Справа № 201/7052/24
Провадження № 1кс/201/2454/2024
Іменем України
19 червня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши клопотання прокурора Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування за № 42023132580000123 від 02.10.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилався на те, що На початку серпня 2023 року (більш точного часу встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим) ОСОБА_4 , будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Старобільськ Луганської області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, маючи умисел на обрання до незаконного органу влади створеного на тимчасово окупованій території Старобільської об'єднаної територіальної громади Луганської області, затверджений рішенням так званої «територіальної виборчої комісії Старобільського району» № 10/66 від 09.08.2023 як «кандидат у депутати ради муніципального округу Старобільський муніципальний округ першого скликання, висунутого виборчим об'єднанням «луганське регіональне відділення всеросійської політичної партії «єдина росія» за єдиним виборчим округом».
Так, приблизно в другій половині вересня 2023 року, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, громадянин України ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на участь у виборах «у депутати Старобільського муніципального округу луганської народної республіки», а саме на території тимчасово окупованої Старобільської об'єднаної територіальної громади Луганської області, зі своїх особистих мотивів відповідно до рішення «територіальної виборчої комісії Старобільського району» від 11.09.2023 № 20/106 «Про результати виборів депутатів ради муніципального округу Старобільський муніципальний округ першого скликання по єдиному виборчому округу» та додатку до нього, ОСОБА_4 , обраний депутатом «ради муніципального округу Старобільського муніципального округу першого скликання».
Рішенням «територіальної виборчої комісії Старобільського району» від 18.09.2023 № 22/115, ОСОБА_4 , зареєстровано обраним депутатом «ради муніципального округу Старобільський муніципальний округ першого скликання».
Відповідно до статті 4 положення «про раду муніципального округу муніципальне утворення Старобільський муніципальний округ луганської народної республіки», затвердженого рішенням ради муніципального округу муніципального утворення Старобільський муніципальний округ луганської народної республіки від 30.10.2023 № 3/2, рада депутатів складається з 20 депутатів, які обираються на муніципальних виборах на основі загального, рівного та прямого виборчого права, шляхом таємного голосування, строком на п'ять років.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у добровільному обранні до незаконного органу влади створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації, воєнним станом в Україні, захопленням АДРЕСА_1 та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, 21 березня 2024 року в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до СВ 3 управління (з дислокацією у АДРЕСА_1 (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 25.03.2024, 26.03.2024, 27.03.2024 о 11:00 год., для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_4 не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведені вище обставини, прокурором 28.03.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 28.03.2024 та в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) від ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, 28.03.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному обранні до незаконного органу влади створеному на тимчасово окупованій території.
Після повідомлення ОСОБА_4 про підозру в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) від ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до СВ 3 управління (з дислокацією у АДРЕСА_1 (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 02.04.2024, 03.04.2024, 04.04.2024 о 11:00 год., для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_4 знову не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надав.
Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_4 переховується від слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із чим його місцезнаходження слідству невідоме, крім того наявні відомості про перебування ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України у Старобільській міській територіальної громади Старобільського району Луганської області.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допиту свідків, протоколами оглядів публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Складена та повідомлена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс. Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, N 182).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівствах від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 3 серпня 1990 року).
Таким чином, має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України, є тяжким злочином, який карається позбавленням волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, передбачено, що завданням арешту майна є запобігання його відчуження та слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Окрім цього, п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено можливість накладення арешту на майно з метою конфіскації майна як виду покарання.
Водночас, у ч. 5 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, накладення арешту на майно з метою конфіскації майна, як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Таким чином, з аналізу матеріалів кримінального провадження, норм чинного законодавства слід дійти висновку, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що наявне майно ОСОБА_4 , на яке слід накласти арешт, а саме:
- автомобіль SKODA FABIA, номерний знак НОМЕР_5 , 2012 р.в., номер VIN НОМЕР_6 , зареєстрований 15.01.2020 року;
- автомобіль FORD TRANSIT CONNECT, номерний знак НОМЕР_7 , 2005 р.в., номер VIN НОМЕР_8 , зареєстрований 06.03.2018 року;
- грошові кошти на всіх банківських рахунках АТ КБ «Приватбанк», відкритих на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_9 , а саме:
НОМЕР_10 ;
НОМЕР_11 / НОМЕР_12 ;
НОМЕР_13 / НОМЕР_14 ;
НОМЕР_15 / НОМЕР_16 ;
НОМЕР_17 / НОМЕР_16 ;
НОМЕР_18 / НОМЕР_19 ;
НОМЕР_20 / НОМЕР_21 .
підлягає конфіскації майна, як виду покарання за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та відповідно положень ст. 170 КПК України грошові кошти ОСОБА_4 необхідно арештувати з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 обґрунтовується тим, що останній, перебуваючи на свободі, розуміючи, що дане майно підлягає конфіскації як виду покарання має можливість здійснити відчуження майна, яке підлягає арешту.
Право володіння підозрюваного ОСОБА_4 зазначеними транспортними засобами підтверджується інформації з ТСЦ МВС № 1249 від 11.06.2024 № 31/29/1249/25-1992-2024.
Наявність грошових рахунків у підозрюваного ОСОБА_4 в установі банку підтверджується відомостями, наданими АТ КБ «Приватбанк» в ході тимчасового доступу до речей і документів від 06.05.2024 згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2024 (відомості щодо рахунків клієнта та виписки по ним), оглянутими та долученими до матеріалів кримінального провадження.
Прокурор надав клопотання про слухання справи за його відсутністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 5 ст. 111-1 КК України зазначене кримінальне правопорушення карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Згідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України - Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Приписами ч. 5 ст. 173 встановлено, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
На підставі викладеного, а також з врахуванням матеріалів клопотання та наданих доказів, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та можливість задоволення клопотання, оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку про те, що з метою не допущення переховування, забезпечення схоронності спірного майна, чи уникнення пошкодження предмету злочинного посягання, накладення арешту в даному кримінальному провадженні є необхідним, оскільки метою накладення арешту є забезпечення його збереження на час досудового слідства та судового провадження у даному кримінальному провадженні та проведення судових експертиз.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 168-169, 170-173 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною його відчужувати, належне підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, а саме:
- автомобіль SKODA FABIA, номерний знак НОМЕР_5 , 2012 р.в., номер VIN НОМЕР_6 , зареєстрований 15.01.2020 року;
- автомобіль FORD TRANSIT CONNECT, номерний знак НОМЕР_7 , 2005 р.в., номер VIN НОМЕР_8 , зареєстрований 06.03.2018 року;
- грошові кошти на всіх банківських рахунках АТ КБ «Приватбанк», відкритих на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_9 , а саме:
5168757287456190/ НОМЕР_16 ;
НОМЕР_11 / НОМЕР_12 ;
НОМЕР_13 / НОМЕР_14 ;
НОМЕР_15 / НОМЕР_16 ;
НОМЕР_17 / НОМЕР_16 ;
НОМЕР_18 / НОМЕР_19 ;
НОМЕР_20 / НОМЕР_21 .
Строк оскарження ухвали протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1