справа № 702/835/17 головуючий у суді І інстанції Буша Н.Д.
провадження № 22-ц/824/9818/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
19 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Лобоцької В.П.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейнік Л.О. на користь ОСОБА_2 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейнік Л.О ОСОБА_2 , серія та номер 711 та 713 10 жовтня 2017 року.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що вона не знала та не була повідомлена про місце та час проведення судового засідання. Довідки про доставку sms-повідомлень, про те, що позивач отримувала судові повістки на підготовче засідання, призначені на 26 липня 2022 року та 10 серпня 2022 року, які складені працівниками суду, не відповідають дійсності та не можуть служити доказом. З березня по вересень 2022 року, в період запровадження на території України воєнного стану, позивач перебувала не за місцем свого проживання, а в Закарпатській області. Суд на її адресу не направляв поштовою кореспонденцією ніяких судових документів. В період найактивніших воєнних дій на території України, що розпочались після повномасштабного вторгнення країною агресором РФ, позивач не могла отримувати від будь-яких установ, організацій, інститутів чи фізичних осіб повідомлень або іншої інформації. Позивач не мала безпосередньої можливості мати зв'язок з Деснянським районним судом міста Києва та контролювати надходження відповідних процесуальних документів, розміщених судом через офіційний веб-портал судової влади України в мережі інтернет.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що згідно даних довідок про доставку sms-повідомлень, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 отримували судові повістки на підготовчі судові засідання, призначені на 26 липня 2022 року та 10 серпня 2022 року.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним прийнято до свого провадження зі здійсненням розгляду справи в загальному порядку. Поновлено провадження по вказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 26 липня 2022 року.
26 липня 2022 року розгляд справи було відкладено на 10 серпня 2022 року.
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадія судового процесу, в якому рoзглядається предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.
За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III "Позовне провадження") та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв'язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19, від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18, від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19.
У вказаних справах Верховний Суд зробив висновок про застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, виходячи із комплексного аналізу норм процесуального права та з урахуванням положень статті 200 ЦПК України.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у даній справі закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто, розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, та дійшов необґрунтованого висновку про застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент постановлення ухвали).
За таких обставин, оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись статтями 255, 374, 379, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 20 червня 2024 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.