19 червня 2024 року
м. Київ
справа №580/10383/21
адміністративне провадження №К/990/15054/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови,
До Суду 26.04.2023 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_2., суддів Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е.
Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2023 відкрито касаційне провадження з указаних підстав.
Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2023 зупинено виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023.
У зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10.08.2023 № 815/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду призначений повторний автоматизований розподіл справи №580/10383/21.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу справу №580/10383/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Смоковича М.І., Соколова В.М.
Суддею-доповідачем згідно зі статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
За правилами частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано статтею 262 КАС України, згідно з частиною п'ятою якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить розглядати касаційну скаргу за відсутності його уповноваженого представника.
Водночас скаржник наполягає на необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, відзиву та зміст судових рішень у справі, беручи до уваги характер спірних правовідносин та підстави для відкриття касаційного провадження, Суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами в зазначеній справі в ході її касаційного перегляду, у зв'язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представників сторін відсутні.
Бажання учасника справи викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року в справі «Аксен проти Німеччини» («Axen v. Germany»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» («Varela Assalino v. Portugal»), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник [в одній із зазначених справ] не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Керуючись статтями 12, 262, 340, 345 КАС України, Суд
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні.
Підготовчі дії в справі закінчити.
Справу призначити до розгляду в порядку письмового провадження на 20.06.2024, який відбудеться в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська