11 червня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.03.2023, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років,
Вказаним вироком встановлено, що 19.06.2021 приблизно о 05 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , розпивав спиртні напої зі своїм братом ОСОБА_8 та батьком ОСОБА_9 .
В цей час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході тривалого вживання алкогольних напоїв у ОСОБА_6 виник умисел на заподіяння смерті рідному братові ОСОБА_8 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді настання смерті ОСОБА_8 , взяв сокиру, яка знаходилась в кімнаті будинку, наніс нею чотири удари в область голови та один удар в область спини останнього, в результаті чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, а саме: рани (рубані) лівої скроневої ділянки, завушної ділянки, бокової поверхні шиї, лінійний перелом скроневої кістки ліворуч, фрагментарний перелом виличної дуги ліворуч, рана (рубана) ділянки лівої лопатки, багатоуламковий перелом тіла та верхньої ості лівої лопатки.
Від отриманих ушкоджень ОСОБА_8 втратив свідомість та не подавав ознак життя, у зв'язку з чим ОСОБА_6 був переконаний, що реалізував свій злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак воно не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, захисник посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що під час розгляду кримінального провадження було порушено територіальну підсудність, оскільки інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення було вчинено на території колишнього Сквирського району Київської області - в с. Андріївка, та є підсудним Сквирському районному суду Київської області. Стверджує, що поза увагою суду залишились показання свідка ОСОБА_9 , який повідомив суду, що не бачив як ОСОБА_6 наносив удари сокирою ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_6 подав доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначає про відсутність жодних доказів того, що він тримав сокиру в руках, що підтверджується висновком експертизи. Звертає увагу на помилковий висновок суду про те, що він був переконаний у реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вбивство, оскільки він суперечить запису телефонного дзвінка в службу « НОМЕР_1 », під час якого він просить викликати швидку допомогу і вказує, що злочин вчинив його батько ОСОБА_8 . Наголошує, що суд залишив поза увагою висновок експертизи, згідно якої на вилучених у нього речах крові не знайдено.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у висунутому обвинуваченні ґрунтуються на досліджених в ході судового розгляду доказах - показаннях потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; витягу з ЄРДР; рапорті чергового СРПП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_13 ; рапорті чергового СРПП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_14 ; заяві ОСОБА_9 від 19.06.2021; протоколі огляду місця події від 19.06.2021; ухвалах слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2021; постанові про визнання речовим доказом від 19.06.2021; протоколі про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.06.2022; протоколах отримання зразків для експертизи від 19.06.2021, 24.06.2021; протоколі тимчасового доступу до речей та документів від 19.07.2021; описі речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 19.07.2021; протоколі огляду предметів від 19.07.2021; постанові про визнання речовим доказом від 19.07.2021; висновку експерта № 691/д; протоколах отримання зразків для експертизи від 19.06.2021; постанові про визнання речовими доказами від 19.06.2021; протоколі отримання речей та документів від 19.06.2021; протоколі огляду речей та документів від 19.06.2021 з додатками; протоколі додаткового огляду речей та документів від 19.06.2021; постанові про визнання речовим доказом від 19.06.2021; розписці ОСОБА_12 від 19.06.2021; рапорті інспектора ВРПП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_12 ; протоколі затримання особи від 19.06.2021; рапорті командира роти АДРЕСА_3 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 ; протоколі слідчого експерименту від 19.06.2021; висновку експерта № 692/д від 29.07.2021; протоколах отримання зразків для експертизи від 19.06.2021; висновку експерта № 146 від 22.06.2021; заяві ОСОБА_6 від 21.06.2021; протоколі отримання речей від 21.06.2021; протоколі огляду предмета від 21.06.2021; постанові про визнання речовим доказом від 19.06.2021; висновку експерта № СЕ-19/111-21/30987-БД від 27.07.2021; постанові про визнання речовим доказом від 29.07.2021; супровідному листі начальника Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ОСОБА_16 від 19.08.2021; постанові про визнання та приєднання до матеріалів провадження речових доказів від 27.08.2021; протоколі слідчого експерименту від 22.07.2021; висновку експерта № 696/д від 29.07.2021; висновку експерта № 139; висновку експерта № 138; висновку експерта № 141; висновку експерта № 140; постанові від 12.08.2021; заяві ОСОБА_10 від 19.08.2021; протоколі проведення слідчого експерименту від 19.08.2021; висновку експерта № 778/д від 26.08.2021; висновку експерта № 227 від 27.08.2021; заяві ОСОБА_10 від 26.08.2021; протоколі проведення слідчого експерименту від 26.08.2021; висновку експерта № 784/д від 26.08.2021; речових доказах.
Покладені судом в основу обвинувального вироку докази у своїй сукупності є взаємопов'язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, не містять розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_6 у висунутому обвинуваченні.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, а саме - в закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).
Колегія суддів визнає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що обвинувачений не наносив удари сокирою ОСОБА_8 , оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого, який показав, що бачив, що саме його брат ОСОБА_6 наносив йому удари, а його батько був збоку та кричав на брата.
Також дані доводи спростовуються протоколом слідчого експерименту від 22.07.2021, в ході якого потерпілий ОСОБА_8 відтворив обставини та механізм нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги захисника про те, що під час розгляду даного кримінального провадження було порушено територіальну підсудність, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення вчинене ним у с. Андріївка, яке до прийняття постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 входило до Сквирського району Київської області.
При цьому, відповідно до роз'яснення Ради суддів України від 22.07.2022 № 9рс-466/20-вих, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Однак, п.1 ч.1 ст.34 КПК України передбачено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що воно надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, про порушення територіальної підсудності вказаного провадження стало відомо вже після початку судового розгляду, а тому це не може бути підставою для передачі справи на розгляд до іншого суду у відповідності до положень ст.34 КПК України.
На думку колегії суддів, розгляд даного кримінального провадження Білоцерківським міськрайонним судом Київської області не свідчить про порушення права обвинуваченого на розгляд справи законним складом суду, а суд першої інстанції діяв відповідно до правил, установлених КПК, тобто продовжив розгляд справи, розпочатий у цьому суді.
Такі висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 569/6966/16.
Що стосується вимог апеляційної скарги захисника про скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, то в силу ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:
1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;
судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою;
судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
порушено правила підсудності;
у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
У апеляційній скарзі захисникне зазначає про допущення судом першої інстанції будь-якого порушення з числа вказаних в ч.1 ст.415 та п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч.2 ст.412 КПК України.
За результатами апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що передбачені законом підстави для скасування вироку суду та призначення нового розгляду у суді першої інстанції відсутні.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.03.2023 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3