Справа № 569/10845/24
1-кс/569/4028/24
14 червня 2024 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача Рівненського РУП ГУНП в Рівненській ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024186010000746 від 06.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,-
Дізнавач Рівненського РУП ГУНП в Рівненській ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна.
В обґрунтування клопотання дізнавач зазначив, що 06.06.2024, до чергової частини Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшло повідомлення від працівника поліції Зозулі, про те, що 06.06.2024 близько 13 год. 12 хв., в АДРЕСА_1 , було виявлено ТЗ марки «Audi» моделі «80», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , з ознаками підробки номера кузова вказаного авто.
06 червня 2024 року, під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , у гр. ОСОБА_4 , було вилучено: автомобіль марки «Audi» моделі «80» зеленого кольору, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером кузова НОМЕР_2 , який поміщено на територію майданчика для зберігання тимчасово затриманих ТЗ за адресою АДРЕСА_2 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , яке поміщено та упаковано до сейф-пакету Національна поліція України №ICR0192938.
Вищевказаний автомобіль та свідоцтво про реєстрацію ТЗ згідно вимог ч. 7 ст. 237 КПК України є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 07.06.2024 року, вказані речі визнано речовими доказами.
Слідчий зазначає, що на даний час у кримінальному провадженні з метою з'ясування всіх обставин його вчинення виникла об'єктивна необхідність у проведенні детального огляду вилученого майна та вирішення питання про призначення та проведення судових експертиз.
Проведення вказаного огляду речей та можливість проведення судових експертиз має істотне доказове значення у даному кримінальному провадженні та без арешту вищевказаних предметів є неможливим, тому дізнавач просить клопотання задовольнити.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву в якій клопотання підтримав та просив суд провести розгляд без його участі.
Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши надані матеріали клопотання в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що у проваджені Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024186010000746 від 06.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
06 червня 2024 року, під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , у гр. ОСОБА_4 , було вилучено: автомобіль марки «Audi» моделі «80» зеленого кольору, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером кузова НОМЕР_2 , який поміщено на територію майданчика для зберігання тимчасово затриманих ТЗ за адресою АДРЕСА_2 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , яке поміщено та упаковано до сейф-пакету Національна поліція України №ICR0192938.
Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 07.06.2024 року, вказані речі визнано речовими доказами.
Накладення арешту на вищевказане майно, яке є речовим доказом, дасть можливість проведенню ряду експертиз та забезпечення збереження речових доказів. Крім того, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Частиною 2 ст. 167 КПК України регламентовано, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення, є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що метою забезпечення арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Враховуючи те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна) з забороною розпоряджатися ним може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 290 КК України, а тому з метою досягнення дієвості вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищевказане майно, до прийняття процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Audi» моделі «80» зеленого кольору, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером кузова НОМЕР_2 , який поміщений на територію майданчика для зберігання тимчасово затриманих ТЗ за адресою АДРЕСА_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , яке поміщено та упаковано до сейф-пакету Національна поліція України №ICR0192938, які вилучені 06 червня 2024 року, під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною власнику транспортного засобу чи іншій особі відчужувати, розпоряджатися та користуватися вищевказаним майном до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів до Рівненського апеляційного суду.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1