитом №210108-32530-1 від 08.01.2021 у розмірі 23188 грн., нарахованих унаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, після спливу строку кредитування, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: копія договору про надання юридичних послуг №02/06/2022 від 02.06.2022 укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Ріальто" та ФОП ОСОБА_2 , копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2412 від 23.10.2018, копія довіреності від 15.03.2023, акт приймання-передачі наданих послуг № 141 до договору № 02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022, платіжна інструкція №713 від 28.07.2023.
За таких обставин, суд вважає співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг ) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, якщо позов задоволено, судовий збір покладається на відповідача.
Отже з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 2684, 00 гривні.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 610, 611, 612, 625, 627, 629, 634, 638, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за Договором № 210108-32530-1 від 08.01.2021 року у розмірі 23188 (двадцять три тисячі сто вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» 5000 (п'ять тисяч) гривень судових витрат на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, код ЄДРПОУ 43492595);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І. П.