17.06.2024
Справа № 331/2177/24
Провадження № 1-кп/331/462/2024
17 червня 2024 р. м. Запоріжжя
Жовтневий районний суду м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082040000009 від 02.01.2024 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України ,
В провадження Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082040000009 від 02.01.2024 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , які захищають інтереси обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання прокурора щодо обрання у відношенні їх підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечували.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , не заперечував проти клопотання прокурора та обрання щодо його підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але просив обрати в період доби.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_10 також не заперечувала проти клопотання прокурора та обрання щодо її підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, лише просила обрати в період доби з покладенням обов'язків.
Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, що віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених організованою группою, в умовах воєнного стану, а тому суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На думку суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_4 , він може вдатись до спроб переховуватися від суду, та без перешкод залишити будь-яке місце проживання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, та на шлях виправлення не став, в матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у нього стабільного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків, стороною захисту таких відомостей суду не надано, що свідчить про значну вірогідність ризику продовження злочинної діяльності з метою власного збагачення.
Суд зазначає, що в матеріалах провадження відсутні будь-які відомості щодо протипоказань для перебування обвинуваченого ОСОБА_4 в умовах СІЗО
Щодо клопотання прокурора про обрання до обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).
Клопотання прокурора вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність обвинуваченого ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а обвинуваченим ОСОБА_12 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України,
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Дослідивши матеріали справи, запропоновані законодавцем запобіжні заходи, суд доходить висновку, що в даній справі найбільш дієвим заходом процесуального примусу попереджувального характеру, застосованим до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 може бути домашній арешт в період доби, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні від захисника ОСОБА_10 надійшло клопотання про об'єднання матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082040000009 від 02.01.2024 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, з кримінальним провадженням внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023087020000346 від 18.09.2023 року відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, провадження 1-кп/331/300/2024, ЄУН 331/7237/24, присвоївши справі ЄУН 331/7237/24.
Учасники справи не заперечували проти клопотання захисника.
Відповідно до ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу. У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.
З метою оперативності та ефективності розгляду вказаних кримінальних проваджень, вважаю за необхідне об'єднати кримінальні провадження в одне, та присвоїти справі єдиний унікальний номер.
У судовому засіданні від захисника ОСОБА_11 надійшло клопотання про направлення кримінального провадження до Запорізького апеляційного суду для визначення підсудності, зазначивши що у відношенні його підзахисного ОСОБА_4 в провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя перебуває на розгляді 3 кримінальних провадження, а в провадженні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя 2 кримінальних провадження.
Захисник ОСОБА_9 підтримав клопотання захисника ОСОБА_11 .
Захисник ОСОБА_10 заперечувала проти клопотання захисника, зазначивши що кримінальні провадження які перебувають в провадженні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя мають досить тривалий судовий розгляд.
Прокурор заперечував проти клопотання захисника ОСОБА_11 .
Обвинувачені підтримали позиції своїх захисників.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження суд приходить до наступного.
Згідно вимог ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні, судом встановлено, що в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, перебувають три кримінальних провадження відносно ОСОБА_4 , крім того в провадженні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя перебувають на розгляді два кримінальних провадження.
Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у кримінальних правопорушеннях, вчинених у межах територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Запоріжжя та Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінальних проваджень щодо обвинуваченого, суд вважає за необхідне вказане кримінальне провадження направити до Запорізького апеляційного суду для вирішення питання про направлення справи до іншого суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34,184, 194, 314, 315, 316, 331, 334 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження № 12024082040000009 від 02.01.2024 р. - задовольнити.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах кримінального провадження №12024082040000009 від 02.01.2024 р. - задовольнити частково.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах кримінального провадження №12024082040000009 від 02.01.2024 р. - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 16 серпня 2024 року, включно, без права внесення застави.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, а саме до 16 серпня 2024 року, включно, з перебуванням останнього за місцем мешкання в період доби, за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
1) не залишати місця проживання з 22.00 до 06.00 год. наступного дня, за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) з'являтися до суду за першим викликом у призначений час;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками;
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, а саме до 16 серпня 2024 року, включно, з перебуванням останнього за місцем мешкання в період доби, за адресою АДРЕСА_2 .
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :
1) не залишати місця проживання з 22.00 до 06.00 год. наступного дня, за адресою: АДРЕСА_2 ;
2) з'являтися до суду за першим викликом у призначений час;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками;
Об'єднати кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082040000009 від 02.01.2024 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, з кримінальним провадженням внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023087020000346 від 18.09.2023 року відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, провадження 1-кп/331/300/2024, ЄУН 331/7237/24, присвоївши справі ЄУН 331/7237/24.
Звернутися із поданням до Запорізького апеляційного суду для вирішення питання про направлення об'єднаного кримінального провадження, відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, на розгляд до іншого суду, в межах територіальної юрисдикції Запорізького апеляційного суду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, в частині продовження запобіжного заходу, протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченими в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1