Справа №345/3513/20
Провадження № 1-кс/345/506/2024
21.06.2024 року м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі вищевказаною скаргою. Скаргу мотивує тим, що у провадженні Калуського РВП ГУНП знаходилось кримінальне провадження № 12019090170001481 від 18.12.2019 року, внесене до ЄРДР за фактом шахрайських дій щодо нього. 29.04.2024 року старший дізнавач сектору дізнання Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_4 повторно закрила дане кримінальне провадження у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення на підставі ч.1 ст.284 КПК України. Вважає, що таке рішення старшого дізнавача є незаконним, яке прийнято без проведення слідчих дій з метою всебічної перевірки викладених потерпілим фактів, що свідчить про неповноту досудового розслідуваня, передчасність прийнятого рішення, тому таке рішення не відповідає вимогам ст.284 КПК України, відповідно, постанова підлягає скасуванню, а кримінальне провадження відновленню та здійсненню належного досудового розслідування.
Скаржник наголошує, що постанови про закриття даної кримінальної справи вже чотири рази скасовувалися. Згідно оскаржуваної постанови своє рішення про закриття кримінального провадження дізнавач мотивувала наступним чином: «В ході проведення досудового розслідування не встановлено беззаперечних прямих доказів, що вказують на факт вчинення кримінального правопорушення конкретною особою та жодній особі повідомлення про підозру не здійснювалося». Посилання дізнавача на це не витримують жодної критики і свідчать, що дізнавач навіть не намагалася розібратися в справі.
ОСОБА_3 неодноразово зазначав, що про шахрайські дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо нього він довідався вже після подачі позову до суду. Більше того, що має місце не просто невиплата заробітної плати, а її привласнення, шляхом шахрайства і зловживання довірою, скаржник довідався вже в ході розгляду трудового спору в суді. Скаржник наголошує, що матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що дізнавачем в повній мірі були проведені передбачені КПК України слідчі дії для встановлення обставин кримінального правопорушення. Дізнавачем не дано правової оцінки наступним документам: подорожньому листу на ОСОБА_7 (немає підпису водія, показник спідометра при виїзді і заїзді в гараж, вказано невідомий номер посвідчення водія на ОСОБА_7 , хто писав контрольний лист до подорожнього листа, чому немає відміток з митниці в контрольному листі), додатку №2, де зазначено посвідчення водія на ОСОБА_7 , відповідям ТОВ «Свісс Кроно» та ДМС України Закарпатська митниця на запити дізнавача ОСОБА_8 , картці водія на ОСОБА_9 та ленті тахометра, бортовому журналу від 15.04.2018 - 20.04.2018 р.р., який заповнював ОСОБА_9 , де не співпадають покази спідометра з показами спідометра в подорожньому листі на ОСОБА_7 , посвідченню про відрядження, де почеркознавча експертиза підтвердила почерк водія ОСОБА_9 , проколу допиту свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , також дізнавачем не були допитані свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , Мазурик.
Тому ОСОБА_3 просить скасувати постанову старшого дізнавача сектору дізнання Калуського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 29.04.2024 року про закриття кримінального провадження, матеріали кримінального провадження скерувати для відновлення слідства та для організації належного досудового розслідування.
ОСОБА_3 подав заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримує та просить суд її задоволити.
Дізнавач в судове засідання не з'явилася з невідомих для суду причин, про час і місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження №12019090170001481, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У п.42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі “Михалкова та інші проти України” розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана “гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції”, що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів, експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Судом встановлено, що сектором дізнання Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12019090170001481 від 18.12.2019 року за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
29.04.2024 року старшим дізнавачем сектору дізнання Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12019090170001481 від 18.12.2019 року на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Відповідно до ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна складатись з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна бути однозначною і не містити суперечностей.
Водночас текст оскаржуваної постанови від 29.04.2024 року про закриття кримінального провадження свідчить про те, що вищевказаних вимог при закритті кримінального провадження дізнавачем в повному обсязі не було дотримано.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідство/дізнання в даному кримінальному провадженні неодноразово завершувалось та відновлювалось. Ухвалами Калуського міськрайонного суду від 07.10.2020 року, 21.04.2021 року, 20.11.2023 року, 23.01.2024 року було скасовано відповідні постанови про закриття даного кримінального провадження.
Під час досудового розслідування кримінального правопорушення потерпілий ОСОБА_3 вказував на ряд свідків та неодноразово подавав клопотання про їх допит. Матеріалами справи встановлено, що слідчим/дізнавачем так і не було вжито належних заходів з метою допиту вказаних осіб.
Зокрема, станом на день закриття кримінального провадження, дізнавачем СД Калуського РВП ГУ НП в області так і не було допитано в якості свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Об'єктивних даних, які б підтверджували неможливість допиту в якості свідків вищевказаних осіб, матеріали справи не містять.
Так, згідно інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_17 в період з 01.01.2018 року по 14.03.2024 року неодноразово здійснював перетин державного кордону України. При цьому вказана інформація засвідчує, що періодично ОСОБА_17 перебував на території України. Так, в період з 21.08.2023 року по 27.09.2023 року, а також з 09.02.2024 року по 07.03.2024 року ОСОБА_17 перебував в Україні, тобто у вказані періоди він міг бути допитаний в якості свідка.
Щодо ОСОБА_16 , то аналогічно, згідно інформації, наявної в матеріалах кримінального провадження, періодично ОСОБА_18 перебував на території України. Так, в період з 21.10.2023 року по 01.12.2023 року, а також з 07.12.2023 року по 24.01.2024 року ОСОБА_18 перебував в Україні, тобто у вказані періоди він міг бути допитаний в якості свідка.
Крім того, закриваючи кримінальне провадження, дізнавачем жодним чином не надано оцінку висновку експерта №СЕ-19/109/8/7-305ПЧ/20 від 13.11.2020 року, відповідно до якого за результатами проведення почеркознавчої експертизи було встановлено, що підписи від імені перевізника у графі «23» в міжнародній товарно-транспортній накладній з серією А №0048938 від 17.04.2018 року та міжнародній товаро-транспортній накладній №2461805281-1 від 10.04.2018 року виконані ОСОБА_3 .
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку висновок про відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, зроблений дізнавачем поспішно, без ретельної перевірки та встановлення всіх обставин справи.
Таким чином, постанова дізнавача від 29.04.2024 року про закриття кримінального провадження №1201909170001481 на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України є передчасною і підлягає скасуванню.
При новому розслідуванні належить з'ясувати обставини про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів скаржника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307 КПК України, -
Скаргу задоволити.
Постанову дізнавача сектору дізнання Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 29.04.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №1201909170001481 - скасувати.
Матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №1201909170001481 від 18.12.2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України - повернути до Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_19