12 червня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2024, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волноваха Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.3 ст.309 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за ч.3 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_6 у невстановлений слідством час, не пізніше 00 год. 30 хв. 12 січня 2024 року, у невстановленому слідством місці при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), масою 11,457 грама, і з цього моменту ОСОБА_6 почав її незаконно зберігати без мети збуту.
Надалі, близько 00 год. 30 хв. 12 січня 2024 року ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку 109/20 по вул. Саксаганського у м. Києві та зберігаючи при собі, в картонній коробці, придбану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), без мети збуту, для особистого вживання, ОСОБА_6 був зупинений з метою перевірки документів оперуповноваженими ВКП Шевченківського УП ГУНП в м. Києві.
Далі, 12 січня 2024 у період часу з 02 год. 50 хв. по 03 год. 10 хв. за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 109/20, дізнавачем СД Шевченківського УП ГУНП в м. Києві у ході особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 298-2 КПК України у ОСОБА_6 виявлено та вилучено поліетиленовий зіп-пакет, в середині якого знаходилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), масою 11,457 грама.
Отже, ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), масою 11,457 грама, що становить особливо великий розмір.
Крім того, ОСОБА_6 у невстановлений слідством час, не пізніше 12 січня 2024 року, у невстановленому слідством місці при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), масою 1,027 грама, і з цього моменту ОСОБА_6 почав її незаконно зберігати без мети збуту
У подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на незаконне зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), переніс раніше придбану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .
12 січня 2024 року у період часу з 04 год. 13 хв. року по 05 год. 05 хв. в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_6 виявлено та в подальшому вилучено два поліетиленові пакети та залізну банку із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), масою 1,027 грама, що становить великий розмір, яку ОСОБА_6 незаконно придбав та в подальшому зберігав за місцем свого мешкання без мети збуту.
Заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, просить вирок суду змінити в частині кримінальної кваліфікації, а також скасувати в частині призначеного покарання. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Виключити вказівку на визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначення остаточного покарання в порядку ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, а також застосування ст.ст.75, 76 КК України. В решті вирок залишити без змін. Також просить дослідити матеріали кримінального провадження в частині фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, кількості та характеристики вилученої психотропної речовини.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження і на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Вважає, що з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, правова кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.309 КК України є зайвою. Зокрема зазначає, що матеріалами провадження не встановлено точного часу виникнення у обвинуваченого умислу на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, а також часу їх реального придбання та початку зберігання. Зауважує, що відсутні будь-які відомості щодо трансформації, розвитку чи зміни злочинного умислу ОСОБА_6 , тому його дії охоплюються диспозицією ч.3 ст.309 КК України. Також наголошує, що як наслідок помилкової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.309 КК України, суд помилкового застосував ст.70 КК України. Крім того вказує, що суд безпідставно застосував до обвинуваченого ст.75 КК України, оскільки не надав належної оцінки підвищеному рівню суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у висунутому обвинуваченні. Ні обвинувачений, ні інші учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи. За згодою обвинуваченого, його захисника і прокурора суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України прийняв рішення про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому на виконання вимог ч.ч. 3, 4 ст.349 КПК України суд першої інстанції перевірив, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин та переконався у відсутності сумнівів щодо добровільності їх позицій, роз'яснив процесуальні наслідки обмеження дослідження доказів, прийняв обґрунтоване рішення щодо обсягу дослідження доказів, після чого здійснив допит обвинуваченого та дослідив матеріали, які характеризують його особу.
Під час допиту обвинувачений підтвердив, що вчинив злочини за обставин, які вказані обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому. Також пояснив суду, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де іноді вживав психотропну речовину, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA, яку замовляв через мобільний додаток «Телеграм». Так, 12 січня 2024 року у нічний час він замовив MDMB-4en-PINACA, яку оплатив та отримав у поштоматі « Нової пошти » неподалік від місця проживання, однак був затриманий працівниками поліції. Після цього, за місцем його проживання був проведений обшук, де в холодильнику виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA, а також пристрої для її вживання.
В ході допиту обвинуваченого під час апеляційного розгляду, останній підтвердив показання, надані в суді першої інстанції та зазначив, що психотропну речовину, вилучену в ході обшуку, він замовив через телеграм-канал за 3 дні до його затримання та в подальшому забрав замовлення на пошті.
На підставі викладеного суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309 КК України, а саме - в незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах; та ч.3ст.309 КК України, а саме - в незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини в особливо великих розмірах без мети збуту.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо необхідності кваліфікації дій обвинуваченого лише за ч.3 ст.309 КК України є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження та показань обвинуваченого, придбання психотропної речовини, вилученої в ході особистого обшуку під час затримання, а також під час обшуку, проведеного за місцем проживання останнього, було здійснено ОСОБА_6 в різні дні та за різних обставин, які не охоплюються єдиним умислом, а тому судом першої інстанції правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за ч.2 ст.309 та ч.3 ст.309 КК України.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, та яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання із звільненням від його відбування з випробуванням, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, а також наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу ОСОБА_6 , який раніше не судимий, наявності обставин, які пом'якшують покарання - щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують покарання, ненастання тяжких наслідків, суд першої інстанції правильно визначив йому розмір покарання в межах санкцій ч.2 ст.309, ч.3 ст.309 КК України, а при призначенні остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень правильно обрав принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, а також обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі засудженого та ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Висновки суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням є обґрунтованими та узгоджуються з вимогами ст.75 КК України.
Будь-яких обмежень щодо застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання до реального відбування, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2024 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3