18 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/9025/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс Мед» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року в адміністративній справі №340/9025/23 (головуючий суддя першої інстанції - Казанчук Г.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс Мед» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач 27.10.2023 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00063850705 від 30.08.2023 року про нарахування штрафної санкції в розмірі 422196,70 грн..
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення, яким визначена сума штрафу за порушення строків розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, при цьому виконання контрактів було зупинено у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, спричинених збройною агресією рф. Позивач зазначає, що вже звернувся до компетентних органів за засвідченням відповідних форс-мажорних обставин, які стали причиною неможливості виконання вказаних контрактів.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог з підстав, зазначених в позові.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини у справі, оскільки не застосовано положення Податкового кодексу України, а саме абзац 11 п. 52-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення». Вказаним положенням передбачено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діоніс Мед» є суб'єктом господарювання (ЄДРПОУ №39223165), основним видом діяльності є оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (код 46.38), перебуває на податковому обліку в органах ДПС України, є платником податку на додану вартість (ІПН 392231611083).
Відповідач - Головне управління ДПС у Кіровоградській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач отримав від Державної податкової служби України листи №29/7/99-00-07-05-01-07 від 02.01.2023 року, №2238/7/99-00-07-05-02-07 від 01.02.2023 року, №4218/7/99-00-07-05-02-07 від 24.02.2023 року та №7743/7/99-00-07-05-02-07 від 11.04.2023 року стосовно наявності інформації від уповноваженого банку про виявлені факти порушення ТОВ «Діоніс мед» законодавчо встановлених строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 27.03.2018 року №1/Dionis/SNF (дата здійснення операції - 03.06.2022 року, 17.06.2022 року), контракту від 27.06.2022 року №7690 (дата здійснення операції - 18.07.2022 року), контракту від 15.08.2022 року №8/DIONIS/PL (дата здійснення операції - 17.08.2022 року).
На підставі п.п.20.1.2, п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідачем - ГУ ДПС у Кіровоградській області надіслано письмові запити ТОВ «Діоніс мед» №54/12/11-28-07-05-02 від 10.01.2023 року, №268/1211-28-07-05-02 від 16.02.2023 року, №404/12/11-28-07-05-02 від 09.03.2023 року, №877/12/11-28-07-05-02 від 14.04.2023 року щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження про взаємовідносини з нерезидентом по зовнішньоекономічним контрактам від 27.03.2018 року №1/Dionis/SNF (дата здійснення операції - 03.06.2022 року, 17.06.2022 року), від 27.06.2022 року №7690 (дата здійснення операції - 18.07.2022 року), від 15.08.2022 року №8/DIONIS/PL (дата здійснення операції - 17.08.2022 року).
ТОВ «Діоніс мед» листами від 13.02.2023 року №13/02 (вх.№ 3071/6 від 13.02.2023 року), від 06.03.2023 року №06/03 (вх. №5021/6 від 09.03.2023 року), від 23.03.2023 року №23/03 (вх.№6119/6 від 23.03.2023 року), від 05.05.2023 року №05/05 (вх. №10363/6 від 23.05.2023 року) надав документи стосовно запитуваної інформації.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1. ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.78 та п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України згідно наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 13.07.2023 року №908-п, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Діоніс мед» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 27.03.2018 року №1/Dionis/SNF (дата здійснення операції - 03.06.2022 року, 17.06.2022 року), контракту від 27.06.2022 року №7690 (дата здійснення операції - 18.07.2022 року), контракту від 15.08.2022 року №8/DIONIS/PL (дата здійснення операції - 17.08.2022 року), за період з 03.06.2022 року по 26.07.2023 року.
За результатом проведеної перевірки 02.08.2023 року складений Акт №5604/11-28-07-05/23223165, висновком якого є порушення позивачем ч.1, ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.14 прим.2 Постанови НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту від 27.06.2022 року №7690, укладеному із компанією ODEM International (Канада), у сумі 5991,39 дол.США із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 73 дні, у сумі 18329,55 дол.США із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 77 днів та по експортному контракту від 15.08.2022 року №8/DIONIS/PL, укладеному із компанією-нерезидентом Honey Bee Trade SP.Z.O.O. (Польща), у сумі 46504,60 дол.США із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 43 дні (а.с.8-19).
На підставі акту перевірки контролюючим органом 30.08.2023 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00063850705, яким до ТОВ «Діоніс мед» застосовано штрафні санкції в сумі 422196,70 грн. у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, передбаченої частинами першої та другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності» (а.с.20-21).
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив таке рішення до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено та встановлено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VІІІ (далі по тексту - Закон №2473, в редакції на час спірних правовідносин).
Частинами 1-3 статті 11 Закону №2473 передбачено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб'єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.
Частиною четвертою статті 11 Закону №2473 визначено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 13 Закону №2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною другою статті 13 Закону №2473 передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.
Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з абзацом 1-3 частини четвертої статті 13 Закону №2473 за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви.
Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.
За приписами частини п'ятої статті 13 Закону №2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Водночас, відповідно до частини шостої статті 13 Закону №2473 у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Також, частиною сьомою статті 13 Закону №2473 встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Відповідно до частини восьмої статті 13 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Так, пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків, встановлено Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №7 (далі по тексту - Інструкція №7).
Згідно із підпунктом 1 пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції №7 передбачено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документального акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Відповідно до підпункту 2, 6 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
- у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документальним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;
- у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.
При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
- вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
- вимоги однорідні;
- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
- між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.
У разі запровадження Національним банком заходу захисту у вигляді обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:
- в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами)/російських рублях (незалежно від суми операції);
- в інших валютах (якщо загальна сума зобов'язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500000 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату припинення зобов'язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог).
Вимоги абзаців 5-7 підпункту 5 пункту 10 розділу III цієї Інструкції №7 не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду в разі припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).
При цьому, частиною першою статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:
- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;
- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;
- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки визначені законодавством, а у разі порушення встановлених строків до резидента застосовується відповідальність у вигляді пені у визначеному розмірі, а саме: 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, при цьому, валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов'язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги та зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених підпунктом 6 пункту 9 та підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7.
Отже, чинне законодавство, в тому числі і спеціальне в сфері ЗЕД, не містить обмежень щодо зміни сторони за зобов'язанням у зовнішньоекономічному договорі та щодо припинення зобов'язань за таким договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог, водночас, необхідно враховувати специфіку таких правовідносин, зокрема, щодо розповсюдження на них валютного нагляду. При цьому, Інструкцією №7 чітко визначено умови, за яких банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків в експортних (імпортних) операціях (пункту 9 та пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7), зокрема, навіть у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів для завершення здійснення банком валютного нагляду за такою операцією має відбутися зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, а також мають бути надані відповідні документи про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів, і недотримання таких умов у сукупності з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з експорту (імпорту) тягне за собою застосування до резидента первісного кредитора відповідальності у вигляді пені.
При цьому, відповідно до частини другої статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
09.07.2022 року набрала чинності Постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18» від 07.07.2022 року №142, якою, зокрема збільшено з 120 до 180 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Нові строки застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.
В Постанові також зазначено, що для операцій, що проводились до 05.04.2022 року, граничні строки розрахунків становлять 365 днів.
Згідно із пунктом 6 розділу 11 Постанови НБУ від 02.01.2019 року №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за: операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару а в разі застосування розрахунків у формі документального акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку) нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.
Відповідно до умов контракту від 27.06.2022 року №7690, укладеного мiж ТОВ «Діоніс мед» (далі - продавець) та компанією-нерезидентом ODEM International, a division of Export Packers Company Limited (Канада), (далі - покупець), покупець зобов'язується оплатити та прийняти, а Продавець продати та відвантажити мед натуральний бджолиний, упакований в металеві бочки з харчовим покриттям ємністю 213 л. Ціна за одиницю товару встановлюється в доларах США та вказується в додатках до Контракту, окремо по кожній партії. Загальна сума Контракту складає 347442,00 дол.США.
Згідно додаткової угоди №1 від 24.03.2023 року до контракту від 27.06.2022 року №7690 сторони дійшли згоди:
- доповнити п.п.7.1 Контракту абзацем у наступній редакції: «Платником по даному контракту може бути, як компанія ODEM International (Канада), так і компанія Miodowy Szlak SP. ZO. O. (Польща)».
- викласти п.7.2 Контракту у наступній редакції: «Оплата по даному контракту може здійснюватися як в доларах США, так і в Євро. При оплаті в Євро крос-курс між доларами США та Євро приймається як крос-курс НБУ на дату надходження валюти на розрахунковий рахунок Продавця».
На виконання умов контракту від 27.06.2022 року №7690 ТОВ «Діоніс мед» відвантажено нерезиденту мед бджолиний натуральний (УКТЗЕД 0409) згідно митної декларації №UA901020/2022/004808 від 18.07.2022 року на загальну суму 69488,40 дол.США або 2032876,19 грн.. Граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товару настає 13.01.2023 року.
Розрахунки за отриманий товар нерезидентом здійснено шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 69488,40 дол.США, що підтверджено банківськими виписками АТ «Комінбанк» (м.Київ, МФО 322540) по поточному рахунку № НОМЕР_1 , в тому числі:
02.09.2022 року - в сумі 45167,46 дол.США без порушення граничного строку розрахунків,
27.03.2023 року - в сумі 49973,00 Євро, що при перерахунку в долари США по крос-курсу НБУ на дату надходження валюти на розрахунковий рахунок продавця складає 53715,99 дол.США, в т.ч. в рахунок погашення митної декларації №UA901020/2022/004808 від 18.07.2022 року в сумі 5991,39 дол. США - з порушенням граничного строку розрахунків на 73 дні;
31.03.2023 року - в сумі 51005,50 Євро, що при перерахунку в долари США по крос-курсу НБУ на дату надходження валюти на розрахунковий рахунок продавця складає 55486,40 дол.США, в т.ч. в рахунок погашення митної декларації №UA901020/2022/004808 від 18.07.2022 року - в сумі 18329,55 дол.США - з порушенням граничного строку розрахунків на 77 днів.
Станом на 26.07.2023 року по контракту від 27.06.2022 року №7690 (дата здійснення операцій - 18.07.2022 року), укладеному з компанією - нерезидентом ODEM International (Канада) відсутня заборгованість, що відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «Діоніс мед» по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».
В акті перевірки зазначено, що позивач не отримував у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків, за операцією з експорту товарів по контракту від 27.06.2022 року №7690.
Також в акті перевірки зазначено, що довідки (сертифікати) щодо наявності форс-мажорних обставин, видані уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 27.06.2022 №7690 ТОВ «Діоніс мед» не надавались.
Перевіркою встановлено, що суб'єкт господарювання не звертався до судових органів ( втому числі міжнародних) про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання умов зовнішньоекономічного контракту від 27.06.2022 року №7690.
Отже, під час розгляду справи підтверджені висновки відповідача про порушення вимог частин першої та другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 14 прим. 2 Постанови НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту від 27.06.2022 року №7690 (дата здійснення операцій - 18.07.2022 року), укладеному із компанією-нерезидентом ODEM International, (Канада) у сумі 5991,39 дол.США із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 73 дні, у сумі 18329,55 дол.США із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 77 днів.
Згідно умов контракту від 15.08.2022 року №8/DIONIS/PL, укладеного мiж ТОВ «Діоніс мед», (далі - продавець) та компанією-нерезидентом Honey Bee Trade SP.Z.O.O. (Польща), (далі - покупець), Покупець зобов'язується оплатити та прийняти, а Продавець продати та відвантажити мед натуральний бджолиний, упакований в металеві бочки з харчовим покриттям ємністю 213 л. Ціна за одиницю товару встановлюється в доларах США та вказується в додатках до Контракту, окремо по кожній партії. Загальна сума Контракту вказується в додатках, які є його невід'ємною частиною.
Згідно додаткової угоди №1 від 24.03.2023 року до контракту від 15.08.2022 №8/DIONIS/PL сторони дійшли згоди:
- доповнити п.7.1 Контракту абзацом у наступній редакції: «Платником по даному контракту може бути як компанія Honey Bee Trade SP.Z.O.O. (Польща), так і компанія Miodowy Szlak SP. ZO. O. (Польща)»;
- викласти п.7.2 Контракту у наступній редакції: «Оплата по даному контракту може здійснюватися як в доларах США, так і в Євро. При оплаті в Євро крос-курс між доларами США та Євро приймається як крос-курс НБУ на дату надходження валюти на розрахунковий рахунок Продавця».
На виконання умов контракту від 15.08.2022 року №8/DIONIS/PL ТОВ «Діоніс мед» відвантажено нерезиденту мед бджолиний натуральний (УКТ ЗЕД 0409) на загальну суму 277953,6 дол.США згідно митних декларацій, а саме:
- №UA901020/2022/006109 від 17.08.2022 року на загальну суму 69488,40 дол. США або 2541093,50 грн. Граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товару настає 12.02.2023 року;
- №UA901020/2022/006113 від 17.08.2022 року на загальну суму 69488,40 дол. США або 2541093,50 грн. Граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товару настає 12.02.2023 року;
- №UA901020/2022/006115 від 17.08.2022 року на загальну суму 69488,40 дол.США або 2541093,50 грн. Граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товару настає 12.02.2023 року;
- №UA901020/2022/006114 від 17.08.2022 року на загальну суму 69488,40 дол. США або 2541093,50 грн. Граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товару настає 12.02.2023 року.
Розрахунки за отриманий товар нерезидентом здійснено шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 277953,6 дол.США, що підтверджено банківськими виписками АТ «Комінбанк» (м.Київ, МФО 322540) по поточному рахунку ТОВ «Діоніс мед» № НОМЕР_1 , в тому числі:
27.09.2022 року в сумі 60000,00 дол.США - без порушення граничного строку розрахунків;
27.09.2022 року в сумі 64904,00 дол.США - без порушення граничного строку розрахунків;
14.10.2022 року в сумі 54000,0 дол.США - без порушення граничного строку розрахунків;
14.10.2022 року в сумі 52545,00 дол.США - без порушення граничного строку розрахунків;
27.03.2023 року в сумі 49973,00 Євро, що при перерахунку в долари США по крос-курсу НБУ на дату надходження валюти на розрахунковий рахунок продавця складає 53715,99 дол.США, в т.ч. в рахунок погашення митної декларації №UA901020/2022/006114 від 17.08.2022 року - в сумі 46504,60 дол.США - з порушенням граничного строку розрахунків на 43 дні.
В акті перевірки вказано, що позивач не отримував у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, Висновки щодо продовження граничних строків розрахунків, за операцією з експорту товарів по контракту від 15.08.2022 року №8/DIONIS/PL.
Довідки (сертифікати) щодо наявності форс-мажорних обставин, видані уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2022 року №8/DIONIS/PL позивачем не надавались.
Отже, станом на день складення акту перевірки встановлено, що позивач не звертався до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання умов зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2022 року №8/DIONIS/PL.
Як на підставу протиправності спірного рішення, позивач вказував на те, що виконання контрактів були зупинені у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, спричинених війною.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані доводи підлягають відхиленню з огляду на те, що мало місце укладення експортного контракту, згідно якого товари вивозяться за межі України, які були укладені вже після оголошення в Державі воєнного стану та закінчення дії карантину.
Позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції сертифікатів щодо настання форс-мажорних обставин для ТОВ «Діоніс Мед» у спірний період не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 15.02.2023 року у справі №420/1538/23, апеляційний суд до уваги не приймає з огляду на таке.
У вказаній справі №420/1538/23 позивач як на підставу скасування податкового повідомлення-рішення про нарахування пені у період з 01.01.2021 року по 15.11.2022 року посилався на положення абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Натомість, ТОВ «Діоніс Мед» у справі, що розглядається, таких підстав в обгрунтування вимог позову не зазначалось, позовні вимоги у передбачений КАС України спосіб не доповнювались та не змінювались.
Тобто, судом першої інстанції справу розглянуто у відповідності до частини 2 статті 9 КАС України в межах позовних вимог, викладених ТОВ «Діоніс Мед» в адміністративному позові.
Відповідно до частини 5 статті 308 КАС України суд апеляційної інстнаціїї не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції, тому апеляційний суд вважає необґрунтованими та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції положення абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України
Крім того, як зазначалось вище, у справі №420/1538/23 спірним податковим повідомленням-рішенням нарахована пеня за період з 01.01.2021 року по 15.11.2022 року.
Згідно матеріалів справи №340/9025/23 пеня у спірному податковому повідомленні-рішення нарахована по трьом контрактам за періоди з 14.01.2023 року по 27.03.2023 року, з 14.01.2023 року по 31.03.2023 року та з 13.02.2023 року по 27.03.2023 року, тобто у періоди після скасування карантину, дію якого припинено 30.06.2022 року (а.с.22).
З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про залишення позовних вимог без задоволення, з чим погоджується колегія суддів.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін, тому у відповідності до вимог частини 6 статті 139 КАС України, розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс Мед» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року в адміністративній справі №340/9025/23 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року в адміністративній справі №340/9025/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко