Справа № 548/1354/24
Провадження № 3/548/371/24
20.06.2024 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Старокожко В. П., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр. України, такого, що утриманців, пільгових статусів, інвалідності не має, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Водій ОСОБА_1 24.05.2024 близько 23 год 06 хв по 242 км автодороги Київ-Харків-Довжанський на території Лубенського району Полтавської області керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зінниці очей не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці, яка склалася, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився на відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
При розгляді справи в суді ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що дійсно у зазначений в постанові дату, місці та час був зупинений працівниками поліції, які під час спілкування запідозрили його в тому, що він перебуває під впливом наркотичних засобів, після того як світили у очі ліхтарем. Запропонували пройти йому огляд на стан сп'яніння в медичному закладі в м. Лубни. Він спочатку погодився, але потім відмовився. Вважає себе невинуватим, так як поліцейські порушили процедуру його огляду на стан сп'яніння. Також вказував на безпідставність його зупинки працівниками поліції. В м. Лубни їхати відмовився, так як не хотів залишати свій автомобіль на дорозі. Просив визнати його невинуватим.
Незважаючи на невизнання своєї вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП доводиться наступною сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 24.05.2024 серії ААД № 269611, де зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вказано, що 24.05.2024 близько 23 год 06 хв він на автодорозі Київ-Харків-Довжанський 242 км керував автомобілем ВАЗ2106 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зінниці очей не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці, яка склалася, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився на відеозапис;
- відеозаписом з бодікамери патрульного поліцейського, з яких вбачається, що 24.05.2024 о 23 год 06 хв працівники поліції зупиняють автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 із-за керма якого виходить ОСОБА_1 .. Роз'яснюють останньому його процесуальні права, вказують на наявність у нього ознак, що вказують на перебування його в стані наркотичного сп'яніння, пропонують пройти медичний огляд у лікаря нарколога в м. Лубни. ОСОБА_1 відмовляється це зробити.
На відеозаписі зафіксовано спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , з якого вбачається, що поведінка останнього не відповідає обстановці. Останній поводиться жваво, говіркий, жартує з поліцейськими, не висловлює ніяких претензій з приводу того, що його зупинили працвіники поліції, відмовляється їхати у медичний заклад, погоджується беззаперечно підписати протокол. Працівники поліції роз'яснюють наслідки відмови пройти огляд у лікаря нарколога, ОСОБА_1 не заперечує проти складання відносно нього протоколу, їхати в медичний заклад відмовляється.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконав вимог п.2.5 ПДР України.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП необхідна наявність одночасно двох умов: 1) встановлений належним чином факт керування транспортним засобом; 2) встановлений належним чином факт перебування водія цього транспортного засобу в стані наркотичного сп'яніння на момент зупинки транспортного засобу, або його відмови від проходження відповідного огляду.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що 24.05.2024 о 23 год 06 хв працівники поліції за допомогою світлових маячків зупинили автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався попереду них в попутному напрямку, за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 .
Протягом всього відеозапису події ОСОБА_1 не заперечував факт перебування в стані наркотичного сп'яніння, не оспорював висунуті працівниками поліції підозри, категорично після повідомлення останньому ознак, які вказують на перебування під впливом наркотичних засобів, відмовився їхати у лікувальний заклад для проходження огляду.
Відтак, суд вважає, що факт керування ОСОБА_1 доведений поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами у справі.
Щодо доведеності факту відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння у визначеному законом порядку, вважаю, що вказаний факт також доведений належними та допустимими доказами, зважаючи на таке.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції роз'яснюють ОСОБА_1 його права згідно ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП, роз'яснюють те, що вони виявили у нього ознаки наркотичного сп'яніння, тому пропонують проїхати у медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння. Останній категорично відмовляється це робити, при цьому причин відмови не називає.
Суддя зауважує, що в силу приписів ч.1 ст.130, ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України проходження водієм огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу поліцейського відповідно до встановленого законом порядку є обов'язком водія, в той час як мотиви відмови особистого характеру від проходження цього огляду не впливають на кваліфікацію дій такої особи за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суддя констатує, що поведінка ОСОБА_1 була нелогічною і такою, що не відповідає обстановці, так як останній не оспорював пред'явлені йому підозри, поводився грайливо, жартував, при цьому він мав всі можливості зняти із себе висунуту поліцейськими підозру про перебування в стані наркотичного сп'яніння, пройшовши огляд у медичному закладі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що працівники поліції світили йому ліхтарем в очі, говорили, що його зінниці не реагують на світло, перевіряли дані щодо нього по різних базах.
При цьому, суд враховує, що працівниками поліції зазначено в огляді ознаки, які вказують на перебування ОСОБА_1 під дією наркотичних засобів, однією із яких є відсутність реакції зінниць очей на світло.
Тому, невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП розцінюю як спосіб захисту правопорушника та намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Ці його пояснення в своїй сукупності спростовуються дослідженими доказами по справі.
В судовому засіданні встановлено, що дії працівників поліції були послідовні та узгодженні, вчинені без перевищення повноважень, права ОСОБА_1 , які б нівелювали наявні у справі докази та слугували підставою для визнання його невинуватим, порушені не були.
Суддя констатує, що питання підстави зупинки автомобіля не є конструктивною ознакою диспозиції ч.1ст.130 КУпАП і відповідно відсутність у матеріалах справи відомостей з приводу зупинки ОСОБА_1 поліцією, на що посилається останній, не утворює достатню підставу для закриття провадження по справі, оскільки не спростовує факт керування ним транспортним засобом і його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому порядку, тобто наявність у діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України).
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинили адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 грубого адміністративного правопорушення у сфері транспорту, за відсутності обставин, що пом'якшують його відповідальність, з метою запобіганню вчинення ним нових правопорушень у сфері транспорту, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, що передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, враховую, що згідно юридичної структури видів адміністративних стягнень, передбачених ст. 24 КУпАП, штраф за своєю юридичною суттю є одним із найменш суворіших видів адміністративних стягнень, що передбачені даною статтею КУпАП, а також встановлений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП як безальтернативний і єдиноможливий (згідно логіки законодавця). При цьому, враховуючи положення ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення застосовує до винної особи разом із штрафом позбавлення права керування транспортними засобами, що також визначене законодавцем як безальтернативне у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення в сумі 605,60 грн належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 9, 23, 32, 33, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Реквізити для сплати штрафу: Полтавська/21081300 код отримувача ЄДРПОУ: 37959255; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рр UA048999980313050149000016001).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП сума штрафу, вказана вище, підлягає стягненню у подвійному розмірі - в сумі 34000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн (отримувач: ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300 код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рр: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 діб з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Хорольський районний суд Полтавської області.
Суддя В. П. Старокожко