17.06.2024 Справа№914/1299/24
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР», місто Запоріжжя, Запорізька область
до відповідача Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті», місто Львів
про стягнення 1 399 994,79 грн.
За участю представників:
від позивача: Балика П.О. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АР №1098177 від 13.09.2022), присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ»;
від відповідача: не з'явився.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР» до Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» про стягнення заборгованості у сумі 1399994,79 грн, з яких 949 304,99 грн (сума боргу), 374 174,71 грн (інфляційне збільшення) та 76 515,09 грн (3% річних).
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.
Ухвалою від 23.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання призначити на 17.06.24 на 11:30 год
11.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про забезпечення позову б/н (вх.№2276/24).
14.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог б/н (вх.№2321/24). Позивач вирішив збільшити розмір позовних вимог, зокрема збільшити суму основного боргу, що заявляється до стягнення у даній справі, з 949 304, 99 грн до 2 729 870, 00 грн. При цьому у позові зазначено, що загальна сума основного боргу становить 12 627 348,60 грн і у цій справі до стягнення заявляється лише частина заборгованості відповідача перед позивачем за договором субпідряду № ЗП-112/1-01/12/20 від 01.12.2020 року.
Позивач користуючись своїм правом передбаченим пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України просить збільшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 4 064 220,83 грн заборгованості, з яких 2 729 870,00 грносновного боргу, 1 106 488,53 грн інфляційних втрат та 227 862,30 грн 3% річних.
Представник позивача в підготовче засідання 17.06.2024 в режимі відеоконференції з'явився, підтримав раніше подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№2276/24 від 11.06.2024) та зазначив, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів, просив суд накласти арешт на грошові кошти Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті», розміщені на його банківських рахунках, в межах первісно заявленої ціни позову, яка складає 1 399 994,79 грн.
Крім того, представник позивача підтримав раніше подану заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.№2321/24 від 14.06.2024) та усно заявив клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання 17.06.2024 не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.
Згідно пункту 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Розглянувши подане представником позивача клопотання про забезпечення позову у справі (вх.№2276/24 від 11.06.2024), дослідивши надані докази, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.
За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заява про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР» 1 399 994,79 грн, заборгованості, з яких: 949 304,99 грн (сума боргу), 374 174,71 грн (інфляційне збільшення), 76 515,09 грн (штрафні санкції).
Таким чином, враховуючи, що у даній господарській справі предметом позовних вимог є стягнення грошових коштів, саме накладення арешту на кошти є тим заходом забезпечення позову, який в розумінні приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України є ефективним для захисту оспорюваних прав ТОВ «ЗДР» у цій справі та таким, що відповідає змісту порушеного права останнього. На думку позивача, відповідач в будь-який момент може розрахуватись коштами банківського розрахункового рахунку і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.
Як стверджує позивач у заяві, відповідач свідомо не бажає погашати явну та очевидну заборгованість перед позивачем, що встановлено у судових рішеннях по справах № 914/3550/21, № 914/1573/23, № 908/1795/22.
Позивачем зазначено, що відповідач намагається відтягнути момент примусового стягнення боргу, наявність та розмір якого є очевидним і використати цей час для виведення грошових коштів з рахунків.
Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з частиною 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про Вищу раду юстиції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 16.06.2011р. №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Так, зокрема, обставинами, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову заявник зазначає про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Слід зазначити, що згідно зі статтями 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі №917/322/23 та ін.).
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести дійсну необхідність застосування певного заходу забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Покликання позивача на потенційне утруднення чи можливість ухилення відповідача від виконання рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому наявність таких обставин покладається на заявника. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові від 13.01.2020 справа №922/2136/17.
Предметом спору є стягнення заборгованості за договором субпідряду №ЗП-112/1-01/12/20 від 01.12.2020, укладеного між сторонами.
Позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (Турецька Республіка), що діє в Україні через Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (ідентифікаційний код юридичної особи 26579227), розміщені на його банківських рахунках, в межах ціни позову, яка складає 1 399 994 гривні 79 коп.
Суд не погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для забезпечення позову у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором субпідряду, оскільки такі обставини є безпосередньо предметом позову у даній справі, а факт можливого ухилення відповідача від виконання зобов'язань не є встановленим та підлягає доведенню під час вирішення справи по суті і сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Як вбачається з позовної заяви, відповідач у 2021 році частково оплачував отриманий товар, про що вказує сам позивач. Рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/3550/21 від 15.06.2023 з відповідача була стягнута сума основного боргу за договором субпідряду в розмірі 1 118 041,50 грн, а також 3% річних та інфляційні втрати. В подальшому, рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/1573/23 від 18.03.2024 з відповідача була стягнута сума основного боргу за договором субпідряду в розмірі 1 712 806,31 грн, а також 3% річних та інфляційні втрати.
Як встановлено судом, у матеріалах справ №914/3550/21 та №914/1573/23 наявні постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з сплатою заборгованості боржником. Тобто відповідач виконав рішення суду.
Вказана обставина не може свідчити про ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань та навпаки вказує на вжиття ним заходів до виконання свого обов'язку.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні та заявником суду не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся, з огляду на вказане, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Розглянувши подану представником позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог б/н (вх.№2321/24 від 14.06.2024), суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно частини 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Враховуючи те, що позивач вправі подати заяву про збільшення позовних вимог до закінчення підготовчого провадження, зважаючи на факт направлення цієї заяви відповідачу, суд приходить до висновку про підставність прийняття її до розгляду.
У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Згідно з частиною 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Враховуючи усне клопотання представника позивача, суд дійшов висновку призначити наступне підготовче засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку.
Керуючись статтями 2, 42, 46, 136, 137, 140, 181-183, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
2. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДР» про збільшення розміру позовних вимог б/н (вх.№2321/24 від 14.06.2024) до розгляду.
3. Здійснювати розгляд справи з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
4. Відкласти підготовче засідання на 08.07.2024 о 10:00 год.
5. Провести підготовче засідання, призначене на 08.07.2024 о 10:00 год в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https:vkz.court.gov.ua).
6. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, зал судових засідань № 3, другий поверх.
7. Явка представників сторін у справі у підготовчому засіданні не визнається судом обов'язковою.
8. Забезпечити участь представника позивача - Балика Павла Олександровича в судовому засіданні у справі №914/1299/24, призначеному на 08.07.2024 о 10:00 год в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021.
9. Попередити представника позивача - Балика Павла Олександровича, що відповідно до пункту 49 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку.
10. Попередити учасників справи, що відповідно пункту 46 Положення ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
11. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу учасників справи на обов'язок реєстрації у підсистемі “Електронний суд” ЄСІТС з 18.10.2023, відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” № 3200-IX від 29.06.2023.
Ухвалу складено 21.06.2024
Суддя Сухович Ю.О.