Номер провадження2/465/1665/24
Справа № 465/6374/21
судового засідання
"19" червня 2024 р. м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді - Мартинишин М.О.
з участю секретаря судового засідання - Кондрашин В.Р.
представника відповідача Франківської районної адміністрації Львівської міської ради - Габель Д.О.
представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Качмар Оксани Володимирівни, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, з участю третіх осіб: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадкування, свідоцтва про право власності та скасування реєстрації прав -
позивач звернулася в суд з вищевказаним позовом.
Ухвалою судді від 22.09.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Підготовче провадження у даній справі закрито ухвалою суду від 02.11.2022 року.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06.07.2023 року клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву ОСОБА_5 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Качмар Оксани Володимирівни, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, з участю третіх осіб: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадкування, свідоцтва про право власності та скасування реєстрації прав - залишено без розгляду.
Постановою Львівського апеляційного суду від 12.12.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 06.07.2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
09.01.2024 року судом отримано справу для продовження її розгляду.
Позивачка повторно в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час і місце слухання справи, про поважні причини неявки суд не повідомила. Заяв про розгляд справи у відсутності сторони позивач на адресу суду не надходило, а також не надходило жодних клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференцзвязку.
Представник третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із повторною неявкою позивача у судові засідання.
Представник відповідача Франківської районної адміністрації Львівської міської ради у судовому засідання підтримала заявлене клопотання представник третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .. Просила дане клопотання задоволити.
Відповідач - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Качмар О.В.у судове засідання не з'явилася, однак по справі подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представники відповідача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та представник третьої особи - Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» та третя особа ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомленні про день, час та місце слухання справи.
Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку представника відповідача Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи доводи представника третьої особи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуванням в судовому процесі.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну.
Європейський суд з прав людини у свої рішеннях неодноразово зазначає, що позивач повинен проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи.
Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, ініціювавши розгляд цивільної справи в суді, позивач зобов'язаний добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
При цьому суд зауважує, що позивач будучи ініціатором цього судового провадження без поважних причин повторно не з'явився до суду.
Згідно частини п'ятої ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Так, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому положення вказаної статті дозволяє суду розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторони позивача лише за сукупності двох підстав: від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Однак заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду не надходило.
Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 31.08.2021 у справі № 570/5535/17.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання своїми процесуальними правами (Постанова Верховного Суду від 19.10.2022 № 500/3087/18).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі, на чому акцентувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі №9901/278/21.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, залишення позову без розгляду, в даному випадку, не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов'язків та певною мірою заходом суду для протидії здійсненим перепонам для руху справи.
Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
За викладених обставин, зважаючи на те, що позивач, будучи повідомленим судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку, повторно, тобто двічі поспіль, не з'явився у судові засідання, заяв про розгляд справи без участі сторони позивача не надходило та зважаючи на розумні строки розгляду справи, то суд дійшов висновку, що слід задоволити клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та залишити позовну заяву без розгляду.
При цьому суд вважає, що залишення позовної заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 44, 133, 141, 142, 222, 223, 257, 259, 260, 353-355 ЦПК України -
Клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_5 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Качмар Оксани Володимирівни, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, з участю третіх осіб: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадкування, свідоцтва про право власності та скасування реєстрації прав - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду із позовом повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 20.06.2024 року.
Суддя: Мартинишин М.О.