вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 759/3775/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/9485/2024Головуючий у суді першої інстанції - Ключник А.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
12 червня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Ламбуцька Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Оксаничем Романом Володимировичем, на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі за заявою представника відповідача Оксанича Романа Володимировича про розстрочку виконання рішення суду у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою представника відповідача Оксанича Романа Володимировича про розстрочку виконання рішення суду у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.092023 року у справі № 759/3775/23 (пр. № 6/759/297/23), залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 05.12.2023 року, у задоволенні заяви представника відповідача Оксанича Р.В. про розстрочку виконання рішення суду за позовною заявою АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Тобто, за ідентичною заявою вже є судове рішення, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (т. 1, а.с. 232).
В апеляційній скарзі представник заявника, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що раніше по суті була розглянута заява ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду, а з заявою про розстрочення виконання рішення вона звертається вперше (т. 2, а.с. 1,2).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.03.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху (т. 2, а.с. 9,10).
Ухвалами Київського апеляційного суду від 15.04.2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду (т. 2, а.с. 17-19).
Заявник та його представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістила.
Разом з тим, враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2023 року представник ОСОБА_1 - Оксанич Р.В. звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про відстрочення виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19.05.2023 по справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на один рік до 19.05.2024.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.09.2023, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 05.12.2023, у задоволенні заяви про відстрочення судового рішення відмовлено.
У лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - Оксанич Р.В. звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про розстрочення виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19.05.2023 по справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з можливістю повернення боргу в розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.03.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі за вказаною заявою з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за даною заявою, суд першої інстанції виходив з того, що аналогічну заяву залишено без задоволення згідно ухвали суду першої інстанції від 26.03.2023, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 05.12.2023, тобто за ідентичною заявою вже є судове рішення, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Так, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Питання відстрочення або розстрочення виконання рішення є процесуальним і вирішується за наявності для того відповідних заяв і підстав на стадії виконання рішення, подання таких заяв є правом стягувача.
У свою чергу, процесуальний інститут відкриття провадження в справі передбачений у позовному провадженні, питання про відкриття провадження в справі вирішується у порядку та у строки, встановлені нормами ст.ст. 184-187 ЦПК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Разом з тим, у силу особливостей вирішення судом процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) (розділ VI ЦПК України), необхідності їх оперативного розгляду цивільний процесуальний закон установлює для цього скорочені строки або передбачає вирішення відповідних питань невідкладно, негайно.
Розгляд заяв із питань, визначених розділом VI ЦПК України, а також із питання щодо відстрочення або розстрочення виконання рішення, не передбачає відкриття провадження в справі.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 21.11.2017 у справі №381/3638/17, провадження у справі закінчується ухваленням рішення по суті вимог, а звернення учасника справи із заявою щодо вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судового рішення, має розглядатися у передбаченому законом порядку.
Отже, вирішувати питання про можливість відкриття провадження у даній справі підстав не було (адже провадження вже завершено), чого суд першої інстанції помилково не врахував та безпідставно відмовив у відкритті провадження з посиланням на вимоги п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Крім того, як вбачається, раніше по суті була розглянута заява ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду, а з заявою про розстрочення виконання рішення вона звернулася вперше.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив передчасний та помилковий висновок про відмову у відкритті провадження у справі що, як наслідок, призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу до суду.
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Оксаничем Романом Володимировичем, - задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі за заявою представника відповідача Оксанича Романа Володимировича про розстрочку виконання рішення суду у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 17 червня 2024 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова