Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/1420/24
Провадження № 1-кп/332/288/24
20 червня 2024 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
за участі прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одружений, проходить військову службу за мобілізацією на посаді електрика відділення електрозабезпечення військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
ОСОБА_4 , проходячи військову службу за мобілізацією на посаді електрика відділення електрозабезпечення військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 18.10.2022, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби, не з'явився до місця несення служби, а саме до місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини (інформація обмежена для запобігання несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану) з лікувального закладу, а саме з військової частини НОМЕР_2 , куди був направлений 14.10.2022 на військово-лікарську комісію, з метою визначення придатності до військової служби, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв і перебував за межами місця служби до 08.02.2024.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному висновку. Зазначив, що він з початку повномасштабного вторгнення військ рф на території України добровільно проходив військову службу за мобілізацією на посаді електрика відділення електрозабезпечення військової частини НОМЕР_1 . Через погіршення стану здоров'я під час несення військової служби, проходив лікування в медичному закладі. Після виписки з лікарні, 18 жовтня 2022 року не повернувся до місця несення служби через низький психо-емоційний стан, втрату побратимів на нульових позиціях, перебував за місцем реєстрації. У подальшому добровільно звернувся до ВСП з приводу свого неповернення до військової частини. Щиро кається у скоєному. Висловив намір у подальшому проходити військову службу.
З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин з лікувального закладу, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином;
- дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має задовільну службову характеристику, згідно медичної характеристики страждає на розповсюджений псоріаз, хронічний гепатит С, міопічний астигматизм та ангіопатію сітківки обох очей;
- обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, приймання участі у відсічі збройної агресії рф;
- обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Відповідно до положень ч. 1 ст.69 КК України, на підставі та умовах, визначених у цій статті суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 є особою раніше не судимою, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному злочині, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, приймав активну участь у відсічі збройної агресії рф.
Зазначені обставини, на переконання суду, пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а тому, у відповідності до положень ст. 69 КК України, вони дають суду законні підстави для можливості призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 5 ст. 407 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
Суд відзначає, що редакція ст. 69 КК України, станом на день постановлення даного рішення суду, виключає можливість її застосування, при призначенні покарання за ст. 407 КК України. Проте даний злочин ОСОБА_4 вчинено 18.10.2022, до внесення відповідних змін до ст. 69 КК України в січні 2023 року. Тому, з огляду на положення ст. 5 КК України, призначення обвинуваченому покарання у цій справі із застосуванням ст. 69 КК узгоджується з нормами кримінального закону.
Таке покарання, на переконання суду, за своїм розміром буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень, справедливим та таким, що не суперечить ст. 65 КК України.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування та речові докази відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст. ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_4 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 3 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1