Справа № 369/3145/24 суддя в І-й інстанції Омельченко М.М.
Провадження № 33/824/3168/2024 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
17 червня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бісик Яніни Вікторівни на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 05 лютого 2024 року серії ААД №287511 05 лютого 2024 року о 08 год. 40 хв. ОСОБА_1 керувала автомобілем «Nissan Primera», р/н НОМЕР_1 , по вул. Київській 1а в м. Вишневе, Бучанського району Київської області, при зміні напрямку руху не впевнилась в безпечності та скоїла зіткнення з транспортним засобом «Renault Megane», НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 10.1 Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та обмежено усним зауваженням, провадження у справі на цій підставі закрито.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не виконала п. 10.1 ПДР, оскільки перед початком перестроювання та зміною напрямку руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 відповідають складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Проте, оскільки у зіткненні транспортні засоби отримали незначні механічні пошкодження, ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності з застосуванням усного зауваження.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 , адвокат Бісик Я.В., подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Бісик Я.В. вказує про те, що дійсні причини та обставини, за яких відбулася дорожньо-транспортна пригода, не відповідають змісту складеного 05 лютого 2024 року протоколу та суперечать доказам, на підставі яких його було складено. Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди за вказаних обставин та існуючих доказів, не може визнаватися водій ОСОБА_1 . Характер пошкоджень свідчить про те, що зіткнення здійснив водій автомобіля «Renault Megane», НОМЕР_2. Суд першої інстанції залишив поза увагою дані, які зафіксовані на відеозаписі, тим самим допустив порушення вимог ст. 245 КУпАП про всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи. Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, внаслідком дій якого і стала дорожньо-транспортна пригода, є водій «Renault Megane», який у порушення п. 10.1, 12.1 та 13.1 Правил не дотримався безпечної дистанції та швидкості руху, в результаті чого допустив зіткнення із задньою частиною «Nissan Primera», який на момент удару вже закінчив маневр. Водій «Renault Megane» взагалі не гальмував, а «Nissan Primera» зупинився саме від удару в «Nissan Primera». ОСОБА_1 дотримувалася правил дорожнього руху та здійснила маневр у відповідності із вимогами Правил, адже, навіть після отримання удару у задню частину від «Renault Megane» здійснила інерційний рух вперед, що не призвів до удару об автомобіль, що знаходився у тій же смузі перед автомобілем ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Бісик Я.В., вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 124 КУпАП, в редакції закону на момент вчинення пригоди, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначено, що вона порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.
Згідно з 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
З матеріалів справи та наданого суду відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 , змінюючи напрямок руху, переконалася в безпечності свого маневру, а саме зміни напрямку руху, плавно та повільно, ввімкнувши правий поворот, перестроїлася у праву смугу руху. Такий маневр ОСОБА_1 був безпечним для інших учасників руху, які рухалися у правій смузі, оскільки не змусив жодного з водіїв змінювати напрямок свого руху чи застосовувати екстренне гальмування.
Також з наданого суду відео вбачається, що після перестроювання в праву смугу руху водій автомобіля «Nissan Primera» ОСОБА_1 , зайнявши дану полосу, зупинилась у зв'язку з зупинкою інших транспортних засобів в даній смузі руху через червоний сигнал світлофора.
Після зупинки автомобіля «Nissan Primera» водій автомобіля «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався позаду у правій смузі, не був уважний та не зупинив свій транспортний засіб, об'єктивно маючи можливість бачити попереду транспортний засіб «Nissan Primera», який не рухався.
З наданого суду відео також видно, що автомобіль Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись в смузі руху, в якій стояв автомобіль «Nissan Primera», в'їхав в задню частину зазначеного автомобіля, не здійснюючи гальмування. При цьому, час протягом якого автомобіль «Renault Megane» наближався до нерухомого автомобіля «Nissan Primera» та відстань, яку він подолав, дають підстави вважати, що водій автомобіля Renault Megane мав реальну можливість та обов'язок зупинити транспортний засіб перед перешкодою, тобто, виконати п. 12. 3 Правил, у відповідності до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Вимоги вказаного пункту правил водій автомобіля «Renault Megane» не дотримався. Об'єктивність його можливості зупинитися перед стоячим транспортним засобом «Nissan Primera» вбачається з досліджуваного судом відео, на якому зафіксовано момент ДТП.
Відповідно до п.2.3, 13.1 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину, всі сумніви, щодо винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Як вірно вказує в апеляційній скарзі представник Бісик Я.В. у даній справі не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з порушенням правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Отже, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, а тому постанова суду підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 33, 124, 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бісик Яніни Вікторівни задовольнити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрити із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто, у зв'язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв