20 червня 2024 року
м. Київ
справа №420/16618/23
адміністративне провадження № К/990/17919/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевірив касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року
у справі №420/16618/23
за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії
У липні 2023 року адвокат Єрьоміна В.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду першої інстанції з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 28 січня 2020 року по 02 листопада 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додатковї відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 28 січня 2020 року по 02 листопада 2021 року, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог, надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмір.
Скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута
Згідно довідки про доставку електронного листа ухвалу Верховного Суду від 21 травня 2024 року отримана скаржником - 21 травня 2024 року о 23:44.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 21 травня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 22 травня 2024 року, а останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 03 червня 2024 року (враховуючи вихідні дні).
На виконання цієї ухвали та в межах встановленого у ній строку, скаржник направив до суду клопотання, в якому скаржник просить надати додатковий час на сплату судового збору.
Разом з тим, станом на день постановлення цієї ухвали від скаржника не надходило жодних документів, як-то уточненої касаційної скарги, касаційної скарги в новій редакції в частині недоліків визначених в ухвалі Верховного Суду від 21 травня 2024 року щодо обґрунтування наявності передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.
Щодо клопотання скаржника про надання додаткового часу на оплату судового збору, Верховний Суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, що є підставою для повернення такої скарги то, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
1. Відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволені клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
2. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №420/16618/23 - повернути особі, яка її подала.
3. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
4. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді А.В. Жук
А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко