12 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20510/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року (головуючий суддя Бондар М.В.)
в адміністративній справі №160/20510/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася 15.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- позов задовольнити та в разі необхідності вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування до загального страхового стажу, який дає право на пенсію за віком ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1989 по 31.12.1989 - вказаний в трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.04.1985;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до загального страхового стажу, який дає право на пенсію за віком ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1989 - вказаний в трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.04.1985.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернуся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003. Рішенням відповідача №047050023310 від 25.07.2023 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного загального страхового стажу. Згідно форми РС-право до страхового стажу позивача не зараховано період роботи ОСОБА_1 з 01.01.1989 по 31.12.1989, причини незарахування в оскаржуваному рішенні не зазначено. Позивач вважає, що має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №047050023310 від 25.07.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стажу, який дає право на пенсію за віком ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1989 в колгоспі «МАЯК».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до загального страхового стажу, який дає право на пенсію за віком ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1989 в колгоспі «МАЯК» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 18.07.2023, з урахуванням висновків суду.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Записами трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 підтверджено виконання позивачем річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві у 1989 році - 333, при мінімумі 272. Крім того, відповідачем в оскаржуваному рішенні взагалі не зазначено про незарахування періоду роботи ОСОБА_1 в колгоспі «МАЯК» з 01.01.1989 по 31.12.1989. Здійснивши співставлення інформації, зазначеної у проаналізованих документах та з урахуванням того, що недоліки в оформленні документів не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації права на пенсійне забезпечення, дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі «МАЯК» з 01.01.1989 по 31.12.1989.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що відповідно до наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, військовий квиток, довідки про підтвердження стажу) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж ОСОБА_1 враховано повністю та складає 29 років 00 місяців 12 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.07.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії розглянуто ГУ ПФУ в м. Києві.
Рішенням від 25.07.2023 №047050023310 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком. У рішенні вказано, що відповідно до наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, військовий квиток, довідки про підтвердження стажу) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж ОСОБА_1 враховано повністю та складає 29 років 00 місяців 12 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.
Позивач вважає протиправною відмову відповідача у призначення позивачу пенсії за віком.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
Згідно статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV також визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
В силу частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Слід взяти до уваги, що частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (Порядок №637).
Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 10.04.1985 міститься наступні записи (мовою оригіналу):
№1: 15.02.1984 - принят в члены колхоза «МАЯК» Криничанского района Днепропетровской области;
№2: 14.06.2000 - виведений з членів КСП «МАЯК» з належним земельним і майновим паєм згідно з Указом Президента від 03.12.1999 №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформ аграрного сектора економіки».
В розділі «Трудовое участие в общественном хозяйстве» містяться наступні записи щодо виконання позивачем трудового мінімуму:
1984 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 252; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 252.
1985 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 272; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 302.
1986 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 252; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 307.
1987 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 272; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 294.
1988 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 272; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 276.
1989 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 272; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 333.
1990 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 272; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 300.
1991 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 272; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 302.
1992 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 272; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 299.
1994 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 272; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 307.
1995 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 272; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 299.
1996 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 180; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 187.
1997 рік - пенсионер;
1998 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 82; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 82.
1999 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 272; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 307.
2000 рік: «принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве» - 120; «выполнение годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве» - 132.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції вказані записи не викликають сумніву та вчинені у відповідності до вимог оформлення трудової книжки.
Водночас, згідно з формою РС-право до страхового стажу позивача не враховано період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1989.
Архівною довідкою від 29.06.2023 №312-й про відпрацьовані вихододні в колгоспі «МАЯК», КСП «МАЯК» вбачається, що за період 1989 року в книгах, переданих на зберігання до трудового архіву, ОСОБА_1 не значиться.
З архівної довідки Архівного управління Кам'янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 27.06.2023 №151 встановлено, що згідно з протоколом загальних зборів уповноважених членів колгоспу «МАЯК» №1 від 24.02.1995 та розпорядження голови Криничанської районної ради №251-р від 14.08.1995 колгосп «МАЯК» перейменований в колективне сільськогосподарське підприємств «МАЯК».
Відповідно до пункту 2 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до архівної довідки від 04.07.2023 №157 Архівного управління Кам'янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області мінімум вихододнів встановлювався Правилами внутрішнього розпорядку колгоспу, "КСП МАЯК", Правила внутрішнього розпорядку затверджувалися загальними зборами членів колгоспу, «КСП МАЯК», але на архівне зберігання не передавалися.
В зв'язку з цим надати довідку про встановлений мінімум вихододнів за період з 1984 року по 2000 рік по колгоспу, «КСП МАЯК» надати немає можливості.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
При цьому, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Суд першої інстанції зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, з таким висновком колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.
Зокрема, записами трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 підтверджено виконання позивачем річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві у 1989 році - 333, при мінімумі 272.
Крім того, відповідачем в рішенні від 16.05.2023 №046350012911 взагалі не зазначено про мотиви незарахування періоду роботи ОСОБА_1 в колгоспі «МАЯК» з 01.01.1989 по 31.12.1989.
Здійснивши співставлення інформації, зазначеної у проаналізованих документах та з урахуванням того, що недоліки в оформленні документів не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації права на пенсійне забезпечення, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі «МАЯК» з 01.01.1989 по 31.12.1989.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про передчасність та протиправність відмови відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком.
В силу частини 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вказаної норми суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №047050023310 від 25.07.2023 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком.
Також обґрунтовано визнав протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стажу, який дає право на пенсію за віком позивачу період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1989 в колгоспі «МАЯК».
Обґрунтовано обов'язав відповідача зарахувати до загального страхового стажу, який дає позивачу право на пенсію за віком період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1989 в колгоспі «МАЯК» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 18.07.2023, з урахуванням висновків суду.
Оскільки рішення відповідача від 16.05.2023 №046350012911 є протиправним , то позов підлягає задоволенню, то з метою захисту прав позивача суд першої інстанції обґрунтованого зобов'язав відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в колгоспі «МАЯК» з 01.01.1989 по 31.12.1989.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві -залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 12.06.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова