Справа № 344/11568/24
Провадження № 1-кс/344/4882/24
21 червня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 , про арешт майна, в межах кримінального провадження № 12024091010001568 від 12.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим відділом Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження № 12024091010001568 від 12.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. 12 червня 2024 року до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою звернувся ОСОБА_4 , про те, що 26.05.2024, приблизно о 21 год, в період дії на території України воєнного стану, невідома особа, перебуваючи неподалік магазину «Веломанія», що за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно викрала електровелосипед марки «Е-ВІКЕ 29», який належить заявнику.
У клопотанні вказано, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення може бути причетним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначено, що 18 червня 2024 року, в ході проведення огляду місця події, слідчим СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 було вилучено електровелосипед марки «Е-ВІКЕ 29» та одяг, у який ОСОБА_5 був одягнутий під час вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме: сорочку у клітинку білого та синього кольорів, штани джинсові, кросівки чорного кольору із білою підошвою та зеленими вставками.
Постановою старшого слідчого Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 одяг, а саме: сорочку у клітинку білого та синього кольорів, штани джинсові, кросівки чорного кольору із білою підошвою та зеленими вставками, визнано речовим доказом.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням вказує, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - накладення арешту на вказане майно може призвести до його можливого приховування, пошкодження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Сторони не прибули в судове засідання.
Прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі та підтримує вимоги клопотання у повному обсязі.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю клопотання підставним, виходячи із наступних міркувань.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Зважаючи на вищезазначені норми та наведені у клопотанні обставини, слідчий суддя вважає клопотання підставним та доцільним щодо накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, з метою збереження речових доказів, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вилучені під час огляду речі в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 131,132, 167, 170-173, 236, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів із забороню відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене 18.06.2024 майно, а саме: сорочку у клітинку білого та синього кольорів, штани джинсові, кросівки чорного кольору із підошвою білого кольору та зеленими вставками, які ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав у ході проведення огляду місця події.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1