Справа № 761/15148/22 Головуючий І-ї інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2846/2024 Доповідач: ОСОБА_2
12 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 20.07.2022 року,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 20.07.2022 року, у якій заявник просив зобов'язати уповноважених осіб Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції міста Києва, у відповідності до вимог ст. 214 КПК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості та розпочати досудове розслідування щодо вчинення кримінально протиправних дій, які мають ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ст. 367 КК України.
Прийнявши зазначене рішення слідчий суддя, врахував положення (п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України) та правові висновки Верховного Суду в постанові від 16.05.2019 року у справі № 761/20985/18, у постанові Великої Палати від 30.01.2019 року (справа № 818/1526/18) , у постанові від 30.09.2021 року (у справі № 556/450/18), детально вивчив та надав оцінку заяві ОСОБА_6 від 20 липня 2022 року про вчинення кримінальних правопорушень керівником апарату Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_7 за ознакою ст. 356, ст. 367 КК України, та дійшов висновку, що ні сама заява, ні додані до неї матеріали, досліджені в судовому засіданні на обґрунтування її вимог, не містять відомостей, які б вказували на вчинення керівником апарату Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ст. 367 КК України, а фактично зводяться до суб'єктивної думки заявника щодо дій керівника апарату суду, що не може бути безумовною підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення уповноваженими особами органу досудового розслідування.
Отже, скаржником не доведені обов'язок уповноважених осіб Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції міста Києва внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ст. 367 КК України та їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року подання в.о. голови Шевченківського районного суду міста Києва задоволено, матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань направлено до Подільського районного суду міста Києва для розгляду.
ОСОБА_6 не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції міста Києва та зобов'язати останніх прийняти та невідкладно зареєструвати подану заяву ОСОБА_6 від 20.07.2022 року про внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 189, 200, 355, 358 КК України.
Щодо суті апеляційних вимог ОСОБА_6 зазначає, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, оскільки слідчим суддею не досліджено по суті заяву до органу поліції та скаргу до суду, тому надано однобічну оцінку обставинам судового провадження, судовому контролю, що свідчить про не здійснення досудового розслідування за заявою скаржника. Крім того, не враховано вимоги ч.3 ст.8, ст.19, ст.40 Конституції України, ст.2, п.18 ч.1 ст.3, ч.2 ст.60, ч.1 ст.303, ст.214, статей 24, 84, 85, 94 КПК України. При цьому стверджує, що слідчий суддя не надав оцінки факту неодноразовим звернення представника скаржника, які передували заяві про кримінальне правопорушення, зокрема,подання адвокатського запиту від 27.11.2021 року.
ОСОБА_6 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд скарги без його участі та участі представника, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому КПК України.
Пунктом 1 частини 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК України).
Пунктом 4 ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
На підставі Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення. Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Таким чином, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України). При цьому, такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином положення частини 4 ст. 214 КПК України не є тотожними вимогам частини 1 ст. 214 КПК України, оскільки внесенню до ЄРДР підлягають лише ті відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею, 20.07.2022 року ОСОБА_6 поштовим відправленням на адресу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції міста Києва скерував заяву про вчинення, на його думку, дій, які підпадають під ознаки вчинення самоправства та службової недбалості керівником апарату Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_7 , за ознаками ст. 356, ст. 367 КК України, про що просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідь на яку ним не було отримано.
З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що в скарзі на бездіяльність уповноважених осіб управління поліції ОСОБА_6 зазначав, що у своїй заяві від 20.07.2022 року ним наведена належним чином інформація про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ст. 356, ст. 367 КК України, про що просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, колегією суддів встановлено, що фактично, зміст наявної в справі скарги ОСОБА_6 не свідчить про те, що подана ним заява від 20.07.2022 року містить дані, які б підтверджували реальність події та наслідків, що не є безумовною підставою для внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, колегія суддів погоджується з мотивами слідчого судді з посиланнями на правові висновки Верховного Суду, зазначені в постанові від 16.05.2019 року у справі № 761/20985/18, у постанові Великої Палати від 30.01.2019 року (справа № 818/1526/18), у постанові від 30.09.2021 року (у справі № 556/450/18).
Разом з тим, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки слідчого судді в ухвалі про те, що посиланняОСОБА_6 на наявність ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ст. 367 КК України, містять лише суб'єктивний виклад обставин та є припущеннями скаржника, суб'єктивним уявленням щодо неправомірності дій, а також ґрунтується на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого, ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019 року, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про відсутність в заяві ОСОБА_6 від 20 липня 2022 року об'єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ст. 367 КК України, а викладених у заяві ОСОБА_6 обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Крім того, колегія суддів погоджується з мотивами слідчого судді в оскаржуваній ухвалі в частині критичного ставлення до посилання скаржника на норму ст. 214 КПК України, яка, на його думку, встановлює не право, а обов'язок слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Так, дана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження).
Ураховуючи зазначене, апеляційний суд враховує також правовий висновок Верховного Суду, який викладено в постановах від 24.04.2019 року (справа № 818/15/18), від 30.09.2021 року (справа №556/450/18), згідно яких при розгляді скарги слідчий суддя вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Тому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що слідча суддя не дотрималася вимог ч.3 ст.8, ст.19, ст.40 Конституції України, ст.2, п.18 ч.1 ст.3, ч.2 ст.60, ч.1 ст.303, ст.214, статей 24, 84, 85, 94 КПК України.
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дотримання слідчим суддею вимог положень ст. 303 КПК, вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що що заявник у своїй скарзі не довів існування бездіяльності органу досудового розслідування, що, як наслідок, свідчить про необґрунтованість та безпідставність вимог скарги.
Оскількиістотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено,ухвала слідчого судді є вмотивованою, тому підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 20.07.2022 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4