19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 760/4790/23
провадження № 61-4106 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Генезис фінансової свободи»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув заяву представника ОСОБА_1 - Слободянюка Валентина Валентиновича про відвід судді Верховного Суду Луспеника Д. Д. від участі у розгляді цивільної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис фінансової свободи» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Генезис фінансової свободи» (далі - ТОВ «Генезис фінансової свободи», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних на підставі статті 625
ЦК України, в якій просило суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства інфляційні втрати в розмірі 14 446 659,05 грн, три проценти річних у розмірі 4 198 165,48 грн, а також судові витрати в розмірі 680 168,86 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року
в складі судді Митрофанової А. О. позовні вимоги ТОВ «Генезис фінансової свободи» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Генезис фінансової свободи» інфляційні втрати в розмірі 14 446 659,05 грн і три проценти річних у розмірі
4 198 165,48 грн, а всього 18 644 824,53 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Генезис фінансової свободи» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 279 672,37 грн.
Додатковим рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року в складі судді Митрофанової А. О. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Генезис фінансової свободи» витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 80 000,00 грн та витрати, пов'язані з прибуттям
до суду у розмірі 7 053,34 грн, а разом 87 053,34 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка В. А., на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року
та додаткове рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року задоволено.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року
та додаткове рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено
в задоволенні позову ТОВ «Генезис фінансової свободи».
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року відмовлено
в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка В. В., про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 03 березня 2023 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та рух справи у Верховному Суді
У березні 2024 року ТОВ «Генезис фінансової свободи» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду
від 01 лютого 2024 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року та додаткове рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано цивільну справу з районного суду. Задоволено клопотання ТОВ «Генезис фінансової свободи» про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року. Зупинено дію постанови апеляційного суду до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз'яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії із п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
29 травня 2024 року у судовому засіданні оголошено перерву на 19 червня 2024 року.
Доводи особи, яка подала заяву про відвід
19 червня 2024 року, до початку розгляду справи, представник ОСОБА_1 - Слободянюк В. В. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про відвід судді Верховного Суду Луспеника Д. Д. від участі у розгляді цієї цивільної справи.
Заяву про відвід обґрунтовано тим, що існують обставини, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді-доповідача. Зокрема, заявник зазначає, що: а) відповідачу не було надано достатнього часу для подання до Верховного Суду процесуальних документів; б) справу призначено до розгляду у спрощеному, а не загальному порядку, незважаючи на складність справи й необхідності заслуховування учасників справи; в) з 19 травня 2024 року перенесено розгляд справ без обґрунтування причин та без клопотання про це учасників справи; г) суддя-доповідач швидко призначив справу до розгляду, хоча з реєстру судових рішень вбачається велика завантаженість судді-доповідача й інші справи призначаються у більш триваліші строки.
Позиція Верховного Суду
Розглянувши заяву про відвід судді-доповідача, Верховний Суд зробив висновок про відмову у її задоволенні.
У заяві про відвід заявник цитує лише частини першу та другу статті 40 ЦПК України, відповідно до яких питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Разом з тим, заявник не цитує частину третю статті 40 ЦПК України, в якій зазначено й про строк подання заяви про відвід. Так, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи, що заява про відвід судді-доповідача надійшла до Верховного Суду у день судового засідання, 19 червня 2024 року, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України
«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Колегія суддів, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує, що відсутні будь-які підстави стверджувати, що суддя-доповідач Луспеник Д. Д. має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявниками не надано й судом не здобуто.
За об'єктивним критерієм Верховним Судом підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
Відповідно до частини четвертої статті 34 ЦПК України перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
Статтею 401 ЦПК України встановлено, що попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Матеріали справи разом з усіма оскаржуваними судовими рішеннями, необхідними для розгляду касаційних скарг, надійшли до Верховного Суду 25 квітня2024 року.
Після підготовки суддею-доповідачем Луспеником Д. Д. доповіді колегією суддів проведено попередній розгляд справи, що відбувся 13 травня 2024 року (у межах строку, визначеного статтею 399 та частиною першою статті 401 ЦПК України).
За результатами проведення попереднього розгляду вказаною ухвалою Верховного Суду зазначену вище цивільну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис фінансової свободи» на постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року призначено до судового розгляду на 29 травня 2024 року колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
У наведеній ухвалі колегія суддів належним чином мотивувала, чому справу призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами, але у складі п'яти суддів, а не трьох суддів, з огляду на складність і категорію справи.
Тому доводи заяви про відвід в цій частині є безпідставними, а час для подання передбачених нормами ЦПК України процесуальних документів у заявника був достатнім.
Саме ураховуючи складність справи, великий обсяг доводів учасників процесу, їхні мотиви, у судовому засіданні 29 травня 2024 року й оголошено перерву для додаткового вивчення всіма суддями справи, узгодження правової позиції тощо. При цьому перерву оголошено не на кілька днів, а на доволі тривалий період, що нівелює доводи заявника про «швидкий» розгляд справи.
Крім того, відповідно до частини першої статті 35 ЦПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.
Аналіз змісту наведеного правила свідчить, що процесуальне рішення про оголошення перерви у розгляді справи вирішується колегіально, а тому безпідставними є доводи заяви позивачів, що суддя-доповідач діє упереджено до та затягує розгляд справи.
Безпідставними є доводи заяви про відвід про те, що суддя-доповідач швидко призначив справу до розгляду, хоча з реєстру судових рішень вбачається велика завантаженість судді-доповідача й інші справи призначаються у більш триваліші строки. Так, з огляду на посаду судді-доповідача він має менше навантаження, ніж інші судді, всі справи призначається і вирішуються у строки, передбачені нормами ЦПК України, з урахуванням можливих об'єктивних ускладнень, викликаних процесуальними діями учасників справи.
Верховний Суд зробив висновок, що повідомлені заявником обставини не доводять існування суб'єктивного чи об'єктивного критеріїв, за яких суддя-доповідач підлягає відводу; колегія суддів не встановила підстав для сумнівів в особистій неупередженості та безсторонності судді-доповідача Луспеника Д. Д., а, відповідно, й наявності перешкод для продовження розгляду справи за участю вказаного судді.
У зв'язку з наведеним колегія суддів зробила висновок про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про відвід судді-доповідача Луспеника Д. Д.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як й незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд оцінює обставини, які визначені як підстави для відводу, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Слободянюка Валентина Валентиновича про відвід судді Верховного Суду Луспеника Д. Д. відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець