Справа № 243/4867/24
Провадження № 1-кс/243/477/2024
20 червня 2024 року слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника, адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції, клопотання ст. слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане за матеріалами досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052510000546 від 19.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,
20.06.2024 до Слов'янського міськрайонного суду надійшло клопотання ст. слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане за матеріалами досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052510000546 від 19.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
З клопотання вбачається, що Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 червня 2024 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин (точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходились в кухні квартири АДРЕСА_3 , де між ними на грунті неприязних відносин, що виникли раніше, трапився конфлікт. Під час конфлікту у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Знаходячись у вказаному місці та у зазначений час, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, знаходячись навпроти ОСОБА_7 та утримуючи у правій руці ніж, який взяв у кімнаті кухні, наніс ним удар в праву ногу ОСОБА_7 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження: колото - різана рана правого стегна з ушкодженням стегнової артерії, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_7 18.06.2024 помер за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
19.06.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- оглядом місця події від 19.06.2024 проведеного за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка розповіла як їй зателефонував на мобільний телефон її брат ОСОБА_4 та повідомив, що вбив людину;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , який розповів як він наніс удар ножем в стегно ОСОБА_7 ;
- протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 , під час якого останній розказав про обставини вчинення кримінального правопорушення та показав механізм нанесення удару ножем ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який розповів, що бачив як ОСОБА_4 виходив 18.06.2024 з квартири потерпілого ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка розповіла, що бачила як ОСОБА_4 18.06.2024 виходив з квартири ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який розповів, що йому 18.06.2024 телефонував ОСОБА_4 та сказав що вдарив ножем ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , який розповів, що 19.06.2024 за місцем мешкання його співмешканки ОСОБА_13 прийшов ОСОБА_4 та розповів, що вдарив ножем ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , яка розповіла, що 19.06.2024 за місцем її мешкання прийшов ОСОБА_4 та розповів, що вдарив ножем ОСОБА_7 .
Статтею 183 ч. 1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п .п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. ОСОБА_4 , будучи фізично здоровою особою, ніде не працює, є особою, раніше судимою, тому, враховуючи його спосіб життя, можна дійти висновку про відсутність чинників, які б зобов'язували ОСОБА_4 не переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього після скоєння тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи ОСОБА_4 покинув місце скоєння кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може вплинути на свідків, які є його знайомими та родичами, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю або погрозою застосування насильства. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином;
- вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, але після звільнення на шлях виправлення не став та вчинив тяжке кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Неможливість застосування запобіжних заходів у виді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного ОСОБА_4 пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Разом з тим, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні вчиненні якого він підозрюється (позбавлення волі на строк від семи до десяти років); вік та стан його здоров'я (стан здоров'я задовільний, пенсійного віку не досяг); міцність соціальних зв'язків в місті його постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців (характеризується посередньо, майновий стан (не працевлаштований) існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, знаходячись на волі, може ухилитися від слідства та суду, вчинити вплив на можливих свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Натомість, наслідки та ризик втечі для підозрюваного ОСОБА_4 , у цьому випадку можуть бути визнаними, як менш небезпечними, ніж покарання та процедура його відбування.
Враховуючи, що протиправні дії ОСОБА_4 вчиненні із застосуванням насильства, відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, є процесуально доцільним не визначати підозрюваному ОСОБА_4 заставу у вказаному кримінальному провадженню.
Вказані обставини свідчать про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів. Обґрунтовуючи наведене, прокурор навів доводи, аналогічні викладеним в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що він не має наміру ухилятися від органу досудового розслідування та суду, не має наміру впливати на свідків. Зазначив, що він хворіє онкологією, йому встановлено 3 групу інвалідності.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні просив обрати його підзахисному більш м'який запобіжний, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт. Зазначив, що заявлені в клопотанні ризики не доведені та не обґрунтовані.
Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши надані матеріали, приходжу до наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів клопотання вбачається, що 19.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052510000546 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Згідно з витягом з ЄРДР за номером кримінального провадження 12024052510000546, 19.06.2024 до ЧЧ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено труп ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тілесними ушкодженнями, від яких останній помер. (№ 8305 від 19.06.2024)
19.06.2024 о 14-20 год в порядку ст. 208 КПК України було затримано громадянина ОСОБА_4 та повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 19.06.2024, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка розповіла як їй зателефонував на мобільний телефон її брат ОСОБА_4 та повідомив, що вбив людину;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , який розповів як він наніс удар ножем в стегно ОСОБА_7 ;
- протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 , під час якого останній розказав про обставини вчинення кримінального правопорушення та показав механізм нанесення удару ножем ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який розповів, що бачив як ОСОБА_4 виходив 18.06.2024 з квартири потерпілого ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка розповіла, що бачила як ОСОБА_4 18.06.2024 виходив з квартири ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який розповів, що йому 18.06.2024 телефонував ОСОБА_4 та сказав що вдарив ножем ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , який розповів, що 19.06.2024 за місцем мешкання його співмешканки ОСОБА_13 прийшов ОСОБА_4 та розповів, що вдарив ножем ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , яка розповіла, що 19.06.2024 за місцем її мешкання прийшов ОСОБА_4 та розповів, що вдарив ножем ОСОБА_7 ;
- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке було вручено ОСОБА_4 19.06.2024.
Сукупність зазначених доказів на початковій стадії досудового розслідування не викликають сумнівів у слідчого судді в обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаю реальним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ймовірність переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, оскільки з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, останній може вчинити спробу переховування задля уникнення кримінального відповідальності.
Також, слідчий суддя погоджується зі стороною обвинувачення, що має місце ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні з метою спонукання їх до надання свідчень, які в подальшому можуть стати в нагоді підозрюваному для уникнення кримінальної відповідальності. Вказаний ризик також підтверджується тим, що серед свідків є знайомі та родичі ОСОБА_4 , та останній може скористатися цією сприятливою обставиною для здійснення впливу на свідків.
Крім зазначеного, враховуючи матеріали, які характеризують особу підозрюваного, зокрема той факт, що він раніше був судимий, відбував реальне покарання в місцях позбавлення волі, наразі не працевлаштований, офіційного та стабільного доходу не має, стійкі соціальні зв'язки за місцем мешкання відсутні, вважаю також досить ймовірним заявлений в клопотанні ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може вчини інше кримінальне правопорушення задля задоволення власних соціальних або інших потреб.
Що стосується заявленого в клопотанні ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що стосується ймовірності перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вважаю зазначений ризик не доведеним, оскільки наведені в клопотанні доводи щодо можливості перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків відносяться до окремого ризику, який передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та який вже був прийнятий слідчим суддею до уваги та знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
Підсумовуючи вказане вище, вважаю, що є законні підстави для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки саме такий запобіжний захід здатен у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
Розглядаючи питання можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, вважаю, що з огляду на характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, враховуючи особу підозрюваного, який раніше судимий, офіційно не працевлаштований, стабільного заробітку не має, стійкі соціальні зв'язки за місцем мешкання відсутні, з огляду на відсутність належним чином підтверджених відомостей про наявність захворювань у підозрюваного, які унеможливлюють застосування до підозрюваного попереднього ув'язнення, на переконання слідчого судді, інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім зазначеного, враховуючи також діючий на території України внаслідок широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України воєнний стан, а також те, що підозрюваний проживає в м. Слов'янську Краматорського району Донецької області, яке наразі знаходиться в безпосередній близькості до лінії фронту, вважаю, що більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, будуть не ефективними в цьому кримінальному провадженні та такими, що не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та нівелювати встановлені слідчим суддею ризики.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Обираючи підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає підстав для визначення розміру застави, оскільки інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення вчинене із застосуванням насильства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131-132, 177-178, 181-184, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ст. слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане за матеріалами досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052510000546 від 19.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, - до 17 серпня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним/обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 20.06.2024 о 17-10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1