Справа№938/460/24
Провадження № 3/938/288/24
20 червня 2024 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: с.Русалівка, Маньківський район, Черкаська область, місце проживання: АДРЕСА_1 , Фізичної особи-підприємця, (згідно даних протоколу),
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
без участі особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 29.04.2024 ЗхРУ №286918, 29.04.2024 о 09год 30хв. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 413 прикордонного знаку на відстані 30км. від державного кордону на території Верховинської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в межах прикордонного контрольованого району був затриманий гр. України ОСОБА_1 , спільно з іншою особою, за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП надійшли до суду 22.05.2024, та були призначені до розгляду цього ж дня.
Оскільки особа, яка притягається до відповідальності в судове засідання не з'явилась, з метою належного повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було відкладено на 20.06.2024.
19.06.2024 на електронну адресу суду від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Панченко О.О. надійшли письмові пояснення в яких він просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченогоч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Захисник посилається на те, що ОСОБА_1 разом з дружиною та родичами, 29.04.2024 о 08:30 прибув з міста Києва на залізничний вокзал у місто Ворохта з метою подальшого відпочинку у готелі «BlackBlack House» у с.Кривопілля. Передоплата за готель здійснювалась ОСОБА_3 . Готель в якому планував зупинитись клієнт зі своєю родиною було заброньовано завчасно, та, за запитом гостей через відсутність власного авто, незнання гірської місцевості організацією готелю було організовано авто для перевезення клієнтів з залізничного вокзалу до готелю. Приблизно о 09.30 год рухаючись у якості пасажирів в авто, їх зупинив прикордонний наряд "Контрольний пост" на напрямку 413 прикордонного знаку на відстані 30 км від лінії державного кордону на території Верховинської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області. З усіх пасажирів, що були присутні в авто, було запропоновано вийти та надати документи лише ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Службові особи перевірили їх документи, що посвідчують особу та військовооблікові документи, після чого повідомили, що вони порушили правила перетину державного кордону України, та їх буде притягнуто до адміністративної відповідальності. Незважаючи на їх пояснення щодо мети відвідування, пояснень членів родини, надання підтверджуючих документів щодо бронювання готелю, на них було складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за спробу незаконного перетину державного кордону України.
Захисник також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 було затримано на відстані 30км від лінії державного кордону на території Верховинської об'єднаної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області, що є значною відстанню від лінії державного кордону, та знаходиться поза межами прикордонної смуги, яка становить завширшки 5 км від державного кордону. У протоколі не зазначено, які саме дії ОСОБА_1 здійснив з метою спроби незаконного перетину кордону, які б відповідали об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП, а саме находження особи у Верховинському районі Івано-Франківської області, який є контрольованим прикордонним районом не є свідченням того, що особа мала на меті, будь-яким способом, незаконно перетнути державний кордон України.
В підтвердження вказаних пояснень, захисником долучено до справи копії посадочних документів та скріншоти підтвердження бронювання житла.
Згідно прохальної частини пояснень, захисник також просить провести розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, оскільки відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.204-1 КУпАП, не є обов'язковою під час розгляду справи, а особа будучи повідомленою про дачу, час та місце розгляду справи, виклала свою позицію письмово через захисника, та просить проводити розгляд справи без її участі, вважаю за можливе розглянути справу без участі особи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Виходячи зі змісту положень ст.ст.254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Так відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозицією ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає Державний кордон України, та бажає вчинити такі протиправні дії.
Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити наявність в діях ОСОБА_1 факту спроби перетину ним державного кордону з України поза встановленими пунктами пропуску в групі з іншими особами, та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.
Так, охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.
Державний кордон України це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території України, просторові рубежі дії державного суверенітету України. Охороною Державного кордону України займається Державна прикордонна служба України.
Згідно статей 1,3 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. На суші він встановлюється по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення від 29.04.2024 ЗхРУ №286918, згідно з яким 29.04.2024 о 09год 30хв. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 413 прикордонного знаку на відстані 30км. від державного кордону на території Верховинської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в межах прикордонного контрольованого району був затриманий гр. України ОСОБА_1 , спільно з іншою особою, за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991;
- пам'ятку щодо процесуальних прав особи, яка затримана в адміністративному порядку від 29.04.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , відносно якого розпочато адміністративне провадження за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП доведено зміст процесуальних прав у відповідності до чинного законодавства України;
-письмові пояснення ОСОБА_1 від 29.04.2024, в яких він зазначив, що разом із родиною приїхав на відпочинок в Верховину, а саме в комплекс «Блек Блек Хаус». Наміру перетинати державний кордон не мав, був затриманий по дорозі в районі населеного пункту Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області представниками ДПСУ;
- письмові пояснення начальника групи телекомунікаційних систем відділу зв'язку та інформаційних систем НОМЕР_1 прикордонного загону, в яких він зазначив, що з 08.00год 29.04.2024 по 08.00год 30.04.2024 виконував наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Контрольний пост», на околиці села Кривопілля. Близько 09год. 30хв. на околиці с. Кривопілля, на напрямку 413 прикордонного знаку, на відстані 30000м від державного кордону України з Румунією було виявлено 2 гр. України, які рухались в сторону кордону.
Під час перевірки документів було встановлено, що виявленими особами є громадяни України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час первинного опитування, вказані громадяни не змогли дати чітку відповідь, куди саме рухаються, по якому маршруту, і мету перебування у прикордонному контрольованому районі.
Виходячи із профілю ризику, а саме незаконного перетинання державного кордону України військовослужбовцями та військовозобов'язаними громадянами України - особами чоловічої статі призивного віку (18-60 років), а також, зважаючи на те, що вказані громадяни не змогли підтвердити мету руху в напрямку державного кордону України з Румунією та перебування в контрольованому прикордонному районі, вищевказаних громадян було запрошено на підрозділ для складання адміністративно-процесуальних документів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Однак, вказані докази не можуть вважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення ОСОБА_1 умисних дій спрямованих на спробу перетину державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16.04.2024, ОСОБА_1 був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост" відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у прикордонному контрольованому районі на відстані 30000м. на напрямку 413 прикордонного знаку на території Верховинської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Верховинський район Івано-Франківської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони. У межах прикордонного району прикордонна смуга становить завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд (п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147). І саме в цих межах діє спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону України (ст.22 Закону України «Про державний кордон»).
Отже, саме перебування особи у Верховинському районі Івано-Франківської області, який є контрольованим прикордонним районом, на відстані 30 км. від державного кордону, що значно перевищує ширину прикордонної смуги, не є свідченням того, що особа мала на меті, будь-яким способом, незаконно перетнути державний кордон України.
Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме дії здійснював ОСОБА_1 , з метою спроби незаконного перетину державного кордону України, та які б відповідали об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП. Працівниками прикордонної служби не долучено до матеріалів справи ні фото, ні відео фіксації факту вчинення правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається про порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст.9 та 12 Закону України «Про державний кордон». Однак, вказані норми закону не містять будь-яких положень, які б зобов'язували, забороняли чи попереджали учасників суспільних відносин, в даному випадку ОСОБА_1 , дотримуватися чи не дотримуватися певних правил поведінки у прикордонному районі, а є загальними нормами права, якими регламентовано, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку (ст.9) та пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України (ст.12).
Згідно фабули протоколу, ОСОБА_1 був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », однак доказів затримання ОСОБА_1 матеріали справи не містять, протокол про адміністративне затримання не складався.
Так, у долучених до справи письмових поясненнях начальника групи телекомунікаційних систем відділу зв'язку та інформаційних систем НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_4 , зазначено, що ОСОБА_1 був виявлений на околиці с. Кривопілля, на напрямку 413 прикордонного знаку, на відстані 30000м від державного кордону України з Румунією та не зміг підтвердити мету руху в напрямку державного кордону України з Румунією та перебування в контрольованому прикордонному районі. Відтак, виходячи із профілю ризику, а саме незаконного перетинання державного кордону України військовослужбовцями та військовозобов'язаними громадянами України - на нього було складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Натомість в письмових поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 29.04.2024, що долучені до матеріалів справи, та які були відібрані ОСОБА_5 під час складення матеріалів, ОСОБА_1 зазначив, що він прибув до Верховинського району Івано-Франківської області з метою туризму, а саме приїхав із разом із родиною на відпочинок в комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Наміру перетинати державний кордон не мав, був затриманий по дорозі в районі населеного пункту Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області представниками ДПСУ.
Однак, будь яких доказів, які б спростовували вказані пояснення ОСОБА_1 та доводили, що він знаходився у Верховинському районі з метою майбутнього перетину державного кордону, уповноваженою особою, суду не надано.
Суд також приймає до уваги долучені до справи захисником ОСОБА_1 посадочні документи, зокрема на ім'я ОСОБА_1 , а саме на 02.05.2024 за напрямком Ворохта-Київ, який підтверджує намір особи повернутись до міста Київ після відповіднику у Верховинському районі.
В той же час, суд критично оцінює долучену захисником квитанцію про перерахування коштів ОСОБА_6 , ніби то за оплату за проживання у котеджі « ОСОБА_7 », оскільки жодних доказів, що вказана особа маж будь який зв'язок із вказаним котеджем, до матеріалів справи не долучено.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об'єктивних доказів того, що ОСОБА_1 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що особами уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення не надано достатніх, допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили що ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України групою осіб та доводили його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.9, 204-1, 245,247,251,252,280,283,284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Роман ДЖУС