ЄУН 193/612/24
Провадження 1-в/193/102/24
іменем України
18 червня 2024 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
представника Софіївської ВК №45 _ ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання на підставі ст. 81 КК України,
16 квітня 2024 року на адресу Софіївського районного суду надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_5 , який наразі відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45)» (надалі Софіївська ВК-45), згідно якого останній просив звільнити його від подальшого відбуття покарання умовно-достроково.
Засуджений ОСОБА_5 під час судового розгляду справи своє клопотання підтримав та просив звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
Представник виправної колонії у судовому засіданні своєї позиції щодо заявленого клопотання засудженого не висловив, вирішення питання щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_5 залишив на розсуд суду.
У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність для цього підстав.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали особової справи засудженого, суд дійшов такого висновку.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_5 дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Виходячи із вимог ст.81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.
Судом встановлено, що 18 листопада 2020 року ОСОБА_5 засуджений за вироком Краматорського міського суду Донецької області за ч.1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі. Після чого за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 15 вересня 2021 року його було засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі.
Початок строку: 28 липня 2020 року. Кінець строку: 28 липня 2025 року.
Засуджений відбув, визначені п. 2 ч. 3 ст.81КК України 2/3 призначеного судом строку покарання 3 роки 10 місяців 20 днів. Невідбута частина покарання складає 1 рік 1 місяць і 2 дні позбавлення волі.
При вирішенні даного питання судом враховані положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК).
Згідно вимог чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування умовно-дострокового звільнення, даному звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього часу довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Відповідно до наявних у особовій справі матеріалів вбачається, що засуджений ОСОБА_5 з 17 березня 2023 року міру кримінального покарання став відбувати у Державній установі «Софіївська виправна колонія (№45)». За час відбування покарання ОСОБА_5 допустив 13 порушень режиму утримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідності та отримав 13 стягнень (доган). На даний час стягнення погашено в установленому законом порядку. Також мав два заохочення - подяки (за сумлінну поведінку, добросовісне ставлення до праці). Засуджений зарахований до програми диференційного виховного впливу «Правова просвіта» та «Підготовка до звільнення». Заходи виховного характеру відвідує регулярно, реагує на них позитивно, подає позитивний приклад поведінки іншим засудженим відділення. Роботи із самообслуговування та благоустрою установи виконує згідно графіка, виявляє належну соціально корисну активність. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. У стосунках з персоналом установи виконання покарань щирий. За даними характеристики засуджений має середню оцінку ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення та середній ризик його небезпеки для суспільства.
З матеріалів особової справи засудженого установлено, що останній мав 7 судимостей за вчинення злочинів здебільшого проти власності. Варто зауважити, що засуджений вже вчетверте реально відбуває покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому до засудженого одного разу застосовувалося звільнення від відбування покарання з випробуванням (21 листопада 2001 року).
Відтак, судами, під час призначення ОСОБА_5 попередніх покарань, вже застосовувалися законодавчо встановлені «стимулювання» засудженого до виправлення його поведінки та припинення протиправних діянь, проте останній на шлях виправлення не ставав і після звільнень з вказаних підстав завжди повертався до вчинення нових умисних злочинів, за такого суд знаходить засудженого особою, яка схильна до скоєння кримінальних правопорушень, а тому є достатні підстави вважати, що відбуті ним покарання до цього часу не досягали мети, визначеної ст. 50 КК України.
Суд зазначає, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов'язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Суд враховує, що ОСОБА_5 є особою раніше неодноразово судимою, втім належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і у подальшому продовжив вчиняти нові кримінальні правопорушення, що свідчить про те, що засуджений усвідомлено не бажає ставати на шлях виправлення і умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання буде суперечити досягненню мети покарання, передбаченої положеннями ст. 50 КК України.
Отже, беручи до уваги те, що за вироком суду ОСОБА_5 хоч і відбув більше ніж 2/3 частини строку призначеного покарання, водночас, вивчивши відомості про особу засудженого, його поведінку протягом всього строку відбування покарання, його попередні судимості та наголошуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням усіх даних в сукупності, і є правом, а не обов'язком суду, суд вважає, що у задоволенні клопотання засудженого про його умовно-дострокове звільнення слід відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ч. 2 ст. 376, ст. 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання на підставі ст. 81 КК України, відмовити.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення прокурор може подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений, який перебуває у місцях позбавлення волі, у той же строк і порядок, але з дня отримання копії повного тексту цієї ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 20 червня 2024 року о 10:50 годині.
Суддя: ОСОБА_1
.