Справа № 214/1854/23
2/214/220/24
Іменем України
21 червня 2024 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Євтушенка О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сотнікової А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/1854/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою 20.03.2023, в якій просила суд стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання їх малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 25.09.2013 сторони уклали шлюб, зареєстрований Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції в Дніпропетровській області. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.11.2016 у справі №210/3418/16-ц шлюб між ними було розірвано. Від шлюбних стосунків вони мають спільну малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактично дитина мешкає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де й значиться зареєстрованою. ОСОБА_2 , будучи батьком дитини, визначений ст.180 СК України обов'язок з її утримання не виконує, жодної участі в матеріальному забезпеченні доньки не бере, повністю самоусунувшись від цього. Позивачеві відомо, що відповідач офіційно працює, аліментних зобов'язань не має, інші особи на його утриманні не перебувають, а тому взмозі надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. У позасудовому порядку досягти згоди з питання утримання доньки, сторони не можуть. Відтак, керуючись інтересами дитини та наміром забезпечити повноцінне задоволення першочергових потреб доньки, ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду.
Ухвалою суду від 05.06.2023 (головуючий суддя - Прасолов В.М.) позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.17).
У зв'язку із звільненням судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 у відставку та відрахуванням зі штату суду, за результатами повторного автоматизованого розподілу на підставі розпорядження керівника апарату суду №678 від 30.04.2024 матеріали цивільної справи передано в провадження судді Євтушенку О.І. (а.с.34, 35).
Ухвалою суду від 22.05.2024 справу прийнято до провадження суддею Євтушенком О.І. з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.36).
Правом на участь в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не скористалась, попередньо подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала, на задоволенні позовних вимог наполягала.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду будь-якими засобами зв'язку не подавав.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, спрямований на захист інтересів малолітньої дитини, категорію та складність справи, тривалість її перебування у провадженні суду, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його повторну неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 25.09.2013 між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.11.2016, ухваленим при заочному розгляді цивільної справи №210/3418/16-ц, шлюб між ними було розірвано (а.с.11).
Від шлюбу сторони мають спільну малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29.01.2014 (а.с.9).
Малолітня ОСОБА_3 зареєстрована та мешкає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з реєстру Криворізької територіальної громади та довідкою КП «ЖЕО №35» (а.с.10, 12, 13).
Відповідач має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.16), та, як вказувала позивач, мешкає окремо від них. Доказів на спростування цьому відповідач суду не надав.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини у добровільному порядку не надає. Таким чином, судом встановлено, що домовленості про добровільну сплату аліментів на утримання дитини, у тому числі угоди про форму, в якій відповідач братиме участь у її вихованні, між сторонами не досягнуто, що є свідченням наявності між сторонами спору.
Одним із основних прав дитини є право на утримання (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»), яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття і закріплене у ст.180 СК України, ст.27 Конвенції про права дитини.
Згідно зі ст.ст.141,180 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Як слідує з положень ч.2 ст.180, ч.1 ст.183, ч.1 ст.191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються від дня пред'явлення позову у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій сумі, при цьому частка заробітку (доходу), яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Отже, з урахуванням викладеного та того, що відповідач є здоровим та працездатним, інших аліментних зобов'язань не має, у зв'язку з чим має можливість щомісячно та стабільно сплачувати аліменти на користь позивача на утримання їх спільної дитини, тому з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини та положень ст.182 СК України суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог із стягуванням з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у заявленому позивачем розмірі. Підстав, які б дозволяли прийти до висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити в їх стягненні, в ході судового розгляду не встановлено, а доказів щодо їх наявності відповідачем не надано.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З огляду на те, що позивач звернулася до суду з позовом 20.03.2023 згідно зі штемпелем суду на першому аркуші позову (а.с.1), тому стягнення аліментів слід здійснювати саме з 20.03.2023 та до досягнення дитиною повноліття.
Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп. за ставками, що діяли на момент пред'явлення позову, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.
У порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, ч.4 ст.274, ст.ст.280-284, 287, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), платника аліментів, але не менше 50% гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20.03.2023 та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 073 грн. 60 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 , інн НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , інн НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення суду складено та підписано без проголошення 21.06.2024.
Суддя О.І. Євтушенко