справа № 208/5317/24
№ провадження 1-кп/208/423/24
Іменем України
14 червня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
при судовому розгляді у спрощеному провадженні, без проведення судового засідання, розглянувши матеріали кримінального провадження № 12024046160000193 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, має вищу освіту, працює на посаді вчителя фізичної культури, КЗ «Ліцей №22» КМР, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
Офіційними документами розуміються документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 (надалі Положення), посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Враховуючи викладене, посвідчення водія є офіційним документом, форма та реквізити якого затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.1992 року № 47.
У жовтні 2021 року, ОСОБА_4 розуміючи, що відповідно до п. 16 Положення посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспит у територіальному сервісному центрі МВС, не бажаючи дотримуватися його вимог, вирішив незаконно отримати документ, що посвідчуватиме його особу та спеціальний статус у частині підтвердження його права на керування транспортними засобами та подальшого його використання.
Реалізовуючи зазначений умисел, ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , за допомогою додатку «Instagram», від невстановленої особи одержав інформацію про можливість отримання посвідчення водія поза проходження офіційної процедури складання теоретичних та практичних іспитів в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах територіальних сервісних центрів МВС України.
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу та маючи умисел на пособництво у виготовленні підробленого офіційного документу - посвідчення водія, з метою його подальшого використання, ОСОБА_5 надав невстановленій особі свої анкетні дані - надіслав фото паспорта, своє власне фото та зразок підпису.
Того ж дня, ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, спрямований на пособництво в підробленні офіційного документа - водійського посвідчення, під час спілкування з невстановленою особою, замовив їй виготовлення завідомо підробленого водійського посвідчення на власне ім?я категорії «В» із внесеними неправдивими відомостями щодо його отримання у встановленому законом порядку, і яке підтверджує право його власника на керування транспортним засобом.
На початку жовтня 2021 року, ОСОБА_5 в порушення установленої процедури, передбаченої Положенням, за невстановлених обставин та з метою подальшого незаконного використання, за грошову винагороду отримав від невстановленої особи раніше замовлене водійське посвідчення серії НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_4 , видане 20.10.2021 року, серії НОМЕР_2 з відповідним відтиском печатки, бланк якого не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що знаходяться в офіційному обігу на території України, зображення серії та номера бланка з реквізитами підприємства-виробника, а також персональні дані нанесені способом термографічного друку, а інші зображення бланка виготовлені способом струминного друку за допомогою знакосинтезуючого пристрою типу струминного принтера тощо.
О 12.30 годині 31.05.2024 року, Ширін перебуваючи за кермом транспортного засобу марки «Audi А6» державний номер НОМЕР_3 , біля буд. АДРЕСА_3 ?янському зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України,.
На законну вимогу працівників ВРПП Кам?янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо надання посвідчення водія, ОСОБА_5 діючи умисно, в особистих інтересах, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 20.10.2021, видане ТСЦ № 3244 на його ім?я є підробленим, пред?явив їм завідомо для нього підроблене посвідчення водія для перевірки, тобто його використав.
Умисні дії, ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ, і яке надає права з метою використання його іншою особою, за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Обвинувальний акт, у відповідності до ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Згідно зазначеної норми КПК, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Підозрюваному, роз'яснюється зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор зобов'язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
До обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_5 з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:
- письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового засідання;
- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Статтею 381 КПК України встановлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень ст. ст. 381-382 КПК України.
Статтею 382 КПК України передбачено, що у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Аналізуючи викладене за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає, що вина ОСОБА_4 при судовому розгляді встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ, і яке надає права з метою використання його іншою особою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, та за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає визнання вини та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину визнав, скарг на його поведінку у побуті за місцем мешкання не надходило, позитивно характеризується за місцем роботи, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, враховує обставини що пом'якшують покарання, відсутність обставин що його обтяжують.
З урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення йому покарання у виді штрафу.
На думку суду, зазначене покарання є законним, справедливим та цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням нового злочину.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по проведенню судової експертизи, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні та призначити йому покарання у виді:
- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17 000 гривень;
-з а ч. 4 ст. 358 КК України у виду штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17 000 гривень на користь держави.
Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судово-технічної експертизи в сумі 2 271, 84 гривень.
Речові докази - водійське посвідчення серії НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке знаходиться в матеріалах кримінального провадження, зберігати при справі.
До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно засудженого ОСОБА_4 , не обирати.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1