Справа № 342/487/24
Провадження № 2-о/342/79/2024
10 червня 2024 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
секретаря судового засідання Матієк І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (заінтересовані особи - Городенківська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ),
Заявник ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ-04-12-2/000003, виданого на підставі рішення XII сесії XXI скликання Луківської сільської ради народних депутатів від 28.12.1993 року на ім'я ОСОБА_5 . Заінтересована особа: Городенківська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 77 м.Городенка Коломийського району Івано-Франківської області.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір заявника - ОСОБА_6 . Після смерті матері залишилась спадщина, зокрема, у вигляді земельних ділянок площею 0,5094 га, які розташовані на території Луківської сільської ради для обслуговування жилого будинку, ведення підсобного господарства відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ -04-12-2/000003, що належали батькові заявника - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого була його дружина - ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх прав. Померла ОСОБА_6 залишила заповіт на 1/3 (одну третю) частки спадкового майна заявнику, тобто на вище зазначені земельні ділянки. Заявник ОСОБА_1 має намір успадкувати вище вказані земельні ділянки. Однак, немає можливості прийняти спадкові права, оскільки в державному акті на право приватної власності на землю серії ІФ -04-12-2/000003, виданого на підставі рішення XII сесії ХХІ скликання Луківської сільської Ради народних депутатів від 28.12.1993, в якому власник вказаний як « ОСОБА_5 », а в свідоцтві про смерть значиться - « ОСОБА_4 », тобто не вірно вказано по батькові власника, а саме: « ОСОБА_7 », замість - « ОСОБА_8 ». Тому, заявник позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкування, оскільки виявленні відмінності в «по батькові» спадкодавця у правовстановлюючих документах. Заявник звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 (одну третю) частки спадкового майна матері ОСОБА_6 . Однак, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 12.03.2024 р. № 719/02-31, у зв'язку із тим, що у свідоцтві про смерть, виданому 06 листопада 2003 року Луківською сільською радою померлий значиться як: « ОСОБА_4 », а в Державному акті на право приватної власності на землю серії ІФ -04-12-2/000003, виданому Луківською сільською радою від 10 серпня 1996 року, зазначено по батькові « ОСОБА_7 », що не дає можливості встановити факт належності правовстановлюючого документу померлому ОСОБА_4 . Заявнику відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із допущеними помилками в оригіналі вищевказаного правовстановлюючого документу. Встановлення факту належності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ -04-12-2/000003, виданого на підставі рішення XII сесії ХХІ скликання Луківської сільської Ради народних депутатів від 28.12.1993 року на ім'я « ОСОБА_5 » потрібне заявнику для подальшого оформлення спадкових прав. Заявник звернувся до Луківського старостинського округу Городенківської міської ради про виправлення описки в державному акті, або видачу нового акту із зазначенням правильних вихідних даних власника. За результатами розгляду заяви, Луківський старостинським округ повідомив, що при виготовленні державного акту на право приватної власності на землю була допущена помилка у по батькові власника, ОСОБА_5 , замість ОСОБА_4 , зазначено, що державні акти на право приватної власності на землю повторно не видаються, та йому рекомендовано звернутись до суду. Відповідно до довідки від 21.03.2024 р. № 7-128, виданої виконкомом Городенківської міської ради Луківським старостинським округом Коломийського району, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 одна і та сама особа. Крім того, відповідно до довідки від 21.03.2024 р. №7-129 виданої виконкомом Городенківської міської ради Луківським старостинським округом Коломийського району, на час смерті ОСОБА_4 , за житловим будинком, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 рахувались земельні ділянки площею - 0, 5094 га з них: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,2049 га; для ведення ОСГ- 0,3045 га, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ -04-12-2/000003. Те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були подружжям свідчить копія свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 , виданого 16 червня 1977р., завідуючим бюро записів актів громадянського стану, запис за №3 від 09 лютого 1950р., в книзі актів громадянського стану. Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , яка померла - ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 . Отримати новий Державний акт з виправленим прізвищем неможливо, оскільки відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права та їх обтяження на земельні ділянки реєструються у Державному реєстрі прав (ч. 1 ст. 5 Закону). Підтвердження права власності на земельну ділянку буде витяг із Державного реєстру прав на нерухоме майно, іншого порядку реєстрації права власності на земельну ділянку (в тому числі видачу Державних актів) чинне законодавство не передбачає.
03 квітня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено судове засідання на 25 квітня 2024 року о 10.20 год.; витребувано з Городенківської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області належним чином завірені копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лука Городенківського району Івано-Франківської області, та після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Городенка Городенківського району Івано-Франківської області.
Заявник ОСОБА_1 25 квітня 2024 року до суду подав заяву, в якій уточнив заявлені вимоги та виклав їх в наступній редакції: Встановити факт належності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ -04-12-2/000003, виданого на підставі рішення XIIІ сесія ХХІ скликання Луківської сільської Ради народних депутатів від 28.12.1993 року на ім'я ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 25 квітня 2024 року задоволено клопотання заявника ОСОБА_1 та залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб:
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя с.Старий Мізунь Калуського (раніше Долинського) району Івано-Франківської області;
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя с.Лука Коломийського (раніше Городенківського) району Івано-Франківської області.
Учасники справи в судове засідання 10 червня 2024 року не з'явилися.
Заявник ОСОБА_1 до суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Заявлені вимоги підтримує та просить їх задовільнити.
Заінтересована особа Городенківська міська рада до суду, через систему «Електронний суд», надіслала заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника Городенківської міської ради за наявними в матеріалах справи документами та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до суду надіслали заяви про розгляд справи без їх участі. Заявлені вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення. Повідомили, що спору між ними щодо спадкового майна, не виникає.
Ч.3 ст.211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, прийшов до висновку про задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лука Городенківського району Івано-Франківської області у віці 83 років помер ОСОБА_4 , про що в книзі реєстрації актів реєстрації актів про смерть 06 листопада 2003 року зроблено запис за № 22, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого 06 листопада 2003 року Луківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
Оскільки ОСОБА_4 помер до 1 січня 2004 року, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР). Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Згідно ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 згаданого кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 проживав і був зареєстрований на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 а /з № 22 від 06.11.2003, свідоцтво НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , разом із дружиною ОСОБА_6 , 1930 р.н., що стверджується довідкою № 7-126 від 21.03.2024, виданою Луківським старостинським округом Городенківської міської ради.
Про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були подружжям, одружилися 09 лютого 1950 року (відповідний запис за № 3 від 09.02.1950), доводиться копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 , виданого 16.06.1977.
Городенківська державна нотаріальна контора, на виконання ухвали суду, надала належним чином засвідчену копію спадкової справи № 544/2004 (номер у Спадковому реєстрі № 3827646), заведену після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви спадкоємця першої черги за законом дружини ОСОБА_6 про видачу свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємцями першої черги за законом спадкодавця ОСОБА_4 , які прийняли спадщину після його смерті були дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_1 .
ОСОБА_6 11 жовтня 2004 року державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори Паньків Д.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на цілий житловий будинок, позначений в плані під літерою «А», розміром житлової площі 55,3 кв/м, загальною площею - 80,5 кв/м з приналежними господарськими прибудовами, розміщеного в АДРЕСА_2 . Цей житловий будинок належав померлому ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності за № 45 від 20.03.1990 року, виданого виконкомом Городенківської районної ради Івано-Франківської області.
Згідно копій: виписки з інвентаризаційних матеріалів Вих № 11146 від 07.02.2024, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5366101 від 09.11.2004, наданих ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», право власності на нерухоме майно (житловий будинок з будівлями та спорудами) по АДРЕСА_2 , зареєстровано згідно архівних даних станом на 31.12.2012 р. в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 1 під реєстровим № 6835839, за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину (2110) 11.10.2004 ( Паньків Д.М. Державний нотаріус Городенківської державної нотаріальної контори). В примітці зазначено, що загальна площа змінилася з 80,5 м.кв на 78,5 м.кв та житлова площа з 55,3 м.кв на 53,3 м.кв за рахунок помилки допущеної при попередній інвентаризації.
За заповітом від 22 січня 2013 року, посвідченим секретарем виконкому Незвиської сільської ради, зареєстрованим в реєстрі за № 4, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителька АДРЕСА_2 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, житловий будинок, господарські споруди і взагалі все те, на що вона за законом матиме право в т.ч. земельна ділянка, земельний пай, які розміщені в с. Лука, заповіла своїм трьом синам порівно: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , з такою умовою, що вони утримуватимуть її до смерті.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 82 років в м. Городенка Городенківського району Івано-Франківської області, про що 06 лютого 2013 року складено відповідний актовий запис № 3, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого 06 лютого 2013 року Луківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадшина.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
На час смерті ОСОБА_6 , яка померла а/з № 3 від 06.02.2013 р. с-во НОМЕР_5 за адресою АДРЕСА_2 , зареєстрованих осіб не було. Умови заповіту виконані. Сини доглядали маму до смерті, що доводиться копією довідки № 100 від 17.02.2016, виданою Луківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.
Городенківська державна нотаріальна контора, на виконання ухвали суду, надала належним чином засвідчену копію спадкової справи № 278/2013 (номер у Спадковому реєстрі № 54576952), заведену після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі заяв спадкоємців за заповітом - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про прийняття спадщини по заповіту від 06.06.2013, що подані у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України. Спадкоємці 22 квітня 2016 року уклали договір про поділ спадщини, згідно якого, окрім земельних ділянок, кожному із них переходить по 1/3 частці житлового будинку з відповідними частками господарських будівель та споруд АДРЕСА_2 .
22 квітня 2016 року державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори Білоконь К.С. видано:
? ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,4767 гектара, кадастровий номер 2621682000:04:001:0153, що розташована на території Луківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області;
? ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,4767 гектара, кадастровий номер 2621682000:04:001:0152, що розташована на території Луківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області;
? ОСОБА_2 2 (два) свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,3374 гектара, кадастровий номер 2621682000:05:001:0599, площею 0,3374 гектара, кадастровий номер 2621682000:05:001:0598, що розташовані на території Луківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
При зверненні заявника ОСОБА_1 до Городенківської державної нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/3 частку земельних ділянок, загальною площею 0,5094 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ-04-12-2/000003, виданого Луківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області 10 серпня 1996 року, що знаходиться в селі Лука Коломийського (Городенківського) району Івано-Франківської області та належала ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, державний нотаріус відмовила, у зв'язку з тим, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ-04-12-2/000003, виданий Луківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області 10 серпня 1996 року на прізвище ОСОБА_5 , що не дає можливості встановити факт належності вищенаведеного правовстановлюючого документу ОСОБА_4 , про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 719/02-31 від 12.03.2024.
Як встановлено, у державному акті на право приватної власності на землю серія ІФ-04-12-2/000003, виданому 10 серпня 1996 року Луківською сільською Радою народних депутатів, зазначено, що він виданий громадянину України ОСОБА_5 , який мешкає в с. Лука Городенківського району, у тому, що на підставі рішення ХІІІ сесія ХХІ скликання від 28.12.1993 р. Луківської с/ради народних депутатів, йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,5094 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території Луківської сільської Ради народних депутатів с. Лука, для обслуговування жилого будинку - 0,2049 га, ведення підсобного господарства - 0,3045 га. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 000003.
Як стверджується довідкою № 7-129 від 21.03.2024, виданою Луківським старостинським округом Городенківської міської ради, на час смерті ОСОБА_4 за житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 рахувались земельні ділянки, площею - 0,5094 га, з них: 1. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,2049 га; 2. Для ведення ОСГ - 0,3045 га.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 одна і та сама особа, що стверджується довідкою № 7-128 від 21.03.2024, виданою Луківським старостинським округом Городенківської міської ради.
Згідно довідки № 7-148 від 26.04.2024, виданої Луківським старостинським округом Городенківської міської ради, ОСОБА_5 на території села Лука не проживав і в даний час не проживає. Нерухомого майна в тому числі земельних ділянок і земельних паїв не має.
Луківський старостинський округ Городенківської міської ради на заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки в державному акті або видачу нового акту із зазначенням правильних вихідних даних власника, листом Вих № 7-143 від 26.03.2024 повідомив, що при виготовленні державного акту на право приватної власності на землю була допущена помилка у прізвищі власника ОСОБА_5 замість ОСОБА_4 , проте державні акти на право приватної власності на землю повторно не видаються, тому рекомендували звернутися до суду.
Відповідно до п.2.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 15.04.1993 N 28, яка втратила чинність, «Заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку здійснюється державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються». Відповідно до пункту 4.1. Інструкції, затвердженої наказом Держкомзему України від 22.06.2009 №325, яка втратила чинність на підставі Наказу Мінагрополітики України від 09.09.2013 № 537, «Виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається». Отже, зміни до державних актів не вносяться.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що у даній справі встановлення факту не пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право.
У даному конкретному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.
Юридичний факт належності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документа - державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ-04-12-2/000003, виданого на підставі рішення XIIІ сесії XXI скликання Луківської сільської ради народних депутатів від 28.12.1993 на ім'я ОСОБА_5 , підтверджується дослідженими судом доказами (письмовими документами).
Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки дозволить йому реалізувати права спадкоємця. Оскільки іншого порядку встановлення факту належності особі, яка померла, правовстановлюючого документу, окрім судового, не встановлено, тому приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до переконання, що зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити юридичний факт належності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документа - державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ-04-12-2/000003, виданого на підставі рішення XIIІ сесії XXI скликання Луківської сільської ради народних депутатів від 28.12.1993 на ім'я ОСОБА_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
- заявник ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;
- заінтересована особа Городенківська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 77 м.Городенка Коломийського (раніше Городенківського) району Івано-Франківської області;
- заінтересована особа ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_3 ;
- заінтересована особа ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_4 .
Повне судове рішення складено 20.06.2024.
Суддя: Федів Л. М.