Справа № 346/2441/24
Провадження № 1-в/346/162/24
18 червня 2024 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого-судді ОСОБА_1 , секретарка судових засідань: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_3 про встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України; місце народження та проживання: АДРЕСА_1 ),
по кримінальному провадженню № 12021090170000020, в якому ОСОБА_4 вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2022 року (який набрав законної сили 05 травня 2022 року) визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України та призначено покарання з урахуванням частини 4 статті 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки і 4 місяці,
08 травня 2024 року, на розгляд Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшло вказане подання, яким ОСОБА_5 просив встановити адміністративний нагляд відносно ОСОБА_4 та встановити йому такі обов'язки і обмеження: заборонити вихід з будинку або квартири (за місцем свого проживання) в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби; заборонити відвідувати ресторани, кафе та бари; заборонити виїзд за межі адміністративних меж населеного пункту обраного місця проживання, без письмового дозволу відповідного органу Національної поліції; реєструватись в органах Національної поліції чотири рази на місяць.
Аргументи виправної колонії. Подав заяву в якій просив розглянути справу без його участі.
Аргументи ОСОБА_4 . Просив подання задовільнити та подав письмову заяву, в якій просив розглянути подання без його участі.
Оцінка суду щодо фактів.
Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2022 року (який набрав законної сили 05 травня 2022 року) визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України та призначено покарання з урахуванням частини 4 статті 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки і 4 місяці (а.с.45-47 особової справи).
Під час відбування покарання 27.08.,30.09.,02.12.,30.12.2021 року 21.06., 26.12.2022 року, 04.01.,11.01.2023 року та 09.04.2024 року застосовувались заходи стягнення у виді попередження, догани, суворої догани, залучення до позачергового прибирання та 14 діб ДІЗО, один з яких на даний час не погашений (а.с. 5).
08 травня 2024 року, на розгляд Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшло вказане подання (а.с.1-2).
Оцінка суду по суті подання.
Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що право на свободу та особисту недоторканність є одним з визначальних та фундаментальних конституційних прав людини. Наявність свободи у особи є однією з передумов її розвитку та соціалізації; право на свободу передбачає можливість вибору своєї поведінки з метою вільного та всебічного розвитку, самостійно діяти відповідно до власних рішень і задумів, визначати пріоритети, робити все, що не заборонено законом, безперешкодно і на власний розсуд пересуватися по території держави, обирати місце проживання тощо; право на свободу означає, що особа є вільною у своїй діяльності від зовнішнього втручання, за винятком обмежень, які встановлюються Конституцією та законами України (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011; абзац другий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Зважаючи на це і оскільки перед судом поставлене питання щодо обмеження свободи засудженого при його умовно-достроковому звільненні, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог пункту «г» статті 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
А згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
При цьому, згідно з пунктом «а» частини 1 статті 4 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» підставами для встановлення адміністративного нагляду є: вирок суду, що набрав законної сили щодо осіб, зазначених у пунктах "г" статті 3 цього Закону.
Також суд враховує, що відповідно до частини 1 ст. 5 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у пунктах "г" статті 3 цього Закону, в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцезнаходженням установи виконання покарань за поданням начальника установи виконання покарань. А згідно з частиною 2 статті 5 цього закону, у поданні мають бути визначені обмеження, які пропонує встановити на підставі статті 10 цього Закону начальник установи виконання покарань щодо поведінки піднаглядного, та обґрунтування доцільності таких заходів. І в силу положень частини 1 статті 6 цього ж закону, адміністративний нагляд встановлюється терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості.
Таким чином, з огляду на викладене, суд погоджується із тим, що ОСОБА_4 , слід встановити адміністративний нагляд (тобто, систему тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за його поведінкою, з метою здійснення виховного впливу на нього), строком на 1 рік, але подання не містить належного обґрунтування доцільності застосування до ОСОБА_4 всіх заявлених начальником колонії обов'язків та обмежень (тобто, конкретних визначених ним заходів), як це передбачено частиною 1 статті 5 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
Тому, з урахуванням особи ОСОБА_4 та відсутності належного обґрунтування застосування всіх заявлених обмежень свободи людини, суд вважає, що подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№ 41)», слід задовольнити частково шляхом встановлення адміністративного нагляду строком на 1 рік та встановлення відносно ОСОБА_4 таких обмежень: заборонити виходити з будинку (квартири), за обраним місцем проживання, в період часу з 22 години однієї доби по 06 годину наступної доби; заборонити виїзд в особистих справах за межі міста (чи району - у випадку проживання у населеному пункті, який не відноситься до міста) без дозволу органу Національної поліції за обраним місцем проживання; зобов'язати реєструватись в органі Національної поліції за обраним місцем проживання чотири рази на місяць, до закінчення терміну нагляду.
А необхідність покладення іншого обов'язку та обмежень на засудженого, не доведено.
Отже, керуючись Конституцією України та Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», суд
Подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_3 про встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Встановити ОСОБА_4 адміністративний нагляд, строком на 1 (один) рік, з дня оголошення йому цієї ухвали у день його звільнення.
Застосувати до ОСОБА_4 , протягом строку адміністративного нагляду, такі обмеження: заборонити виходити з будинку (квартири), за обраним місцем проживання, в період часу з 22 години однієї доби по 06 годину наступної доби; заборонити виїзд в особистих справах за межі міста (чи району - у випадку проживання у населеному пункті, який не відноситься до міста) без дозволу органу Національної поліції за обраним місцем проживання; зобов'язати реєструватись в органі Національної поліції за обраним місцем проживання чотири рази на місяць.
У задоволенні подання в іншій частині - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Повний текст ухвали виготовлено 24 червня 2024 року і оголошено о 17 годині 10 хвилин.
Головуючий суддя : ОСОБА_1