Справа № 461/5364/24
Провадження № 2/461/2497/24
20.06.2024 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі головуючого ? судді Стрельбицького В.В., розглянувши та дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
I. Фактичні обставини справи
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості, з підстав наведених у позовній заяві.
II. Суть питання, яке вирішується судом. Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу
Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст.27 ЦПК України).
Відповідно до ч. 9 ст.28 ЦПК, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №651983 від 20.06.2024, за вказаними параметрами ( ОСОБА_1 ) встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Звертаючись до Галицького районного суду м. Львова, «Фінансова компанія «Сонаті» підставою звернення саме до означеного суду вказує, що в кредитному договорі №Z75.00610.004095028 від 10.07.2018, укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , сторони підтвердили, що договір виконується за місцезнаходженням банку, що відноситься до територіальної юрисдикції Галицького районного суду м. Львова.
Наведені вище доводи позовної заяви суд вважає помилковими, а тому відхиляє такі, з огляду на наступне.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступило право грошової вимоги за кредитним договором №Z75.00610.004095028 від 10.07.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті», на підставі Договору факторингу № 25/07 від 25.07.2023.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (1078 ЦК України).
Статтею 1079 ЦК України, встановлено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
У пункті 5.6. кредитного договору №Z75.00610.004095028 від 10.07.2018, укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , визначено, що спори між сторонами договору розглядаються за місцезнаходженням банку. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» не є стороною даного договору. Більше того, за договором факторингу Товариство набуло виключно право вимоги за кредитним договором у розмірі заборгованості Боржників перед Клієнтом. Отже, за цим договором позивач набув виключно право вимоги до відповідача на загальних підставах, оскільки він не є стороною договору кредиту у якому обумовлено порядок вирішення спору саме між Банком та Клієнтом, а цей спір не являється спором між Банком та Клієнтом.
Відтак, підстави для розгляду справи Галицьким районним судом м. Львова, тобто за місцезнаходженням банку АТ «Ідея Банк», відсутні.
Слід звернути увагу позивача, що кредитний договір є результатом досягнутої сторонами домовленості в цивільному обігу про порядок взаємовідносин щодо надання та повернення грошових коштів, де перераховані всі права і обов'язки сторін, у тому числі чітко визначено його ціну, порядок розрахунків, терміни виконання умов й інші необхідні елементи, тобто породжує цивільно-правові наслідки для сторін. На етапі узгодження предмета і умов кредитного договору позичальник та кредитор як рівноправні сторони у правовідносинах та суб'єкти приватного права, діючи вільно, на власний розсуд визначають його істотну умову (ціну договору), яка у подальшому може бути предметом договору факторингу. З наведеного слідує, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» звертається до суду на підставі укладеного з АТ «Ідея Банк» договору факторингу № 25/07 від 25.07.2023, позов повинен бути поданий із урахуванням правил загальної підсудності, оскільки умова кредитного договору про місце його виконання не є істотною умовою та не пов'язана із грошовою вимогою, у тому числі її розміром. При цьому, АТ «Ідея Банк» відступило за договором факторингу виключно право вимоги.
Таким чином, справа не підсудна Галицькому районному суду м. Львова.
Недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (частина 1статті 378 ЦПК України).
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки дана справа не підсудна Галицькому районному суду м. Львова, її слід скерувати за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва, тобто за місцем проживання відповідача.
За нормами статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 27, 31 ЦПК України,
постановив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором ? передати на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 20 червня 2024 року.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький