Єдиний унікальний номер №758/14895/23
Апеляційне провадження № 33/824/2424/2024
06 червня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2024 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Литовської республіки, працюючого генеральним директором ПІІ «Амік Україна», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.483 МК України,
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0465/90300/23 від 23.11.2023 року, 31.01.2023, 02.02.2023, 03.02.2023, 07.02.2023 та 08.02.2023 через митний кордон України пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці та пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Литовської Республіки в Україну на адресу ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «АМІК Україна» (Україна, 04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Верхній Вал, буд. 68, код ЄДРПОУ 30603572) (далі - ПІІ «Амік Україна») був переміщений товар «Бензин автомобільний, неетильований, марка 95 (Automobilinis 95 markes benzinas) з вмістом кисню до 2,7 % мас., клас D. LST EN 228:2012+А1:2017» загальною вагою 209,318 тонн, 288,778 тис. л при 15 градусах Цельсія, вартістю 206 317,75 євро.
Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митними деклараціями: типу ІМ 40 ДЕ від 31.01.2023 № 23UA903220002581U1, від 01.02.2023 №№23UA903050005412U8, №23UA903220002643U9, №23UA903220002647U5, від 03.02.2023 №23UA903220002762U6, 23UA903220002805U3, від 09.02.2023 № 23UA903050006577U1; ІМ 40 ЕА від 07.02.2023 № 23UA903220003015U3, від 09.02.2023 № 23UA903220003114U1.
Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів: -сертифікатів якості від 30.01.2023 №№ 1-77304, 1-79137, 1-77345, 1-77311, 1-77319, 1-77825, 1-77902, 1-78871, 1-79112; рахунків-фактур від 30.01.2023 №№ KKNS-0000792, KKNS-0000795, KKNS-0000793, KKNS-0000794, від 01.02.2023 №№ KKNS-0000813, KKNS-0000815, від 06.02.2023 №KKNS-0000852, від 07.02.2023 №№KKNS-0000862, KKNS-0000860; - контракту від 29.03.2022 № 22/03-29DPS.
Відповідно до умов контракту від 29.03.2022 № 22/03-29DPS, укладеного між ПІІ «Амік Україна» в особі генерального директора ОСОБА_1 (ОСОБА_1), (Покупець) та литовським підприємством UAB «VIADA LT» (LT-14185, м. Вільнюс, Озаручі г. 1А, Авізенья. ЛИТВА) в особі генерального директора Unas Vytautas Karlavicius (Продавець), Продавець зобов'язується поставити (продати) замовлений Товар на експорт в Україну Покупцеві протягом строку дії Договору, а Покупець зобов'язується прийняти замовлений товар, оплатити його та доставити у визначеному місці відповідно до умов, викладених в договорі. Контрактом від 29.03.2022 № 22/03-29DPS визначено термін Товар - дизельне паливо; бензин. Конкретний тип/сорт палива для реалізації вказується в окремих додатках (Додаток) до цього Договору та/або зазначається в сертифікаті якості, що надається разом з товарно-транспортними документами. Походження продукції - Литва.
Відповідно до пункту 5.7 контракту від 29.03.2022 № 22/03-29DPS Продавець гарантує, що товар відповідає стандартам для відповідного товару Литовської Республіки, а якість товару підтверджується відповідним сертифікатом якості (паспортом якості), виданим виробником, що надається в документах на поставку.
Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Бензин автомобільний, неетильований марка 95 (Automobilinis 95 markes benzinas) з вмістом кисню до 2,7 % мас., клас D. LST EN 228:2012+А1:2017» походженням з Литовської Республіки.
З метою підтвердження якості товару, відповідності його стандарту LST EN 228:2012+А1:2017 та якісних показників (фізико-хімічних властивостей) - компанією UAB «VIADA LT» на кожну партію товару, що поставлявся на адресу ПІІ «Амік Україна» були видані сертифікати (паспорти) якості від 30.01.2023 №№ 1-77304, 1-79137, 1-77345, 1-77311, 1-77319, 1-77825, 1-77902, 1-78871, 1-79112.
В зазначених сертифікатах (паспортах) якості є інформація, що характеристики (якісні показники та фізико-хімічні властивості) товару зазначено в них на підставі сертифіката якості №162539 «Orlen Lietuva». Враховуючи те, що компанія UAB «VIADA LT» не є виробником товару, інформація про якісні показники (фізико-хімічні властивості) та відповідність товару вимогам (стандарту) LST EN 228:2012+А1:2017, зазначена в виданих нею сертифікатах якості від 30.01.2023 №№ 1-77304, 1-79137, 1-77345, 1-77311, 1-77319, 1-77825, 1-77902, 1-78871, 1-79112, використана з сертифікату якості №162539 виданого безпосередньо підприємством виробником Public Company «Orlen Lietuva» (Литва).
Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.
Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» та від 09.04.2022 №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.
Відповідно до положень пункту 8 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі Технічний регламент), «кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива».
Пунктом 5 Технічного регламенту до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів передбачено введення в обіг палив, які ввозяться на митну територію України з держав - членів ЄС та інших держав (крім палива походженням з російської федерації та республіки білорусь та/або палива, власниками якого є юридичні особи, які зареєстровані на території російської федерації та республіки білорусь, або кінцевими бенефіціарами яких є російська федерація та республіка білорусь, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»), на підставі документа, що підтверджує відповідність нафтопродуктів вимогам цього Технічного регламенту, виданого іноземним суб'єктом господарювання або органом з оцінки відповідності мовою оригіналу, що підтверджує відповідність нафтопродуктів стандартам EN 228 (автомобільні бензини) і EN 590 (паливо дизельне) або їх аналогів.
З метою дотримання вищезазначених заборон та обмежень, посадовими особами ПІІ «Амік Україна» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів, з метою підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандарту EN 228 (автомобільні бензини) і його ідентифікації, надано документи про якість, а саме сертифікати (паспорта) якості від 30.01.2023 №№ 1-77304, 1-79137, 1-77345, 1-77311, 1-77319, 1-77825, 1-77902, 1-78871, 1-79112, які складені на підставі сертифіката заводу виробника - «Orlen Lietuva» №162539.
Також з метою підтвердження виробництва зазначеного товару в Литовській Республіці до митних органів України надано декларації про походження товару (заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару, а саме: рахунки-фактури від 30.01.2023 №№ KKNS-0000792, KKNS-0000795, KKNS-0000793, KKNS-0000794, від 01.02.2023 №№ KKNS-0000813, KKNS-0000815, від 06.02.2023 №KKNS-0000852, від 07.02.2023 №№KKNS-0000862, KKNS-0000860, в яких зазначено, що країна походження товару - Литва.
01 березня 2023 року листом № 20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю щодо використання суб'єктами ЗЕД з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості, виданих публічною компанією «Orlen Lietuva».
З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікату якості виробника №162539, на адресу представництва АТ «Орлен Летува» в Україні направлені відповідні запити (листи від 21.03.2023 № 7.6-1/7.6-20.3/13/928 та від 09.06.2023 № 7.6-3/7.6-20.3/12/2296).
Відповідно до отриманої від представництва АТ «Орлен Летува» в Україні та від Public Company «Orlen Lietuva» інформації (листи від 20.04.2023 № 63, від 28.04.2023 № 64, від 29.06.2023 № D2(115-9)-1451 та від 16.10.2023 № D2(12.11-9)-2356), сертифікат якості №162539 литовським підприємством «Orlen Lietuva» не видавався (відомості про сертифікат якості з таким номерами у підприємства відсутні). Покупці, які об'єднують різні продукти на своїх терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов'язані надати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати, видані Компанією. Така поведінка порушує правові норми Литовської Республіки.
Отже, з метою дотримання встановлених законодавством України з питань митної справи заборон та обмежень, ідентифікації товару при його переміщенні через митний кордон України митним органам ПІІ «Амік Україна» було надано документи, а саме сертифікати якості від 30.01.2023 №№ 1-77304, 1-79137, 1-77345, 1-77311, 1-77319, 1-77825, 1-77902, 1-78871, 1-79112, що містять відомості про фізико-хімічні показники вказані на підставі сертифікату виробника товару №162539, факт видачі якого, виробником «Orlen Lietuva» не підтверджено.
Тобто посадовими особами ТОВ ПІІ «Амік Україна» вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Бензин марки 95 з вмістом біоетанолу, клас D. LST EN 228:2012+А1:2017» загальною вагою 140,894 тонн, 187,961 тис. л при 15 градусах Цельсія, вартістю 134 392,13 Євро (5 218 951,86 грн. по курсу НБУ на день перетину митного кордону України) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом, а саме сертифікати (паспорта) якості від 30.01.2023 №№ 1-77304, 1-79137, 1-77345, 1-77311, 1-77319, 1-77825, 1-77902, 1-78871, 1-79112, які складені на підставі сертифіката заводу виробника - «Orlen Lietuva» №162539.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено на нього штраф у розмірі 50 відсотків товару у розмірі 2 609 475, 93 грн., а також стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 605, 60 грн.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2024 року скасувати, провадження у справі закрити.
16.05.2024 року до Київського апеляційного суду від Енергетичної митниці надійшли заперечення на апеляційну скаргу.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Хоча чинним процесуальним законом і передбачене право апеляційного суду на вихід за межі доводів апеляційної скарги або прийняття нових доказів, які не досліджувалися раніше, однак випадки і підстави для цього чітко регламентовані законом. В даному випадку такі підстави відсутні, відтак апеляційний суд розглядає справу виключно у межах вимог апеляційної скарги.
Суть інкримінованого апелянту порушення митних правил полягає в поданні документів, в яких є посилання на сертифікат якості фірми ПАТ «Орлен Летува» №162539. Неналежність такого сертифікату якості енергетична митниця доводить листом ПАТ «Орлен Летува» від 29.06.2023 року №D2(115-9) - 1451. За твердженням митниці вказаним листом ПАТ «Орлен Летува» підтвердило той факт, що сертифікат якості №162539 нею не видавалися. Копія вказаного листа була надана до матеріалів справи (а.с. 80). В той же час, з тексту вказаного листа жодним чином не вбачається жодної інформації стосовно сертифікату якості №162539. За твердження митниці до вказаного листа була надана інформація стосовно великого переліку сертифікатів якості, в тому числі і сертифікату якості №162539, однак вказані твердження належним чином не підтверджене. На підтвердження такої позиції енергетичною митницею надано аркуш паперу, який має назву «інформація за січень-лютий 2023 року про використання сертифікатів якості, виданих «ORLEN Lietuva», зведені дані митних органів України та Orlen Lietuva із зазначенням певних відомостей. При цьому енергетична митниця стверджує, що це паперова роздруківка електронного доказу. З точки зору апеляційного суду вищевказаний аркуш паперу жодним чином не може вважатися належним доказом, у зв'язку з відсутністю будь-яких реквізитів, яким має відповідати документ.
Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. При цьому, відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст. 6 цього Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч.4 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Таким чином, в даному випадку, апеляційний суд не може вважати вищевказаний доказ належним.
За таких умов, апеляційний суд вважає, що орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення не довів обґрунтованості викладених в ньому обставин, що є підставою для висновку про недійсність наявного складу про адміністративне правопорушення.
Окрім викладено, з точки зору апеляційного суду склад інкримінованого правопорушення не може бути встановлено також й з огляду на наступне:
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст.ст. 251, 256 КУпАП вбачається, що обов'язок належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суддя законодавчо позбавлений права у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження) . Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Протоколом про порушення митних правил апелянту було інкриміновано порушення ч. 1 ст. 483 МК України, яке виражається у переміщенні або діях спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митним органом як підстав для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом. За таких умов, саме вирішення питання чи були подані митному органу документи одержані незаконним шляхом й складають предмет розгляду у даній справі.
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представника митного органу в судовому засіданні, ОСОБА_1 інкриміновано подання митному органу сертифікату якості компанії UAB «VIADA LT» від 30.01.2023 №1-77304, 1-79137, 1-77345, 1-77311, 1-77319, 1-77825, 1-77902, 1-78871, 1-79112. При цьому, суть претензій до вказаних сертифікатів з боку митниці полягала в неналежності посилання в таких актах на сертифікати якості ПАТ «Орлен Летува» №162539, що з точки зору суду могло б кваліфікуватися як подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості, однак аж ніяк не документів, одержаних незаконним шляхом. При цьому, диспозиція ст. 483 МК України чітко розподіляє окремі види правопорушень, що полягає у переміщенні або діях спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митним органом як підстав для переміщення товарів:
- підроблених документів;
- документів одержаних незаконним шляхом;
- документів, що містять неправдиві відомості.
Таким чином, оскільки як вже зазначалося вище, суд не має права виходити за межі інкримінованих стороні дій, апеляційний суд констатує неналежність звинувачення у подані документів, одержаних незаконним шляхом, і як наслідок - відсутність складу саме такого правопорушення.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. А відтак, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Стаття 494 МК України визначає перелік даних, які повинен містити протокол про порушення митних правил, зокрема, в ньому зазначається місце, час вчинення, вид характер порушення митних правил.
Доказами у справі про порушення митних правил відповідно до ст. 495 Митного кодексу України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю; транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Більш детально ці способи незаконного переміщення товарів були роз'яснені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005.
Відповідно до пункту 6 цієї постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову
практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005 підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесені неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.
В оскаржуваній Постанові суд зазначив, що в діях керівника ПІІ «АМІК Україна» ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Однак, ні Постанова, ні протоколи, ні інші матеріали справи не містить деталізаїї та розкриття поняття «документів, одержаних незаконним шляхом». Складові правопорушення в цілому не дослідженні, суд не врахував пояснень та доказів, наданих захисниками в ході розгляду справи.
Зважаючи на наведене, постанова суду першої інстанції не може вважатися законною і обґрунтовано, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2024 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , скасувати.
Провадження у справі закрити.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба