19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 175/1005/22
провадження № 61-12030св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Алістратової Олени Іванівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року,
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна подружжя.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квітня 2019 року до квітня 2022 року.
Розділено нерухоме майно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності кожного на:
- 1/2 частини земельної ділянки, загальною площею 0,0446 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221411000:02:045:0076, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- 1/2 частини земельної ділянки, загальною площею 0,0441 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221411000:02:045:0012, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
- 1/2 частини житлового будинку, загальною площею 135 кв. м, житловою площею 61,6 кв. м, з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частини транспортного засобу - автомобіля «Nissan LEAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 8 435,40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 3 969,60 грн несплаченого позивачкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру та 496,20 грн за вимогу про встановлення факту спільного проживання.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 22 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельних ділянок і житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , та транспортних засобів скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
28 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Алістратова О. І. через Електронний суд подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 8 209,14 грн за розгляд касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України).
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141, 142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що «згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, такий обов'язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи. З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду відступає від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у додатковій постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 756/2157/15-ц.
У разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, в тому числі й понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалив остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 22 травня 2024 року справу в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельних ділянок і житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , та транспортних засобів направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто остаточного рішення по суті спору суд касаційної інстанції не ухвалював.
За таких обставини у задоволенні заявипредставника ОСОБА_1 - адвоката Алістратової О. І. про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 141, 260, 270 України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Алістратової Олени Іванівни про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець