Справа № 342/848/24
Провадження № 2/342/478/2024
21 червня 2024 року м. Городенка
Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Л.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якій просить: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що оскільки при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, то просить щомісячно стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів за один місяць на кожну дитину відповідного віку, стягнення аліментів розпочати з дня пред'явлення позову і в такому розмірі здійснювати до досягнення найстаршою дитиною повноліття, після цього стягнення аліментів продовжити у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Суддя, перевіривши матеріали справи дійшов висновку, що справа не підсудна Городенківському районному суду Івано-Франківської області, у зв'язку з чим підлягає передачі за підсудністю до належного суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановленост. 5 ЦПК України.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 28 ЦПК України не передбачає альтернативної підсудності для позову про позбавлення батьківських прав, тому територіальна юрисдикція позову про позбавлення батьківських прав визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Для випадків, коли невідоме зареєстроване місце проживання відповідача, то для цього законодавство встановлює певні правила (ч. 9, ч. 10 ст. 28, ст. 29 ЦПК України). Інших випадків зміни територіальної підсудності, тобто інших підстав для недотримання та відступу від загального правила, встановленого статтею 27 ЦПК України, процесуальний закон не передбачає.
Відсутні підстави для визначення підсудності позову про позбавлення батьківських прав цьому суду (за місцем фактичного знаходження позивача), - незалежно від того, чи окремо подається до суду даний позов, чи він об'єднаний з іншою позовною вимогою. Процесуальний закон не передбачає можливості зміни територіальної підсудності позову (конкретно визначеної процесуальним законом) у разі об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог (позовів).
Суддя зазначає, що зі змісту позовної заяви (прохальна частина) вбачається, що основною позовною вимогою є позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Вказаний спір стосується саме невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків. При цьому вимога про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей є похідною та випливає із позовних вимог про позбавлення батьківських прав.
Як вбачається з позовної заяви та з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 652570 від 20.06.2024, адреса реєстрації відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - АДРЕСА_1 .
Зі змісту поданого позову не вбачаються обставини, що дозволяють позивачеві обрати підсудність справи, а також не міститься підстав для застосування правил виключної підсудності справи. Таким чином, в даному випадку, підсудність справи має визначатись згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За змістом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
З огляду на викладене, суддя вважає необхідним передати справу для розгляду за підсудністю до Галицького районного суду Івано-Франківської області, до територіальної юрисдикції якого належить вище вказаний позов, як суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Разом з тим, суддя зазначає наступне:
Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» у Івано-Франківській області утворено Івано-Франківський район (з адміністративним центром у місті Івано-Франківськ) у складі територій Більшівцівської селищної, Богородчанської селищної, Букачівської селищної, Бурштинської міської, Галицької міської, Дзвиняцької сільської, Дубовецької сільської, Єзупільської селищної, Загвіздянської сільської, Івано-Франківської міської, Лисецької селищної, Обертинської селищної, Олешанської сільської, Рогатинської міської, Солотвинської селищної, Старобогородчанської сільської, Тисменицької міської, Тлумацької міської, Угринівської сільської, Ямницької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Цією ж постановою у Івано-Франківській області ліквідовано: Богородчанський, Верховинський, Галицький, Городенківський, Долинський, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський, Тисменицький, Тлумацький райони.
Проте, зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно із статтею 125 Конституції України та статтею 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Згідно з п.3-1 Розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року N 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 2102-IX.
Отже, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Таким чином дану справу необхідно передати для розгляду за підсудністю до Галицького районного суду Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77101, вул. Караїмська, 10, м. Галич, Івано-Франківський район Івано-Франківська область.
На підставі наведеного, ст. 166 СК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 27, 28, 31, 32, 187, 258, 260, 261, 353, ЦПК України суд,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - передати на розгляд до Галицького районного суду Івано-Франківської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя: Федів Л. М.