Справа № 212/3576/24
2/212/2013/24
(заочне)
21 червня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
за участю секретаря - Пижик В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, 3-і особи: ОСОБА_3 , Міністерство оборони України,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_4 , -
Представник позивача, адвокат Умріхін О. В., звернувся до суду із даним позовом, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ОСОБА_1 у період з 11.06.2004 року по 28.01.2006 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , який було розірвано за актовим записом № 14 від 28.01.2006 року Жовтневим відділом РАЦС м. Кривого Рогу. При цьому ОСОБА_2 у період з 13.09.1996 року по 15.04.2020 року також перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , який було розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу, яке набрало законної сили 07.08.2020 року, в якому було зазначено, що ОСОБА_2 з квітня 2011 року не мешкав із ОСОБА_6 . Так стверджував, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 із січня 2011 року разом у квартирі позивачки за вказаною у позові адресою. У них були спільні інтереси, спільне господарство, спільні погляди на життя. При цьому ОСОБА_2 працював на ПП «Плазіс», де отримував регулярно зарплату, яку вносив у спільний бюджет, а позивачка вела домашнє господарство. Сторони разом витрачали кошти, купували продукти харчування, робили ремонт оселі, який ОСОБА_2 робив самостійно, оскільки був майстром. Позивачка та відповідач, ОСОБА_2 , користувались спільно майном позивачки, придбавали спільне майно для спільного побуту, проживали разом в її трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , сплачуючи за житлово-комунальні послуг. При укладанні декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, від 12.08.2019 року ОСОБА_1 в якості довіреної особи пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом вказала ОСОБА_2 , зазначивши його номер телефону. У свою чергу при укладенні декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, від 29.08.2019 року ОСОБА_2 у якості довіреної особи пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом вказав ОСОБА_1 , зазначивши її номер телефону. Також для ведення спільного домашнього господарства ОСОБА_2 надав позивачці свою банківську карту «Укрексімбанк», якою вона вільно користувалася для потреб сім'ї. Крім того усі документи ОСОБА_2 зберігалися у квартирі позивачки, де вони спільно проживали. Додавала, що під час спільного проживання однією сім'єю із ОСОБА_2 вони займались підприємницькою діяльністю з розвитку кав'ярень «ВАВО», інвестуючи в них спільні сімейні кошти, зокрема, по АДРЕСА_2 . Так ОСОБА_2 разом із ФОП ОСОБА_3 здійснював підприємницьку діяльність у цих кав'ярнях. На цей час позивачка вважає за потрібне встановити факт спільного проживання однією сім'єю разом із ОСОБА_2 для визначення розміру грошових вкладень ОСОБА_2 у розвиток кав'ярень та повернення їй грошей, які є спільними сумісним майном сторін, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Також ОСОБА_2 витрачав спільні сімейні грошові кошти на оплату послуг ДП «Українського інституту інтелектуальної власності» відповідно до договору № 9833/1 для створення і розвитку торгової марки «ВАВО». Також вказувала, що починаючи з березня 2022 року ОСОБА_2 добровільно вступив до лав ЗСУ та як військовослужбовець отримував грошове утримання, яке перераховувалося на його банківську картку, яку ОСОБА_2 залишив у розпорядженні позивачці, яка користувалася банківським рахунком відповідача за згодою ОСОБА_2 . При цьому при вступі на військову службу ОСОБА_2 в анкетних даних зазначив ОСОБА_1 як свою цивільну дружину та саме її адресу для листування. Так 10.04.2023 року ОСОБА_1 по мкр. 7-й Зарічний 4 кв. 55 отримала сповіщення про те, що ОСОБА_2 , захищаючи незалежність України 04.04.2023 року зник безвісті у районі населеного пункту Новобахмутівка Донецької області, внаслідок чого 10.04.2023 року ОСОБА_1 звернулась до відділення поліції із письмовою заявою про зникнення без вісті її цивільного чоловіка, ОСОБА_2 . На підставі викладеного просила суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як чоловіка та жінки без шлюбу, починаючи з 01.01.2011 р.
Від представників Міноборони надійшли письмові пояснення, де було зазначено, що Міністерство оборони України відповідно до ст. 16, 16-1-16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначає одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Однак питання про призначення одноразової грошової допомоги на даний час не стоїть, оскільки ОСОБА_2 зник безвісті та відсутні відомості щодо його загибелі, тому рішення суду в даному випадку не впливатиме на права та обов'язки Міноборони. Таким чином просив виключити зі складу третіх осіб Міністерство оборони України. Крім того вказував, що посилання ОСОБА_1 на спільні фото, товарні чеки та договір оренди є недостатнім для встановлення заявленого позивачкою факту. Додавав, що показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. На підставі викладеного просив розгляд справи провести без участі представника Міністерства оборони України та в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Позивачка, ОСОБА_1 , та її представник, адвокат Умріхін О. В., підтримуючи заявлені вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві ОСОБА_1 , яку просили суд задовольнити.
Відповідач, ОСОБА_2 , до судового засідання не з'явився повторно, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, не надавши заяв про суті справи або клопотань про відкладення проведення її розгляду.
Представники Міноборони в судове засідання не з'явились повторно, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи за їх відсутності.
Третя особа, ОСОБА_3 , у судове засідання також не зявився повторно, надавши заяву з проханням задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що на підставі положень ч. 1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК, у даному випадку немає.
За ч. 4 ст. 223 ЦПК суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Таким чином суд, дослідивши матеріали справи та допитавши свідків, вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
На підставі п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Натомість, суд зазначає, що спору з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця на теперішній час немає, що не заперечували представники Міноборони.
Чинне ж цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Отже, юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 січня 2024 року по справі № 560/17953/21.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до паспортних даних останньої (АН № 294027) зареєстрована в АДРЕСА_1 , починаючи з 21.09.2004 року.
На підставі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.12.2006 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 22.12.2006 року.
При цьому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було розірвано, що вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу, актовий запис № 14 від 28 січня 2006 року, виданого відділом РАЦС Краснокутського райуправління юстиції Харківської області.
Крім того на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 15 квітня 2020 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , укладений 13 вересня 1996 року, було розірвано.
Також позивачка надала суду копію паспортного документа відповідача, ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), довідку про доходи відповідача від 30.12.2020 року, як юриста ПП «Плазіс-ЄМ», банківську картку «Укрексімбанку» на ОСОБА_2 .
Визначення ОСОБА_1 в декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, в якості довіреної особи пацієнта для повідомлення в разі настання екстреного випадку саме ОСОБА_2 підтверджується копією декларації № 0001-МХЗН-0600 від 12.08.2019 року.
У свою чергу визначення ОСОБА_2 в декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, в якості довіреної особи пацієнта для повідомлення в разі настання екстреного випадку саме ОСОБА_1 підтверджується копією декларації № 0001-Н24Р-2600 від 29.08.2019 року.
Витрати на придбання техніки та меблів підтверджуються чеками, квитанціями та накладними від 27.09.2021 року, від 02.08.2021 року, від 06.10.2020 року, від 26.01.2018 року, 30.01.2018 року.
Також у судовому засіданні були оглянуті численні фотознімки із зображенням на них ОСОБА_2 разом із позивачкою, ОСОБА_1 , удвох, а також із їх зображенням разом у колі рідних та друзів.
Крім того суд встановив, що на підставі витягу з наказу від 11.03.2022 року № 16 ОСОБА_2 з 11.03.2022 року вступив до лав ЗСУ.
На підставі копію нагороди вбачається, що ОСОБА_2 був 10.03.2023 року нагороджений Всеукраїнським об'єднанням «Країна» медаллю «За оборону рідної держави», медаллю «За хоробрість в бою» та медаллю Незламним героям Російсько-Української війни за представленнями командира ВЧ № НОМЕР_2 .
При цьому на підставі сповіщення від 10.04.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 саме позивачку, ОСОБА_1 , та по АДРЕСА_1 , було повідомлено про те, що її чоловік, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі н. п. Новобахмутівка Донецької області під час виконання бойового завдання зник безвісті, що є підставою для подання документів для призначення пенсії (допомоги) та надання пільг за законом.
Також суд встановив, що на підставі витягу з ЄРДР № 12023041730000495 від 10 квітня 2023 року вбачається, що за заявою ОСОБА_1 були внесені відомості за фактом зникнення безвісті 4 квітня 2023 року її цивільного чоловіка, ОСОБА_2 в районі н. п. Новобахмутівка Донецької області під час виконання бойового завдання.
За випискою з ЄДРЮО та ФОП вбачається, що ОСОБА_3 з 30.11.2020 року був зареєстрований як Фізична особа-підприємець, зокрема, щодо виробництва й торгівлі кавою та надання послуг мобільного харчування.
Також за договором оренди № ТК-1Д/06-21 від 22.02.2021 року ФОП ОСОБА_3 орендував приміщення в торгівельному центрі по АДРЕСА_3 , за оренду якого третьою особою було внесено гарантійний платіж на суму 10000 грн.
Крім того за договором від 10.12.2020 року № 98333/І про надання послуг на замовлення ОСОБА_2 ДП «Український інститут інтелектуальної власності» повинен був надати практичні рекомендації з питань заявочних матеріалів на знак для товарів та послуг комбіноване позначення, за яку відповідачем було сплачено 1152 грн. відповідно до рахунку фактури від 10.12.2020 року.
На підставі акту про спільне проживання від 01.11.2023 року вбачається, що за свідченнями сусідів по будинку АДРЕСА_4 позивачка, ОСОБА_1 , мешкала разом однією родиною із відповідачем, ОСОБА_2 , у кв. 55 такого будинку, починаючи з 2011 року.
Свідки, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в судовому засіданні вказували, що є сусідами позивачки по будинку АДРЕСА_4 . Стверджували суду при цьому, що щонайменше останні десять років ОСОБА_1 мешкала у кв. 55 такого будинку вдвох разом постійно із своїм чоловіком, ОСОБА_9 , як чоловік та дружина, які вели спільне господарство, робили у квартирі ремонт, придбавали техніку та меблі, оскільки свідки іноді бували в гостях у родини ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також часто їх бачили на дворі. Також на вихідні дні до себе ОСОБА_12 забирав доньку від іншого шлюбу, з якою проводив час у кв. АДРЕСА_5 . Додавали, що ОСОБА_12 та ОСОБА_11 разом займались відкриттям кофейні.
Отже, суд встановив, що позивачка, ОСОБА_1 , перебувала тривалий час у фактичних шлюбних відносинах із військовослужбовцем, ОСОБА_2 , з яким вони спільно проживали разом по мрн. АДРЕСА_1 , починаючи з 2011 року, були пов'язані спільним побутом, маючи спільний бюджет та взаємні права й обов'язки, піклуючись один про одного.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов переконання, що зібрані у справі докази у своїй сукупності повною мірою доводять факт того, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу разом із ОСОБА_2 , як чоловік та жінка, починаючи з 2011 року, оскільки сторони фактично постійно мешкали разом та вели спільне господарство, що засвідчує реальність їх сімейних відносин.
Таким чином на підставі викладеного вмотивування позовна заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265, 280-282 ЦПК, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, 3-і особи: ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, - задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_4 , зареєстрований в АДРЕСА_6 , проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як чоловік та жінка, починаючи з 1 січня 2011 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте відповідачем шляхом подачі письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 21 червня 2024 року.
Суддя: Д. О. Козлов