20 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/22883/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Новопільської сільської ради
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року по справі №160/22883/23 за позовом Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року адміністративний позов повернуто позивачеві.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, Новопільська сільська рада, через уповноваженого представника, подала апеляційну скаргу, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.05.2024 визнав їх неповажними, у зв'язку з чим зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій заявник наводить підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Заява вмотивована тим, що суд першої інстанції надіслав копію оскаржуваної ухвали від 12.03.2024 виключно на адресу позивача Новопільської сільської ради, тоді як частина 5 статті 251 КАС України зобов'язує судове рішення надсилати учасникам справи, яким, за позицією заявника, є і представник позивача. Обумовлено це неправильним оформленням працівником суду електронної справи, зокрема, реєстраційної картки про учасників справи, що унеможливило коректне функціонування підсистеми «Електронний суд». Заявник зазначає, що згідно з матеріалами судової справи усі процесуальні документи Новопільською сільською радою та її представником подавалися в паперовій формі, відповідно, ідентифікаційні дані осіб підлягали внесенню до автоматизованої системи діловодства працівниками судів. Згідно листа сільради, нею виконана вимога закону щодо реєстрації в сервісі «Електронний суд», але ведення електронного діловодства, в тому числі рух електронних документів у підсистемах ЄСІТС не здійснюється, так як працівники канцелярії сільради з поважних причин не мають технічних умов, за допомогою яких забезпечується функціонування ЕС, та правових підстав для застосування кваліфікованого
сертифіката електронної печатки юридичної особи ЄДРПОУ 05412242. Це зумовлено військовою агресією російської федерації проти України і значним навантаженням через дію воєнного стану, постійним артобстрілом агресора, повітряними тривогами, відсутністю електроенергії та інтернету. У свою чергу 25.01.2024 між Новопільською сільською радою та адвокатом Горбенко І.В. укладено договір №5 та уповноважено останню, з поміж іншого, здійснювати рух електронних документів у межах підсистеми ЄСІТС. У зв'язку з чим, за позицією заявника, підлягають перевірці обставини отримання представником позивача оскаржуваного судового рішення через підсистему «Електронний суд», і, як наслідок, встановлення дати виникнення у представника сільради права на оскарження спірної ухвали суду.
Оцінюючи наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд зазначає наступне.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У частині першій статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу (частина друга статті 293 КАС України).
Отже, з наведених норм права слідує, що правом на апеляційне оскарження судових рішень наділені, зокрема, учасники справи.
У свою чергу право на апеляційне оскарження судових рішень кореспондується із обов'язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Статтею 295 КАС України установлені загальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Тобто, початок перебігу п'ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, у разі оголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної її частин, або розгляду справи в порядку письмового провадження, відліковується від дати складання повного тексту такого судового рішення, а за умов, передбачених частиною другою статті 295 КАС України, строк підлягає поновленню у разі подання апеляційної скарги учасником справи протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Отже, для визначення дати початку обліку процесуального строку, встановленого частиною другою статті 295 КАС України, визначальним є з'ясування дати вручення учаснику справи, що є скаржником у справі, копії ухвали суду.
Статтею 42 КАС України визначено склад учасників справи.
Згідно частини першої даної статті учасниками справи є сторони, треті особи.
За змістом частини першої сттаті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Отже, участь у адміністративному процесі представника обумовлена волевиявленням сторони (статті 55 КАС України) або ж приписами закону (стаття 56 КАС України)
Звідси можна зробити висновок, що участь у адміністративній справі процесуального представника здійснюється за волею зацікавленого суб'єкта (сторони). Тобто без уповноваження сторони представник у адміністративному процесі не здійснює і не може здійснювати жодних процесуальних дій, він не набуває процесуальних прав та не несе ніяких процесуальних обов'язків.
В даному випадку правом на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції скористалася Новопільська сільська рада, яка має статус позивача у цій справі та входить до складу учасників справи як сторона у справі.
ОСОБА_1 не є окремим учасником справи та приймає участь у цій справі за уповноваженням Новопільської сільської ради, будучи її представником на підставі укладеного договору.
З огляду на викладене суд відхиляє аргументи представника позивача, що для надання оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження є обов'язковим встановлення обставин отримання нею оскаржуваної ухвали суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд», оскільки в силу приписів процесуального закону визначальним є з'ясування дати вручення копії оскаржуваного судового рішення саме учаснику справи, яким реалізовано право на апеляційне оскарження судового рішення, яким в даному випадку є Новопільська сільська рада, на яку і покладено обов'язок щодо дотримання процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права.
Питання, пов'язані з врученням судового рішення, врегульовані статтею 251 КАС України.
Відповідно пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Також передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зокрема державні органи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Офіційна електронна адреса в розумінні Положення про ЄСІТС - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Пунктом 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України встановлено порядок вчинення дій, передбачених КАС України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення відповідних дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з пунктом 16 наведеного Розділу КАС України до дня реєстрації суб'єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб'єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
З 05.10.2021 офіційно почала функціонувати підсистеми Електронний суд, Електронний кабінет та підсистема відеоконференцзв'язку. Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС Електронний кабінет та Електронний суд, що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII Перехідні положення КАС України щодо обов'язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру.
Отже, аналіз наведених норм у системному зв'язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС Електронний кабінет та Електронний суд є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі №420/151/20.
Як встановлено у ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа (а.с.153) оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 12.03.2024 була надіслана одержувачу Новопільська сільська рада через підсистему «Електронрий суд» та доставлена до її електронного кабінету 13.03.2024 о 20:31 год.
Отже, Новопільська сільська рада як орган місцевого самоврядування має офіційну електронну адресу та електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», до якого, як встановлено вище, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 в електронному вигляді доставлена 13.03.2024 о 20:31 год.
Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що копія оскаржуваної ухвали суду першої інстанції була вручена позивачу у спосіб, визначений пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України, 14.03.2024 (надіслання судового рішення на офіційну електронну адресу (в електронний кабінет) позивача відбулося після 17:00, а відтак, датою вручення судового рішення є наступний робочий день 14.03.2024), у той час коли з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 25.04.2024, тобто з пропуском п'ятнадцятиденного строку як від дати складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, так і від дати його вручення позивачу.
Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку, представник позивача в поданій заяві також посилається на відповідь Новопільської сільської ради, наданої на адвокатський запит ОСОБА_1 .
Як слідує з такої відповіді 27.03.2023 сільрадою як органом місцевого самоврядування виконано вимогу закону щодо реєстрації в сервісі «Електронний суд», але ведення електронного діловодства, в тому числі рух електронних документів у підсистемах ЄСІТС не здійснюється, так як працівники канцелярії сільради з поважних причин не мають технічних умов, за допомогою яких забезпечується функціонування ЕС, та правових підстав для застосування кваліфікованого сертифіката електронної печатки юридичної особи ЄДРПОУ 05412242. Це зумовлено військовою агресією російської федерації проти України і значним навантаженням через дію воєнного стану, постійним артобстрілом агресора, повітряними тривогами, відсутністю електроенергії та інтернету.
Отже, Новопільська сільська рада не спростовує встановлених судом обставин наявності у неї на час постановлення оскаржуваної ухвали суду зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», втім зазначає, що ведення електронного діловодства, в тому числі рух електронних документів у підсистемах ЄСІТС, сільрадою не здійснюється.
Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд зазначає те, що попри те, що конституційне право особи на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні ЄСПЛ від 04 жовтня 2001 року в справі «Тойшлер проти Германії» наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
Крім того, Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово вказував на те, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Аналізуючи наведене, суд зазначає те, що не слідкування Новопільською сільською радою, яка самостійно зареєструвала свій електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», за рухом електронних документів у підсистемах ЄСІТС та покладення таких повноважень на її представника ОСОБА_1 залежить виключно від бажання сільради, однак, у такому разі, орган місцевого самоврядування має враховувати, що такі дії можуть призвести до негативних наслідків.
Отже, починаючи з 13.03.2024 (дати доставки до електронного кабінету сільради судового рішення) скаржник мав можливість ознайомитися з текстом оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та звернутися до суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 295 КАС України строку. Однак такі дії з боку скаржника вчинені не були, що, як на переконання суду, свідчить на користь висновку про відсутність процесуальної зацікавленості скаржника щодо руху справи.
Нехтування своїми процесуальними правами та обов'язками породжує саме для такої сторони відповідні негативні наслідки.
При цьому, суд бере до уваги, жодних доказів на підтвердження того, що електронний кабінет Новопільської сільської ради не функціонував у період з 13.03.2024 по час подання апеляційної скарги (як-от, довідок компетентних органів про наявність відповідних проблем в роботі Електронного кабінету, чи інших доказів, які б засвідчували факт несправності Електронного кабінету сільради) матеріали справи не містять та скаржником не надано.
Щодо посилань скаржника на введення воєнного стану, суд зазначає, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Необхідно зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
В той же час, скаржник в загальному посилається на обставини, які мають місце по всій території України - обстріл агресором території країни, повітряні тривоги, перебої в постачанні електроенергії та періодична відсутність інтернету.
Проте, як було зазначено вище, такі обставини враховуються судом, якщо знаходяться в прямому причинному зв'язку з пропуском процесуального строку.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
З даного приводу суд відзначає, що скаржник є органом місцевого самоврядування і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
В даному випадку позивач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що позивачем у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Слід зазначити, що право на апеляційний перегляд судового рішення кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності стор
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Отже у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Відтак, з огляду на викладене, суд зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які є об'єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Враховуючи встановлені обставини, вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені представником позивача не можуть бути визнані судом, як поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Новопільської сільської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року по справі №160/22883/23.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Новопільської сільської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року по справі №160/22883/23.
Ухвала набирає законної сили з 20.06.2024 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк