з питань залишення позову без розгляду
19 червня 2024 рокусправа №380/2830/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву відповідача-2 про залишення без розгляду за позовної заяви ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (далі - відповідач-1, в/ч НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-2, в/ч НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-3, в/ч НОМЕР_4 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (в/ч НОМЕР_2 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу за період із 01.12.2015 по 29.03.2016 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін ДПС України (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 29.03.2016 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 включно з із урахуванням іншого, ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення позивачу за період із 01.03.2018 до 05.04.2018 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 до 05.04.2018 включно у розмірі 4436,87 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення позивачу за період із 06.04.2018 по 14.06.2021 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (в/ч НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 06.04.2018 по 14.06.2021 включно у розмірі 4436,87 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 про повернення позовної заяви у справі № 380/2830/24 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.06.2024 справу передано для продовження розгляду справи судді ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 05.06.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Вимоги ухвали позивачем виконано.
Ухвалою від 10.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем-2 18.06.2024 (вх. №46451) подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем передбаченого частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) місячного строку.
В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.06.2021 №123-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 03.08.2021. Таким чином, позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права з моменту виключення зі списку особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, а до Львівського окружного адміністративного суду з позовом звернувся 2024 року, тобто через три з половиною року, а тому пропустив строк звернення до суду.
Суд, розглянувши клопотання, перевіривши доводи сторін на їх обґрунтування, дійшов таких висновків.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин та обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).
Предметом оскарження у цій справі є неповнота виплати грошового забезпечення під час проходження позивачем військової служби за періоди з 01.12.2015 по 29.03.2016 включно, з 01.12.2016 по 28.02.2018 включно та з 01.03.2018 до 05.04.2018 включно та з 06.04.2018 по 14.06.2021 включно.
Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку із проходженням позивачем публічної (військової) служби та стосуються виплати індексації грошового забезпечення як складової грошового забезпечення.
Позивач, будучи звільненим з військової служби наказом від 17.06.2021 №123-ОС і виключеним зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 03.08.2021, звернувся до суду з позовом 06.02.2024.
Відсутність заяви про поновлення строку звернення до суду в межах визначених частиною 5 статті 122 КАС України зумовила залишення позовної заяви без руху ухвалою судді від 08.02.2024.
Ухвалою судді від 19.02.2024 позовну заяву було повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами, яка ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 скасована.
Скасовуючи ухвалу від 19.02.2024 , суд апеляційної інстанції виходив з такого.
До 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 р. у справі №140/2168/23 вказав, що з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.
Отже, на момент звільнення позивача з військової служби, 03.08.2021, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що частина друга статті 233 КЗпП України, чинна на момент звернення до суду застосуванню не підлягала, оскільки право позивача на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 та від 27 квітня 2023 року у справі №420/14777/22.
Отже, на момент звільнення позивача з військової служби 03.08.2021 частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушенням законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Таким чином спірні у цій справі правовідносини виникли до набрання чинності Закону № 2352-ІХ від 19.07.2022, а тому на них поширюється дія норми статті 233 КЗпП України у редакції до 19.07.2022, яка передбачала звернення до суду для вирішення трудового спору без обмеження будь-яким строком.
З огляду на встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 183, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.П. Хома