Справа № 171/480/24
Провадження № 3/177/472/24
17 червня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Строгова Г.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №10 Криворізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Водій ОСОБА_1 03.03.2024 о 12:32 біля буд. 13 по вул. Святковій в м. Зеленодольськ керував транспортним засобом ВАЗ 211010 номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації руху, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказане правопорушення зафіксовано на нагрудні відеореєстратори, відео з яких записано на диск та долучено до матеріалів справи.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не прибув. Оскільки стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 .
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Неклеса М.М.,в судове засідання не прибув, заявою просив суд перенести розгляд справи щодо ОСОБА_1 у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні. Разом з тим, захисник систематично в судові засіданні у вказаній справі не з'являвся, надаючи аналогічні заяви про зайнятість в інших судових засідань, доказів на підтвердження поважності причин неприбуття суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, врахувавши його заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, які надійшли на адресу суду 29.04.2024.
В запереченнях на протокол захисник, зокрема, зазначив, що ОСОБА_1 вину вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнає, в стані алкогольного сп'яніння не перебував, ознак такого сп'яніння не мав, просив закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на недоведеність вини останнього належними та допустимими доказами. Посилався на порушення працівниками поліції вимог ЗУ «Про національну поліцію» щодо підстав зупинки транспортного засобу, звертав увагу на порушення безперервності відео фіксації та недотримання працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015, тощо.
Суд дослідивши письмові матеріали справи, клопотання захисника та відеозапис долучений до матеріалів справи дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною поза розумним сумнівом, та приходить до висновку про наявність у його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №298047 від 03.03.2024 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, складеним уповноваженою особою, який містить дані щодо обставин вчиненого правопорушення. Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 від надання пояснень по суті правопорушення та підпису відмовився. Згідно протоколу, у ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 15.08.2020 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Відповідно до ст. 266 КУпАП від керування транспортним засобом водія відсторонено;
- витягом з бази АРМОР, відповідно до якого 03.03.2024 о 12.25 на лінію 102 звернувся ОСОБА_2 та повідомив, що біля магазину «Вулик» у м. Зеленодольськ стоїть авто марки ВАЗ чорного кольору номерний знак НОМЕР_1 , водій якого має ознаки алкогольного сп'яніння;
- рапортом інспектора СРПП ВП №10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, який узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього доказами, відповідно до якого, 03.03.2024 на лінію 102 надійшло повідомлення, що біля магазину «Вулик» у м. Зеленодольськ стоїть авто марки ВАЗ чорного кольору номерний знак НОМЕР_1 , водій якого має ознаки алкогольного сп'яніння. В ході патрулювання біля буд. 13 по вул. Святковій в м. Зеленодольськ було зупинено автомобіль ВАЗ 211010 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , у якого при спілкуванні були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, що зафіксовано на нагрудну боді-камеру;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому також зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду та підпису водій ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків;
- направленням водія ОСОБА_1 до медичного закладу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медзакладу від 03.03.2024;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно яких кожен окремо пояснили, що 03.03.2024 о 12.55 біля буд. 13 по вул. Святковій в м. Зеленодольск були запрошені працівниками поліції в якості свідків, де в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як за допомогою алкотестера Драгер так і в медичному закладі, крім того, в їх присутності працівниками поліції водію роз'яснені його права та обов'язки та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння;
- дослідженим в ході розгляду справи записом з нагрудних відеореєстраторі, на якому, зокрема, зафіксовано факт керування, зупинки та відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки так і в медичному закладі, крім того, працівниками поліції ОСОБА_1 роз'яснювались його права та обов'язки та озвучувались ознаки виявленого у нього стану алкогольного сп'яніння. Наявна на відеозаписі інформація є достатньою та підтверджує дотримання поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП. Зафіксовані на відеозаписі обставини повною мірою відображені в протоколі та в долучених до нього матеріалах.
Відповідно до довідки наданої інспектором ВАП ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, згідно наявних облікових баз ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 15.08.2020. Повторність вчинення адміністративного правопорушення відсутня.
Щодо позиції сторони захисту щодо недопустимості відеофіксації, як доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.
Згідно ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань, а також забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Положеннями чинної «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено певний порядок застосування поліцейськими відеореєстраторів та портативних відеореєстраторів як пристроїв, призначених для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції яких дають змогу закріпити їх на службовому автомобілі або на форменому одязі поліцейського.
Згідно відомостей зазначених у протоколі та рапорті, відео фіксація правопорушення здійснювалась на БК № DSG 21100306 (бодікамера-нагрудний відеореєстратор), відео з якої записане на компакт-диск, долучено до матеріалів справи та досліджено судом.
Отже, вказані відеозаписи здійснено на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, до твердження сторони захисту про недопустимість вказаного відеозапису, як доказу, суд ставиться критично, оскільки такі докази отримані в порядку, визначеному законом, зокрема ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», ст.251 КУпАП, відповідно до вимог яких, доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінюється судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів.
Щодо позиції сторони захисту про порушення працівниками поліції при складанні протоколу процедури передбаченої ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 та ЗУ «Про національну поліцію» суд зазначає наступне.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 для наявності складу адміністративного правопорушення не має значення чи було зупинено транспортний засіб працівником поліції, чи водій здійснив зупинку сам, визначальним є проведення такого огляду або пропозиція на місці зупинки транспортного засобу, що і було здійснено поліцейським.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пунктом 3 вказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров'я).
Відповідно до матеріалів справи, а саме, рапорту інспектора СРПП ВП №10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стало надходження на лінію 102 повідомлення, що біля магазину «Вулик» у м. Зеленодольськ стоїть авто марки ВАЗ чорного кольору номерний знак НОМЕР_1 , водій якого має ознаки алкогольного сп'яніння, який в подальшому було виявлено під час руху по вул. Святковій у м. Зеленодольську під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого при спілкуванні були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Зазначені відомості підтверджуються витягом з бази АРМОР, відповідно до якого 03.03.2024 о 12.25 на лінію 102 звернувся ОСОБА_2 та повідомив про зазначену вище подію.
Працівниками поліції у відповідності з вимогами вищевказаної Інструкції складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано наявні у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та координації рухів та зазначено, що технічний прилад не застосовувався, оскільки водій в присутності свідків та під відеофіксацію відмовився від його проходження та підпису у вказаному акті.
Таким чином, позицію сторони захисту щодо недоведення належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд розцінює критично, оскільки досліджені в судовому засіданні докази, у розумінні ст. 251 КУпАП є належними, логічно доповнюють один одного, не суперечать один одному, узгоджуються між собою, є правдивими, об'єктивними та беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені інкримінуємого йому правопорушенні, у зв'язку з чим підстав для неврахування їх немає. На переконання суду, відповідна позиція сторони захисту, спрямована на уникнення відповідальності за вчинене.
Згідно п.п. 1.3, 1.9 ПДР України, на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП, окрім іншого передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п. 2.5 ПДР України та відповідно вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Враховуючи вищевикладене, при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну небезпечність, особу ОСОБА_1 та вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 40-1, 130 ч. 1, 283, 284, 289 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Г.Г. Строгова