Справа № 214/2004/24
6/214/135/24
20 червня 2024 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Євтушенка О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сотнікової А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку ст.442 ЦПК України заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» про заміну сторони у виконавчому провадженні (стягувача) правонаступником з примусового виконання рішення у цивільній справі за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «ДЕБТ ФОРС» - адвокат Змієвська Т.П. звернулася до суду із заявою шляхом направлення на електронну пошту з ЕП 29.02.2024, в якій просить суд замінити стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2016 у цивільній справі №214/223/16-ц за позовом АТ «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, первісного стягувача АТ «АЛЬФА-БАНК» його правонаступником - ТОВ «ДЕБТ ФОРС».
В обґрунтування вимог заяви представник зазначила, що 04.10.2016 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» заборгованості за кредитним договором №50953464 від 25.07.2014 у розмірі 37 448 грн. 98 коп., а також 1 218 грн. 00 коп. судового збору. 21.06.2016 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» було укладено договір №1 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило, а ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №50953464 від 25.07.2014, укладеним з ОСОБА_1 . У подальшому, 26.12.2018 між ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» та ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено договір №2019-1КІ/ВЕСТА про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» відступило, а ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №50953464 від 25.07.2014, укладеним з ОСОБА_1 . У подальшому, 16.01.2019 між ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №16-01/19/1 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №50953464 від 25.07.2014, укладеним з ОСОБА_1 . У подальшому, 09.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено договір №09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило, а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №50953464 від 25.07.2014, укладеним з ОСОБА_1 . У свою чергу, 11.05.2023 між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» було укладено договір №11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило, а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №50953464 від 25.07.2014, укладеним з ОСОБА_1 . На виконання п.7.1 договору, ТОВ «ДЕБТ ФОРС» проведено оплату відповідно до платіжної інструкції. 01.11.2023 рішенням єдиного учасника №8 ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» змінило назву на ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ». Таким чином, саме перехід суб'єктивних майнових вимог від первісного кредитора АТ «АЛЬФА-БАНК» кінцево до ТОВ «ДЕБТ ФОРС» як нового кредитора визначив необхідність здійснення його заміни як правонаступником стягувача. Зважаючи на наведені обставини та посилаючись на положення ст.ст.512, 514, 516, 519 ЦК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.442 ЦПК України, заявник вважає себе правонаступником первісного стягувача АТ «АЛЬФА-БАНК» та просить здійснити відповідну заміну у судовому порядку. При цьому представник заявника зауважила, що заміна сторони правонаступником може відбуватись як при відкритому виконавчому провадженні, так і при його відсутності загалом, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, зважаючи на те, що залишення без невиконання судового рішення зі стягнення заборгованості може складати порушення п.1 ст.6 Конвенції. Додатково зауважила, що виконавче провадження відсутнє, а строк пред'явлення виконавчого листа на виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2016 у цивільній справі №214/223/16-ц переривався під час пред'явлення його до виконання раніше, та наразі не пропущений.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись у встановленому законом порядку, однак повторно не з'явились, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило.
Згідно з клопотанням представника ТОВ «ДЕБТ ФОРС» - адвоката Змієвської Т.П., викладеним у прохальній частині заяви (п.3), остання просила справу розглянути за її відсутності (п.3).
Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши вимоги заяви, письмові докази у справі, доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ТОВ «ДЕБТ ФОРС» з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2016 у цивільній справі №214/223/16-ц, позовні вимоги АТ «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» заборгованість за кредитним договором №50953464 від 25.07.2014 у розмірі 37 448 грн. 98 коп., а також 1 218 грн. 00 коп. судового збору. Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 18.10.2016 (а.с.13).
15.11.2016 судом видано виконавчий лист на виконання судового рішення з визначенням строку пред'явлення його до виконання до 19.10.2019 (а.с.14-15).
21.06.2016 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» було укладено договір факторингу №1, відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» як «клієнт» відступило за плату, а ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №50953464 від 25.07.2014, укладеним з ОСОБА_1 . Обсяг права вимоги, що відступається, визначено п.1.2 договору. (а.с.15-18).
26.12.2018 між ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» та ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено договір факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» відступило, а ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №50953464 від 25.07.2014, укладеним з ОСОБА_1 (а.с.20-25, 26-27).
16.01.2019 між ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №16-01/19/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №50953464 від 25.07.2014, укладеним з ОСОБА_1 (а.с.28-33, 34).
09.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено договір №09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило, а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №50953464 від 25.07.2014, укладеним з ОСОБА_1 (а.с.35-39, 40-41).
11.05.2023 між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» було укладено договір №11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило, а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №50953464 від 25.07.2014, укладеним з ОСОБА_1 (а.с.42-44), в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, підтвердженням чому є наявні у матеріалах справи копія договору, платіжна інструкція про сплату за договором від 23.10.2023 та витяг з додатку №3 - реєстру боржників (а.с.45-47).
01.11.2023 рішенням єдиного учасника №8 ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» змінило назву на ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ». У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ДЕБТ ФОРС» зареєстроване як установа з надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), інші види кредитування, посередництво за договорами по цінних паперах або товарах (а.с.50).
Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.515 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення вказаної матеріальної норми дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Детальне розумінні змісту відступлення права вимоги в його ідеальному значенні визначено в п.п.14.1.255 Податкового кодексу України, відповідно до якого відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Отже, виходячи з положень чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу - як до, так і після ухвалення судового рішення.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене ст.55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту п.28 ч.1 ст.353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Звертаючись до суду із заявою, представник ТОВ «ДЕБТ ФОРС» - адвокат Змієвська Т.П. просила замінити первісного стягувача його правонаступником за виконавчим листом, виданим на виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2016 у цивільній справі №214/223/16-ц за позовом АТ «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Своїм вимоги аргументувала посиланнями на ст.442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ряд постанов Верховного Суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Дійсно, факт укладення договорів відступлення прав вимоги від первісного кредитора АТ «АЛЬФА-БАНК» кінцево до ТОВ «ДЕБТ ФОРС» як дійсного має місце та доведений обсягом наявних у справі доказів. Доказів або обставин, які б свідчили про недійсність договорів, матеріали справи не містять.
У пп.126-130 постанови від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 Велика Палата Верховного суду вказала, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч.1 ст.2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Так, за інформацією з Автоматизованого реєстру виконавчих проваджень та за відмітками на виконавчому листі (а.с.15) встановлено, що первісний кредитор АТ «АЛЬФА-БАНК» - стягувач вперше пред'явив виконавчий лист на виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2016 у цивільній справі №214/223/16-ц, де боржником є ОСОБА_1 , 29.01.2018 до Саксаганського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ в Дніпропетровській області. 13.03.2019 виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними). Після цього виконавчий лист до органів ДВС або приватних виконавців ні первісним стягувачем, ні його правонаступниками за договорами відступлення прав вимоги не пред'являвся.
Стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» регулює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.12 цього Закону.
Так, відповідно до ч.ч.1, 5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
З огляду на прийняття державним виконавцем рішення про повернення виконавчого документу стягувачу 13.03.2019 на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення такого документа до виконання було перервано та його відлік встановлено з дня його повернення, тобто з 13.03.2019 та до 13.03.2022. Відомості про оскарження стягувачем постанови державного виконавця від 13.03.2019 про повернення виконавчого документу, а також докази повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання до 13.03.2022 у матеріалах справи відсутні.
Слід також зауважити, що представник ТОВ «ДЕБТ ФОРС» - адвокат Змієвська Т.П. звернулася до суду із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником за виконавчим листом, строк пред'явлення якого до виконання сплинув ще у березні 2022 року, проте, ст.442 ЦПК України передбачає заміну сторони виконавчого провадження та заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, а не заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником. Укладаючи договір відступлення права вимоги, заявник повинен був переконатись в існуванні незакінченого строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
З огляду на встановлені у справі обставини щодо спливу строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2016 у цивільній справі №214/223/16-ц за позовом АТ «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку, що подання ТОВ «ДЕБТ ФОРС» заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, без одночасного заявлення вимоги про поновлення такого строку судом при вирішенні питання заміни стягувача, або ж без заявлення вимоги, спрямованої на відновлення виконавчого провадження, виключають можливість задоволення такої заяви.
Приходячи до такого висновку, суд вважає за необхідне зауважити, що заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання виконавчого документу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість “штучно” збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.
Керуючись ст.ст.260, 261, 351-353, 442 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» про заміну сторони у виконавчому провадженні (стягувача) правонаступником з примусового виконання рішення у цивільній справі за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з моменту її підписання шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу складено та підписано без проголошення 20.06.2024.
Суддя О.І. Євтушенко