04 червня 2024 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 755/15535/23
номер провадження: 22-ц/824/1222/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Мазурок О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року у складі судді Галагана В.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун», товариство з обмеженою відповідальністю «Фантезі», про зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун» (далі - ТОВ «Комфорт-Таун»), товариство з обмеженою відповідальністю «Фантезі» (далі - ТОВ «Фантезі»), про зобов'язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_1 є власником групи нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 . В березні 2023 року окремими власниками квартир будинку (корпусу) АДРЕСА_6 , було помічено факт наскрізного прорізання фасаду будинку (корпусу) 14 для улаштування окремої вхідної групи до квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 . 15 квітня 2016 року балансоутримувачем ТОВ «Комфорт-Таун» було складено акт про пошкодження, в якому зафіксовано факт самовільного облаштування власником квартири АДРЕСА_8 додаткового входу до квартири. З листа від 24 березня 2023 року ТОВ «Комфорт-Таун», яке є управителем будинку, позивачка дізналась про те, що товариство не надавало згоди на проведення будівельних робіт по квартирі АДРЕСА_3 , АДРЕСА_8 , згідно проектної документації від забудовника фасадна частина будинку не передбачає окремої вхідної групи до вказаних квартир. 22 вересня 2023 року проведено нараду співвласників квартир будинку, на якій складено протокол і співвласниками висловлено незгоду щодо несанкціонованих дій власника квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , та прийнято рішення про зобов'язання власника діяти відповідно до норм чинного законодавства України в питанні приведення окремої вхідної групи на фасаді будинку у відповідність до проектної документації забудовника. Разом з тим, власник квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 вказала на наявність у неї проекту реконструкції, який розроблено приватною організацією та не потребує узгодження із державними органами. Також відповідачкою повідомлено, що вказані квартири переведено до нежитлового фонду і окремий вхід до комерційного приміщення облаштовано для його використання за новим цільовим призначенням.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_2 просила: зобов'язати відповідачку ОСОБА_1 привести фасад будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , квартири (група нежитлових приміщень) НОМЕР_1, у відповідність до проекту №48/09-17-АР стадія Р «Житлово-офісний торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземними та наземними паркінгами на АДРЕСА_9 », будівельна адреса будинку АДРЕСА_10 , розробленого ТОВ «Архіматика»: висоту віконних отворів у відповідність до аркушу проекту №7 «Фасад У-А по осі 1; А-У по осі 4».
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 привести фасад будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , квартири (група нежитлових приміщень) № 14-164, 14-165, 14-166, у відповідність до проекту № 48/09-17-АР стадія Р «Житлово-офісний торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземними та наземними паркінгами на АДРЕСА_9 », будівельна адреса будинку АДРЕСА_10 ), розробленого ТОВ «Архіматика».
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 858 грн 88 коп.
Рішення суду мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання відповідачкою належної дозвільної документації на здійснення оскаржуваного перепланування, ураховуючи також факт здійснення відповідачкою реконструкції приміщення без дозволу управителя будинку ТОВ «Комфорт-Таун», що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а також ураховуючи відсутність дозволу власників/співвласників будинку на проектне рішення для влаштування відповідачем окремої вхідної групи.
Також суд першої інстанції визнав доведеним понесення позивачкою витрат на правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги № 1-1608/23 від 16 серпня 2023 року на суму 20 000 грн 00 коп., які є фіксованою сумою гонорару адвоката та є співмірною сумою щодо обсягу наданих адвокатом послуг та складності розглянутої справи, що підлягають відшкодуванню відповідачкою на користь позивачки у порядку розподілу судових витрат та відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне установлення обставин, які мають значення для справи, неправильне їх дослідження та оцінка, з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою ті обставини, що у позивачки відсутнє порушене право, позовна заява та рішення суду не містить належного обґрунтування порушеного права.
Вказує, що у матеріалах справи перебуває інформаційна довідка з реєстру речових прав на нерухоме майно долучена позивачкою. Відповідно до інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, що ОСОБА_2 є власником квартири з 02 березня 2016 року. Починаючи з 2016 року та на протязі більше ніж п'яти років від позивачки не надходило будь-яких скарг, заяв, в тому числі, позовних заяв до відповідачки, що вказує про наявність суперечливої поведінки позивачки.
Зазначає, що зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої було надано суттєву перевагу доказам та доводам позивачки та залишено поза увагою доводи відповідачки, які не спростовані, що є грубим порушенням рівності та змагальності сторін.
Також зазначає, що відповідачка придбала нерухоме майно у встановленому законом порядку, будь-яких норм чинного законодавства не порушувала, її майно відповідає критеріям законності та оформлене з додержанням всіх необхідних норм. Крім того, матеріали справи не містять документів щодо скасування декларацій про готовність об'єкта до експлуатації.
Вказує, що виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру та обсягу наданих послуг, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін стягнення витрат у розмірі 20 000 грн 00 коп. не відповідає критеріям співмірності, розумності їхнього розміру та обсягу наданих послуг, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, що є підставою для скасування судового рішення.
Також вказує, що дана справа не відноситься до переліку, визначеного ч.6 ст.19 ЦПК України, не є малозначною справою та не має визначеної ціни позову.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Нещерет Д.Б. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.Тому вважає, що позивачкою обрано передбачений законодавством спосіб захисту - відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме, зобов'язання відповідачки привести фасад будинку у відповідність до проекту, обраний позивачкою спосіб захисту призведе до захисту порушеного права.
Також вказує, що про порушення своїх прав позивачка дізналася лише в березні 2023 року, після чого вжила заходів по захисту своїх порушених прав. З вказаних підстав нею не заявлялися скарги до відповідачки до вказаного періоду часу, а тому в діях позивачки не вбачається жодних ознак суперечливої поведінки.
З урахуванням наведеного, представник позивачки - адвокат Нещерет Д.Б. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року - без змін. Також просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн 00 коп.
ТОВ «Комфорт-Таун» та ТОВ «Фантезі» не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, з урахуванням доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 536, виданого 02 березня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Магомедовою М.Г., ОСОБА_2 набула у приватну власність квартиру, загальною площею 82,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_11 , про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно: 13527757 від 02 березня 2016 року.
15 квітня 2016 року ТОВ «Комфорт-Таун» складено акт, відповідно до якого власники квартири АДРЕСА_4 самостійно дооблаштували додатковий вхід до квартири, яким рекомендовано дотримуватись правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 травня 2016 року, вчиненого державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Микитенко О.В., ОСОБА_1 набула у приватну власність групу нежитлових приміщень, загальною площею 172,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_12 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно: 14579068 від 13 травня 2016 року.
Листом №177 від 24 березня 2023 року ТОВ «Комфорт-Таун» повідомлено про те, що товариством не надавався дозвіл на демонтаж зелених насаджень та проведення будівельних робіт по квартирі за адресою: АДРЕСА_13 . Будівельна адреса, що вказана у проектній документації по вищевказаним квартирам включає наступну нумерацію: будинок АДРЕСА_10 ). Згідно проектної документації № 48/09-17-АР, що розроблена ТОВ «Архіматика» та передана ТОВ «Комфорт-Таун» від забудовника будинку, фасадна частина будинку секції 1705 не передбачає вхідної групи до квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_8 . Станом на дату складення даного листа товариством не отримувалось від співвласників рішення загальних зборів по реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку за вищевказаною адресою. ТОВ «Комфорт-Таун» додатково зауважено, що п. 7 додатку № 3 договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного між власниками приміщень, квартир, нежитлових приміщень та товариством, передбачено, що споживач зобов'язаний не порушувати загальний вигляд фасаду будинку без погодження, не склити балкони та лоджії, встановлювати кондиціонери тільки в спеціально пристосованих для цього місцях.
Листом №515 від 14 вересня 2023 року ТОВ «Комфорт-Таун» повідомлено про те, що товариством не надавався дозвіл на демонтаж зелених насаджень та проведення будівельних робіт по квартирі за адресою: АДРЕСА_9 , квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 . Будівельна адреса: будинок АДРЕСА_10 . Згідно проектної документації № 48/09-17-АР, що розроблена ТОВ «Архіматика» та передана ТОВ «Комфорт-Таун» від забудовника будинку, фасадна частина будинку секції 1705 не передбачає вхідної групи до квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_14 .
22 вересня 2023 року за наслідками проведення зборів співвласників квартир корпусу АДРЕСА_6 складено протокол зборів співвласників квартир багатоквартирного будинку щодо улаштування окремої вхідної групи на фасаді будинку, відповідно до якого улаштування окремої вхідної групи до квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 шляхом прорізання такої вхідної групи у фасаді будинку викликає занепокоєння у власників квартир та мешканців будинку з причин відсутності інформації щодо узгодження з відповідними установами та організація проекту улаштування окремої вхідної групи шляхом прорізання частини фасаду будинку, а також відсутності згоди співвласників на її влаштування; впливу улаштування окремої вхідної групи на енергозберігаючі властивості будинку; збереження несучої здатності конструкцій будинку. Згідно протоколу співвласники будинку АДРЕСА_2 висловили незгоду щодо несанкціонованих дій власника квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та вважають необхідним зобов'язати останнього діяти відповідно до норм чинного законодавства України в питанні влаштування окремої вхідної групи на фасаді будинку (корпусу АДРЕСА_6 та привести фасад будинку у відповідність до проектної документації забудовника.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ст.382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче - огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Таким чином фасадна стіна будинку є огороджувальною та несуче - огороджувальною конструкцією будинку, а тому вона є спільним майном багатоквартирного будинку і порушення її експлуатації без дозволу співвласників порушує їх права та інтереси.
Згідно з ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири, здійснюючи ремонт і зміни в квартирі, не повинен порушувати права власників інших квартир у багатоквартирному будинку і не порушувати санітарно - технічні вимоги і правила експлуатації будинку.
Статтями 7, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що кожний співвласник несе зобов?язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:
- розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;
- проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт.
Порядок ухвалення рішення співвласниками багатоквартирного будинку передбачається ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Матеріали справи не містять доказів того, що співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_9 , приймалось рішення щодо внесення змін до загального майна будинку (фасаду) в частині несучих, огороджувальних та несуче - огороджувальних конструкцій будинку.
Відповідно до п.4 Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва зазначено, що при влаштуванні вхідної групи, сходи виконати з легких металевих конструкцій та розмістити з можливістю обслуговування інженерних мереж за межами червоних ліній оточуючих вулиць та поза межами охоронних зон інженерних комунікацій, за згодою землекористувача території. Врахувати вимоги щодо дотримання умов експлуатації суміжних житлових та нежитлових приміщень. Вхідну групу (сходи) запроектувати без збільшення капітальної забудови та без зміни геометричних розмірів фундаментів житлового будинку.
Згідно з п.5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва зазначено, що до початку проектування отримати згоду балансоутримувача житлового будинку, власника або користувача земельної ділянки, власників (співвласників) суміжних приміщень, інтереси яких зачіпаються, на проектне рішення для влаштування вхідної групи.
Відповідно до ст.152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Згідно з п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року №927/11207 (далі - Правила), переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Відповідно до п.1.4.3 Правил, до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Згідно з п.1.4.4 Правил, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.
Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану (п.1.4.6 Правил).
З матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2016 року ТОВ «Комфорт-Таун» складено акт, відповідно до якого власники квартири АДРЕСА_4 самостійно до облаштували додатковий вхід до квартири, яким також рекомендовано дотримуватись правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.
Матеріали справи не містять доказів того, що власники/співвласники суміжних з реконструйованим ОСОБА_1 приміщенням надавали останній згоду на проектне рішення для влаштування відповідачкою вхідної групи.
Також встановлено, що здійснення відповідачкою реконструкції приміщення відбувалось без дозволу балансоутримувача будинку ТОВ «Комфорт-Таун».
Отже, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції правильно встановивши обставини спору, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку, дійшов вірного висновку про наявність підстав для зобов'язання ОСОБА_1 привести фасад будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , квартири (група нежитлових приміщень) № 14-164, 14-165, 14-166, у відповідність до проекту № 48/09-17-АР стадія Р «Житлово-офісний торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземними та наземними паркінгами на АДРЕСА_9 », будівельна адреса будинку АДРЕСА_10 ), розробленого ТОВ «Архіматика».
Таким чином, суд першої інстанції виконав вимоги ст.263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив та оцінив докази, правильно встановив обставини у справі та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що дана справа не відноситься до переліку, визначеного ч.6 ст.19 ЦПК України, не є малозначною справою та не має визначеної ціни позову, то вони є безпідставними виходячи з такого.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року клопотання відповідачки ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження або у порядку спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін - залишено без задоволення. Суд першої інстанції керувався тим, що підстави для задоволення клопотання відповідачки про розгляд справи у порядку загального позовного провадження або у порядку спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін відсутні, оскільки вищезазначений спір віднесено до категорії справ незначної складності, для яких пріоритетним є швидке їх вирішення, та відповідачкою у клопотанні про зміну порядку розгляду справи не зазначено об'єктивних підстав, необхідних для зміни встановленого судом порядку розгляду справи.
Згідно зі ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору в даній справі є зобов'язання відповідачки привети фасад будинку у відповідність до проекту.
Таким чином, за встановленими фактичними обставинами справи та правовідносинами, правовим регулюванням спору, справа не представляє значної складності, не належить до виключень із категорії, передбачених п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що предмет спору у даній справі не належить до виключень, передбачених п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України, колегія суддів вважає, що посилання в апеляційній скарзі на неможливість розгляду даної справи в спрощеному позовному провадженні, є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка придбала нерухоме майно у встановленому законом порядку, будь-яких норм чинного законодавства не порушувала, її майно відповідає критеріям законності та оформлене з додержанням всіх необхідних норм, крім того, матеріали справи не містять документів щодо скасування декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, не заслуговують на увагу, так як судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконано вимоги п.5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, а саме, не отримано згоду балансоутримувача житлового будинку, власника або користувача земельної ділянки, власників (співвласників) суміжних приміщень, інтереси яких зачіпаються, на проектне рішення для влаштування вхідної групи.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що у позивачки відсутнє порушене право, позовна заява та рішення суду не містить належного обґрунтування порушеного права, позивачкою не надано доказів порушеного її права, не приймаються до уваги, оскільки фасадна стіна будинку є одночасно спільною власністю, як всіх мешканців будинку, так і відповідачки в межах її приміщення, а тому порушення експлуатації фасадної стіни будівлі порушує права всіх мешканців будинку, в тому числі й позивачки, квартира якої розташована в тому ж будинку.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що приймаючи до уваги конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін стягнення витрат у розмірі 20 000 грн 00 коп. не відповідає критеріям співмірності, розумності їхнього розміру та обсягу наданих послуг, то колегія суддів виходить із такого.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 12 січня 2022 року у справі № 750/10242/20.
Судом першої інстанції встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_2 уклала з адвокатом Нещеретом Д.Б. договір про надання правничої допомоги № 1-1608/23 від 16 серпня 2023 року, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов'язання надати клієнту необхідну правову допомогу з метою захисту і представництва прав та законних інтересів клієнта (а.с.16-23).
Відповідно до п.3.2 договору про надання правничої допомоги № 1-1608/23 від 16 серпня 2023 року, розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у додатках до цього договору.
Згідно додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 1-1608/23 від 16 серпня 2023 року, сторонами визначено обсяг послуг адвоката за договором та встановлено суму гонорару у розмірі 20 000 грн 00 коп., який підлягає оплаті в день укладення сторонами даного договору (а.с.24).
Враховуючи складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також з урахуванням відсутності заперечень відповідачки в суді першої інстанції щодо неспівмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу наданим послугам, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Вирішуючи питання про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у сумі 7 000 грн 00 коп., колегія суддів враховує наведене вище та виходить із такого.
На підтвердження витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги № 1-1608/23 від 16 серпня 2023 року, відповідно до умов якого адвокат Нещерет Д.Б. взяв на себе зобов'язання надати клієнту необхідну правову допомогу з метою захисту і представництва прав та законних інтересів клієнта.
Відповідно до п.3.2 договору про надання правничої допомоги № 1-1608/23 від 16 серпня 2023 року, розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у додатках до цього договору.
Згідно додатку № 2 до договору про надання правничої допомоги № 1-1608/23 від 16 серпня 2023 року, адвокатом надано клієнту такі послуги:
підготовка та подача до Київського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання приведення фасаду будинку (корпусу) АДРЕСА_15 у відповідність до проектної документації, що включає: аналіз апеляційної скарги, надання кваліфікації обставинам справи, визначення судової практики застосування правових норм для формування правової позиції, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, подача до Київскього апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу;
супровід адвокатом у Київському апеляційному суді справи №755/15535/23 за позовом клієнта до ОСОБА_1 про зобов'язання приведення фасаду будинку (корпусу) АДРЕСА_15 у відповідність до проектної документації.
Вартість послуг (без ПДВ) становить 7 000 грн 00 коп.
Пунктом 3 додатку № 2 до договору про надання правничої допомоги № 1-1608/23 від 16 серпня 2023 року встановлено, що клієнт оплачує послуги з надання правничої допомоги у розмірі 7 000 грн 00 коп. без ПДВ в день укладення сторонами даного договору.
Відповідно до розрахункової квитанції серії ВДАЧ №218303 від 07 березня 2024 року із адвокатом Нещерет Д.Б. проведено розрахунок за юридичні послуги та додатком №2 до договору від 16 серпня 2023 року у розмірі 7 000 грн 00 коп.
Отже, враховуючи складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також з урахуванням заперечень відповідачки щодо неспівмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу наданим послугам, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивачки та стягнення з відповідачки на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 3 500 грн 00 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 18 червня 2024 року.
Головуючий
Судді: