Справа №203/174/24
Провадження № 2-а/932/75/24
19 червня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В січні 2024 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд скасувати відповідне повідомлення та постанову у справі про адміністративне правопорушення; визнати протиправними застосування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу; всі витрати пов'язані з розглядом справи, а також кошти, що були сплачені внаслідок перевищення службових повноважень (які були сплачені позивачем у межах адміністративного правопорушення), що призвели до вимушених витрат, покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ №00468103 до повідомлення серії ІД №01312315 від 09.01.2024, складеною заступником начальника відділу тимчасового затримання транспортних засобів - інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням ДМР ОСОБА_2 , її було визнано винною у вчиненні діяння, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, що полягало у здійсненні зупинки транспортного засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій, у зв'язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 680,00 грн.
З огляду на те, що позивач вважає обставини, зазначені в постанові такими, що не відповідають дійсності, а дії щодо евакуації автомобіля - протиправними, вона звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю. від 12.01.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 було передано на розгляд за підсудністю до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 зазначена справа передана в провадження судді Кудрявцевої Т.О.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевої Т.О. від 08.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем - Інспекцією з питань контролю за паркуванням ДМР 28.03.2024 надано відзив, доводи викладені в якому зводяться до не згоди з заявленими позовними вимогами. Так, останнім зазначено, що обставини інкримінованого позивачу діяння зафіксовані у постанові вірно, що підтверджується доданими до відзиву фотознімками, а дії інспектора щодо тимчасового затримання транспортного засобу відповідають приписам Закону.
Відповідачем - КП «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради 03.04.2024 надано відзив на позовну заяву, доводи викладені в якому зводяться до не згоди з заявленими позовними вимогами. Так, останнім зазначено, що КП не є суб'єктом владних повноважень, а здійснювало свої дії на підставі господарського договору з Інспекцією з питань контролю за паркуванням ДМР, тому не може бути відповідачем. Також зазначено про відсутність доказів спричинення позивачу шкоди КП «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради.
Позивачем 15.04.2024 та 17.04.2024 було надано відповідь на відзиви відповідачів, які в основній частині, складено з цитування норм матеріального права. Також у відзиві зазначено, що Інспекцією з паркування не надано доказів сертифікації вимірювального пристрою, а також відсутності доказів того, що автомобіль заважав проїзду інших авто або створював небезпеку для руху.
Відповідачем - Інспекцією з питань контролю за паркуванням ДМР 22.04.2024 було надано заперечення на відповідь на відзив, до якого додано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
Позивачем 29.04.2024 було надано коментар на заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено про відсутність даних, які б дозволяли ідентифікувати свідоцтво, надане відповідачем рулеткою якою було здійснено замір відстані.
Розглянувши справу, дослідивши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ №00468103 до повідомлення серії ІД №01312315 від 09.01.2024, складеної заступником начальника відділу тимчасового затримання транспортних засобів - інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням ДМР Фільченковим І.М., ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні діяння, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, що полягало у здійсненні зупинки транспортного засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій, у зв'язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 680,00 грн. Правопорушення мало місце 28.12.2023 за адресою: м.Дніпро, вул.Святослава Хороброго, 26, транспортний засіб - автомобіль марки «HYUNDAI TRAJET», державний номерний знак - НОМЕР_1 .
Згідно копії акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу №5973 від 28.12.2023, здійсненого заступником начальника відділу тимчасового затримання транспортних засобів - інспектором з паркування, інспекції з питань контролю за паркуванням ДМР ОСОБА_2 , було здійснено затримання транспортного засобу, державний номерний знак НОМЕР_1 , шляхом його доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР. Огляд та тимчасове затримання транспортного засобу здійснено у зв'язку з зупинкою транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території.
Позивачем на підтвердження розміру витрат, надано копії квитанцій.
Відповідачем - Інспекцією з питань контролю за паркуванням ДМР надано фотознімки, здійснені 28.12.2023 у період часу з 11-48 годин до 11-58 годин, а також копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-0208-23 від 03.04.2023 (рулетка геодезична) та дійсне до 03.04.2024, яке видане ДП «ЗАПОРІЗЬКИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ».
Відповідно до частини 2 статті 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів і можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (частина третя статті 283 КУпАП).
Отже, склад адміністративного правопорушення складається з об'єкту; об'єктивної сторони; суб'єкту; та суб'єктивної сторони. Для наявності складу адміністративного правопорушення та як наслідок самого порушення необхідна наявність всіх його складових.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Частиною 3 статті 122 КУпАП визначено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Тобто, склад адміністративного правопорушення визначеного диспозицією ч.3 ст.122 КУпАП щодо порушення правил зупинки, стоянки передбачає наявність такої обов'язкової ознаки, як: створення перешкоди дорожньому руху або загрози безпеці руху.
Підпунктом «и» пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху визначено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Відповідно до абзацу 72 пункту 1.10 розділу 1 Правил дорожнього руху, прилегла територія - це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них;
Згідно з абзацом 41 пункту 1.10 розділу 1 Правил дорожнього руху, зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Відповідно до абзацу 80 пункту 1.10 розділу 1 Правил дорожнього руху, стоянка - це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Згідно з пунктом 15.10 розділу 15 Правил дорожнього руху, стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка.
Таким чином, законодавцем не ототожнюються поняття «зупинка» та «стоянка», які хоч і схожі за своїм значенням, але вимоги до них є різними. Головна відмінність у тимчасовому факторі: стоянка передбачає тривалість, а зупинка - короткочасний маневр. При цьому, відповідно до Правил дорожнього руху не завжди зупинка заборонена там, де не можна ставити автомобіль на стоянку, тоді як стоянка завжди буде порушенням в тих місцях, де заборонена зупинка.
Згідно з правової позиції Верхового Суду, викладеної у постановах від 08.02.2018 р. у справі №760/3696/16-а та від 18.07.2019 р. по справі №216/5226/16-а, належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на те, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що автомобіль державний номерний знак НОМЕР_1 , 28.12.2023 знаходився у місці, що є ближчим за 10 м від виїзду з прилеглої території, відсутні підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія 1ДІ№00468103 до повідомлення серія ІД №01312315.
Також суд зазначає, що наявні у справі фотознімки свідчать про те, що розташування автомобіля біля будинку №26 по вул.Святослава Хороброго в м.Дніпро, 26 безпосередньо біля виїзду з прилеглої території створює значні перешкоди дорожньому руху, оскільки звужує можливість маневру для автомобілів виїжджаючих з двору вищезазначених будинків.
Суд зазначає, що позивачем визнається факт залишення автомобіля, а тому судом не досліджуються обставини щодо часового проміжку, необхідного для складу даного адміністративного правопорушення, в розмірі розмежування понять зупинка та стоянка.
Відповідно до ст.265-4 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.
Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.
Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов'язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Інспектори з паркування зобов'язані невідкладно інформувати про тимчасове затримання транспортного засобу відповідні підрозділи Національної поліції із зазначенням державного номера затриманого транспортного засобу, точного часу його затримання та місця зберігання (адреса та телефони спеціального майданчика чи стоянки), розміщувати цю інформацію на офіційному веб-сайті виконавчого органу відповідної місцевої ради, а також передавати повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу на абонентський номер рухомого (мобільного) зв'язку та адреси електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами (від імені осіб), за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 цього Кодексу.
З огляду на те, постанова про накладення адміністративного стягнення визнана судом законною, підстав для визнання дій інспектора щодо складання акту огляду транспортного засобу та його доставки, а також стягнення матеріальної шкоди, не підлягають задоволенню.
Також суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що саме в результаті евакуації вказаний автомобіль зазнав технічних пошкоджень та що стало передумовою для звернення до станції технічного обслуговування автомобіля, що виключає можливість покладення відповідальності на КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.
З огляду на вказане, відповідно до положень КАС України, витрати по справі слід покласти на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 73-77, 241-247, 286, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні протягом десяти днів зо дня отримання ними його копії.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів із дня його проголошення, або десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя Т.О. Кудрявцева