Справа № 344/8207/24
Провадження № 3/344/3468/24
21 червня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Хоростіль Р.В., з участю прокурора Ляхович Д.С., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у відповідності до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП, - суб'єктом відповідальності на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями з 01 січня 2023 року по 30 листопада 2023 року (при звільненні), оскільки граничний термін подачі був до 30 грудня 2023 року, а декларація ним фактично подана 13 лютого 2024 року.
Прокурор під час розгляду справи просила ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні зазначеного вище правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, оскільки його вина доводиться зібраними доказами у справі в їх сукупності.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що він написав рапорт на звільнення, потім написав рапорт про відкликання попереднього рапорту про звільнення за сімейними обставинами, а лише 13 лютого 2024 року дізнався про своє звільнення отримавши листа і того ж дня одразу подав декларацію. Просив провадження в справі закрити.
Його захисник адвокат Жирун Р.М. просив закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки вважає, що протокол складено з порушеннями, при складанні протоколу ОСОБА_1 не було забезпечено право на захист, крім цього, ОСОБА_1 з 01 листопада 2023 року по 26 січня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні, а про своє звільнення не був належним чином повідомлений.
Роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст. 268 КУпАП, заслухавши його пояснення, думку прокурора та захисника дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах а, в - ґ пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до наказу № 18 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено інспектором взводу дорожньо-патрульної служби із забезпечення супроводження (м. Івано-Франківськ) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області і згідно з підпунктом «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП, він є суб'єктом відповідальності на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з наказом № 489 о/с від 30 листопада 2023 року ОСОБА_1 з 30 листопада 2023 року звільнено із служби в поліції.
Відповідно до Єдиного Державного реєстру декларацій ОСОБА_1 13 лютого 2024 року о 12год. 00хв. подав декларацію при звільненні за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями, а саме з 01 січня 2023 року по 30 листопада 2023 року, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Оскільки ОСОБА_1 30 листопада 2023 року припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, то останнім днем подання ним декларації при звільнені за період не охоплений раніше поданими деклараціями є 30 грудня 2023 року.
В той же час суд вважає, що позиція ОСОБА_1 спрямована виключно на ухилення від відповідальності за вчинене, вона суперечать встановленим обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами в справі, про які йшлося вище, як кожним окремо, так і в їх сукупності.
Так, пояснення ОСОБА_1 про те, що він дізнався про своє звільнення лише 13 лютого 2024 року, коли отримав відповідний лист з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, суд вважає повністю спростованими, оскільки позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду про скасування наказу № 489 о/с від 30 листопада 2023 року про його звільнення ним подано 23 січня 2024 року.
Крім цього, відповідно до наданої прокурором інформації про проведення розрахунків ОСОБА_1 ще в грудні 2023 року отримав всі належні при звільненні працівника суми виплат.
Суд також критично оцінює позицію сторони захисту щодо поважності причин вчасного не подання декларації, оскільки захисник не надав таких медичних документів, які б в свою чергу підтверджували той факт, що ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні мав такий стан здоров'я, який позбавляв його фізичної можливості подати необхідну декларацію, яка подається дистанційно в електронному вигляді.
Також сторона захисту в клопотанні про закриття справи посилається на те, що протокол не підписаний уповноваженою особою та складений з порушеннями, однак наявний в розпорядженні суду протокол містить всі необхідні реквізити і підписаний самим ОСОБА_1 та уповноваженою на його складення особою.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, ставлення винного до вчиненого правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
В той же час будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.
Керуючись ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 280, 83-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Роман ХОРОСТІЛЬ