Справа № 182/1514/24
Провадження № 1-кп/0182/870/2024
19.06.2024 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2024 за № 12024041340000358 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований, із середньою освітою, не одружений, судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 185 та кримінального правопорушення /кримінального проступку/, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України,
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Обвинувачений ОСОБА_3 01.03.2024, знаходячись з дозволу власника в літній кухні на території домоволодіння АДРЕСА_1 , побачив на столі гаманець з банківською карткою та у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаного гаманця з банківською карткою з корисливих мотивів.
В цей же день, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення гаманця з банківською карткою, що є офіційним документом, приблизно о 15:00 год. ОСОБА_3 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись за вищевказаною адресою, шляхом вільного доступу умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, викрав офіційний документ, а саме банківську картку АТ «КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 (номер рахунку НОМЕР_2 ), з метою подальшого зняття грошових коштів, яка належить ОСОБА_6 . Після чого ОСОБА_3 втік з викраденим документом з місця вчинення кримінального правопорушення.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в цей же день, реалізуючи свій злочинний умисел, маючи при собі викрадену банківську картку, та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, о 16:24 год. прийшов до банкомату АТ «Ощадбанк», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Придніпровське, вул. Вузлова, 9 та за допомогою пін-коду, який він підібрав, зняв грошові кошти в сумі 2 000 грн., які належать ОСОБА_6 , тим самим умисно, таємно викрав вказані грошові кошти у потерпілого.
Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_3 в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», направився до магазину «Продукти» за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Кам'янське, вул. Будівельників, 7, де в цей же день о 17:05 год. розрахувався картою АТ «КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 за продукти харчування в загальній сумі 200 грн., тим самим умисно, таємно викрав вказані грошові кошти у потерпілого.
Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_3 в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», направився до банкомату за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Електрометалургів, 2, де в цей же день о 17:19 год. зняв з картки АТ «КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1 000 грн., тим самим умисно, таємно викрав вказані грошові кошти у потерпілого.
Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_3 в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», направився до банкомату за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей же день о 17:20 год. зняв з картки АТ «КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 3 000 грн., тим самим умисно, таємно викрав вказані грошові кошти у потерпілого.
Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_3 в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», направився до банкомату за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 23, де в цей же день о 19:01 год. зняв з картки АТ «КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 500 грн., тим самим умисно, таємно викрав вказані грошові кошти у потерпілого.
Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_3 в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», направився до ресторану «Франсуа» за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 16, де в цей же день о 19:14 год. розрахувався банківською карткою АТ «КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 за продукти харчування на загальну суму 54 грн., тим самим умисно, таємно викрав вказані грошові кошти у потерпілого.
Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_3 в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», направився до банкомату за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Електрометалургів, 52, де в цей же день о 20:19 год. зняв з картки АТ «КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 300 грн., тим самим умисно, таємно викрав вказані грошові кошти у потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно, таємно викрав з банківської картки АТ «КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 грошові кошти в загальній сумі 7 054 грн., чим спричинив останньому матеріальний збиток на вказану суму.
Своїми умисними діями, які виразилися у викраденні офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення /кримінальний проступок/, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України; умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення /злочин/, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
Позиція обвинуваченого
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою визнав у повному обсязі та суду показав, що потерпілого ОСОБА_5 знає, це його сусід. Відносини у них хороші. Весною 2024 року до нього зателефонував потерпілий і попросив привезти його додому. Він привіз потерпілого додому, потерпілий перед цим купив алкоголь. Почали вживати алкоголь у дворі домоволодіння потерпілого. Там він і побачив гаманець потерпілого. Забрав його, бачив, що у ньому знаходиться банківська картка. Зі вказаної банківської картки почав знімати гроші, розраховувався нею за продукти в магазинах. Пін-код до вказаної банківської картки підібрав, подумав, що він може бути пов'язаний з номером його мобільного телефону. Всього він викрав з банківської картки потерпілого грошових коштів у загальній сумі 7 054 грн. Він добровільно 1 000 грн. повернув потерпілому.
У скоєному розкаюється. Йому дуже соромно за такі його дії. Шкодує, що все так сталося. Запевнив, що більше такого робити не буде. Просить не позбавляти його волі, зробив належні висновки. Буде відшкодовувати потерпілому спричинену шкоду.
Позиція потерпілого
Потерплий ОСОБА_5 у судовому засіданні суду показав, що обвинуваченого ОСОБА_3 знає, вони сусіди, відносини у них нормальні. У березні 2024 року він зателефонував до обвинуваченого та попросив його допомогти перенести метал на території його домоволодіння. Обвинувачений погодився і допоміг йому. Потім вони поїхали до банкомату, де він зняв з банківської картки 500 грн., потім він купив пляшку горілки. 500 грн. він дав обвинуваченому. Потім вони випивали. Він навіть не пам'ятає, чи пив він з обвинуваченим. Потім обвинувачений пішов додому. Він відразу не звернув уваги на відсутність його банківської картки та гаманця. Десь на 3-й день він побачив, що немає його банківської картки, а саме тоді, коли у нього закінчилися готівкові кошти. Тоді він зрозумів, що картку і гаманець міг забрати лише обвинувачений, так як окрім обвинуваченого до нього ніхто не приходив. Він пішов до обвинуваченого і запитав. Обвинувачений спочатку віднікувався, а потім зізнався. До початку судового розгляду, обвинувачений йому передав у рахунок спричиненої майнової шкоди 1 000 грн., про що він написав відповідну розписку. Заявлений ним цивільний позов підтримує, однак просить суд стягнути з обвинуваченого на його користь майнову шкоду з урахуванням добровільно сплаченої йому 1 000 грн. в сумі 6 054 грн. 00 коп. Стосовно покарання обвинуваченому, не заперечує проти призначення йому умовного покарання.
Оцінка суду
У зв'язку з визнанням вини, оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, інші докази у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися. При цьому судом було роз'яснено, що в цьому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини, які не досліджувалися, в апеляційному порядку.
Враховуючи показання обвинуваченого та потерпілого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає, що дії ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів та за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.
Призначення покарання
При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком (ч. 1 ст. 357 КК України) та тяжким злочином (ч. 4 ст. 185 КК України).
Також суд враховує обставини справи та особу винного.
Так, ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, судимості не має (а.п. 49). Має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно (а.п. 51). Офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні нікого не має. За медичною допомогою до лікаря психіатра та лікаря нарколога не звертався (а.п. 50).
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України), часткове добровільне відшкодування завданого збитку (п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).
При цьому, судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.
Часткове добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому ОСОБА_5 підтверджується поясненнями потерпілого у судовому засіданні, у яких потерпілий вказав, що до судового засідання обвинувачений передав йому у відшкодування завданого збитку 1 000 грн. та відповідною розпискою потерпілого.
Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано його дії, у виді обмеження волі та позбавлення волі з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Разом з тим, зваживши на обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому, позицію потерпілого, який не заперечував проти призначення обвинуваченому умовного покарання, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, тому вважає можливим застосувати щодо нього ч. 1 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України.
Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Вирішення цивільного позову
Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 7 054 грн. 00 коп.
У судовому засіданні потерпілий змінив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 спричинену йому майнову шкоду у розмірі 6 054 грн. 00 коп., у зв'язку з частковим відшкодуванням обвинуваченим спричиненої йому майнової шкоди.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану їхніми діями /ч. 1 ст. 128 КПК України/.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні заявлений цивільний позов підтримав, при цьому суду показав, що до судового розгляду справи обвинувачений добровільно йому сплатив у рахунок майнової шкоди 1 000 грн., а тому просив суд стягнути з обвинуваченого спричинену йому майнову шкоду у сумі 6 054 грн. 00 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявлений цивільний позов у сумі 6 054 грн. 00 коп., визнав.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_5 суд враховує наступне.
Потерпілий вказує, що загальна сума спричинених йому збитків становить 7 054 грн. 00 коп. Добровільно обвинуваченим було сплачено потерпілому 1 000 грн. у рахунок завданої майнової шкоди. Таким чином, сума невідшкодованих спричинених матеріальних збитків, становить 6 054 грн. 00 коп.
Зважаючи на вищевикладене, з підстав доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 , враховуючи визнання ним позовних вимог, а також те, що його дії знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням події кримінального правопорушення та наслідками у вигляді збитків для потерпілого ОСОБА_5 , суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди потерпілому ОСОБА_5 підлягають задоволенню у сумі 6 054 грн. 00 коп.
Вирішення питання про запобіжний захід
У даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирішення питання про долю речових доказів
Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Речовий доказ:
- DVD диск з відеозаписом з камер відеоспостереження кафе «Франсуа», який долучено до матеріалів провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирішення питання про процесуальні витрати
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України і призначити покарання:
за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у відшкодування майнової шкоди 6 054 (шість тис. п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Процесуальні витрати відсутні.
Речовий доказ:
- DVD диск з відеозаписом з камер відеоспостереження кафе «Франсуа», який долучено до матеріалів провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у суді.
Суддя: ОСОБА_1