18 червня 2024 року Справа № 420/14908/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши матеріали адміністративної справи № 420/14908/24 за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та стягнення шкоди,
15.05.2024 до Одеського окружного адміністративного суду звернулась військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати дії ОСОБА_1 протиправними щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по речовій службі на загальну суму 5457 грн. 48 коп. (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 48 копійок);
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду по речовій службі в розмірі 5457 грн. 48 коп. (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 48 копійок);
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В. від 20.05.2024 матеріали позовної заяви № 420/14908/24 за позовом військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, передати на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Шляхом автоматизованого розподілу справу № 420/14908/24 передано на розгляд судді Кульчицького С.О.
Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про прийняття адміністративної справи № 420/14908/24 до свого провадження.
Водночас, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясував, що вона не відповідає вимогам статті 161 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Цей спір є спором майнового характеру та містить одну позовну вимогу майнового характеру.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання суб'єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 3 028 грн.
Отже, судовий збір за подання суб'єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 3 028,00 грн (5 457,48 грн (ціна позову) х 1,5% = 81,86 грн, але не менше 3 028,00 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву військової частини НОМЕР_1 подано в електронній формі (сформовано в системі "Електронний суд"), то належною сумою сплати судового збору є 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8).
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказу сплати судового збору.
Отже, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
У позовній заяві позивачем зазначено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2018 № 243 солдат ОСОБА_1 з 22.11.2018 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Відповідно до абз. 7 п. 12 даного наказу зазначено про необхідність проведення відрахування вартості обмундирування в сумі 7 479,75 грн. Під час виключення зі списків військової частини та виплати всіх належних коштів, за рахунок останніх, було частково погашено заборгованість за вартість речового майна, залишок суми становить 5 457,48 грн. Відповідач з даним наказом погодився та станом на день звернення до суду вищевказаний наказ не оскаржено.
Отже, за таких обставин, суд констатує, що позивачем, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 122 КАС України пропущено строк звернення до суду із даним позовом, який сплинув щонайменше у 2019 році.
До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що причини пропуску строку звернення до суду зумовлені неналежним виконанням попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов'язків та введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022. Просить вважати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити пропущений строк.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Надіслання позивачем заяви від 02.04.2024 № 0666/35/2352 відповідачу про добровільне відшкодування шкоди у сумі 5 457,48 грн не змінює момент, з якого позивач був обізнаний про порушення своїх прав, за умови звільнення відповідача у листопаді 2018 року, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Аналогічна правова позиція щодо даних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
На переконання суду, неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов'язків не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, щонайменше, більше ніж на п'ять років.
Щодо введення воєнного стану в Україні, як поважної причини пропуску строку, суд зазначає, що його введення відбулось 24.02.2022, а обставини, які зумовили звернення позивача до суду виникли ще в кінці 2018 року.
Тобто, навіть станом на 24.02.2022 вказаний строк звернення до суду позивачем вже було порушено.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - ВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі № 802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив: “…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.”.
Суд також урахував висновки ВС викладені у постанові від 06.09.2022 у справі № 420/16598/21, згідно з якими сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків - це виняток, а війна - загальна умова для всіх.
Разом з тим, жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення та підтверджуючі докази поважності причин його пропуску.
Згідно до ч. ч. 1-2 статті 169 КАС України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статтей 160-161 КАС України, що має наслідком на підставі ст. 169 цього Кодексу залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 29, 30, 121-123, 160, 161, 168, 169, 241, 287, 294, 295 КАС України, суд,
Прийняти до свого провадження справу № 420/14908/24 за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та стягнення шкоди.
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити повністю.
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та стягнення шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ