19 червня 2024 рокусправа № 380/5284/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3 м. Слов'янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 134650019976 від 15.12.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову йому у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити йому пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 11.12.2023 року, зарахувавши до страхового стажу період проходження військової служби з 01.01.2005 року по 30.08.2006 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є особою з інвалідністю III групи. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. На день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю III групи, його страховий стаж становив більше 7 років. На підтвердження страхового стажу до заяви позивачем, зокрема, було додано довідки про проходження військової служби. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.12.2023 №134650019976 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Рішення мотивоване тим, що страховий стаж позивача складає 04 роки 05 місяців 01 день. Позивач вважає протиправним оскаржуване рішення, оскільки пенсійним органом не враховано періоди його військової служби з 01.01.2005 по 30.08.2006, в тому числі його участь в бойових діях у складі Українського миротворчого контингенту багатонаціональних сил у Республіці Ірак з 11.04.2005 по 20.12.2005, що підтверджується відповідними довідками.
Ухвалою від 15.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач-1, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що законодавством чітко передбачено порядок підтвердження трудового стажу на підставі трудової книжки та підтвердження стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Порядок призначення пенсій по інвалідності врегульовано статтею 32 Закону № 1058. Відповідно до статті 32 Закону № 1058 особи, яким установлено інвалідність мають право на пенсію по інвалідності залежно від групи інвалідності та за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років. З урахуванням наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 4 роки 5 місяців 1 день. До страхового стажу не зараховано періоди військової служби з 01.01.2005 по 30.08.2006 згідно довідки № 34 від 10.02.2020, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутні відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Довідка про заробітну плату з 01.01.2006 по 31.08.2006 № 179_2/У-1759/1884 від 22.11.2023, видана ІНФОРМАЦІЯ_2 не береться до уваги, оскільки відсутня інформація про сплачені суми страхових внесків до Пенсійного фонду України. За таких обставин відмовлено ОСОБА_1 , у призначенні пенсії по інвалідності, так як на момент звернення або настання інвалідності відсутній необхідний страховий стаж. Зазначає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Звертає увагу, що у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про період військової служби позивача з 01.01.2005 по 30.08.2006 згідно довідки № 34 від 10.02.2020, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 та відсутня інформація про сплачені суми страхових внесків до Пенсійного фонду України. Одночасно, постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. В п. 3 вказаної постанови установлено, що починаючи з 1 липня 2002 р. обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 р. за даними системи персоніфікованого обліку. На підставі вищевикладеного вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідач-2, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 1058 особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема для осіб з інвалідністю ІІІ групи від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років. Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менші, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до п. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 у разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. Згідно наданих документів страховий стаж позивача на дату звернення становить 04 роки 05 місяців 01 день. До страхового стажу позивача не зараховано період військової служби згідно довідки від 10.02.2020 № 34, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 : строкової служби з 01.01.2005 по 20.04.2005, через відсутність відомостей в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; період військової служби за контрактом з 21.04.2005 по 31.12.2005, оскільки відсутня довідка про грошове забезпечення та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України. Період військової служби за контрактом з 01.01.2006 по 30.08.2006 згідно довідки про заробітну плату від 22.11.2023 № 179_2/У-1759/1884, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає врахуванню до страхового стажу. У зв'язку з вищевикладеним, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за результатами розгляду заяви позивача від 11.12.2023 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону № 1058 через відсутність необхідного страхового стажу. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно довідки Серії 12 ААВ №740145 від 10.01.2023 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, має встановлену інвалідність ІІІ групи загального захворювання.
Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України, що підтверджується відомостями із військового квитка серії НОМЕР_2 від 20.04.2004.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.02.2020 №34, позивач дійсно проходив строкову військову службу з 20.04.2004 по 21.04.2005 та військову службу за контрактом з 21.04.2005 по 30.08.2006.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.02.2020 №14, позивач приймав участь в бойових діях у складі Українського миротворчого контингенту багатонаціональних сил у Республіці Ірак з 11.04.2005 по 20.12.2005 в/ч НОМЕР_3 .
Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_4 від 01.02.2006 та серії НОМЕР_5 від 30.05.2023.
Згідно індивідуальних відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 та відомостей трудової книжки серії НОМЕР_6 від 16.04.2007, у позивача наявний наступний страховий стаж:
- з вересня по червень 2003 року - навчання у Міжрегіональному вищому професійному училищі зв'язку м. Львова;
- з квітня по грудень 2004 року - строкова військова служба;
- з квітня по вересень 2007 року - різноробочий в ТОВ «Метапрок»;
- з листопада 2008 року по січень 2009 року - охоронець ДП «Транспорт» ТОВ «ТКС-Євробуд»;
- з квітня 2021 року по лютий 2022 року - водій у ФОП ОСОБА_2 ;
- з лютого по квітень 2022 року - військова служба у військовій частині НОМЕР_7 ;
- з квітня по вересень 2022 року - військова служба у військовій частині НОМЕР_8 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_9 від 12.09.2022, позивач із 08.09.2022 перебував на військовій службі у вказаній військовій частині.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_10 від 04.03.2024 №133, позивач із 16.09.2023 року перебуває на військовій службі у вказаній військовій частині.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 11.12.2023 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана заява розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.12.2023 №134650019976 відмовлено позивачу у призначенні пенсії по інвалідності. У рішенні зазначено, що відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності залежно від групи інвалідності та за наявності необхідного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років. З урахуванням наданих документів, страховий стаж ОСОБА_1 складає 04 роки 05 місяців 01 день. До страхового стажу не зараховано періоди військової служби з 01.01.2005 по 30.08.2006 згідно довідки № 34 від 10.02.2020 та з 11.04.2005 по 20.12.2005 згідно довідки № 14 від 10.02.2020 виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутні відомості в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Довідка про заробітну плату з 01.01.2006 по 31.08.2006 №179_2/У-1759/1884 від 22.11.2023 видана ІНФОРМАЦІЯ_2 не береться до уваги, оскільки відсутня інформація про сплачені суми страхових внесків до Пенсійного фонду України. За таких обставин відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у призначенні пенсії по інвалідності, так як на момент звернення або настання інвалідності відсутній необхідний страховий стаж.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Визначене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058), яким встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.
Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи, зокрема, громадянами України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною першою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Як уже встановлено судом, підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії по інвалідності стала відсутність необхідного страхового стажу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 1.1. Розділу І Порядку №22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Пунктом 2.1. Розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема:
документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу);
для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення);
відомості про місце проживання особи;
документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком.
Пунктом 2.2. Розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.
Як встановлено судом, позивач при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності подав весь пакет документів, передбачений вищевказаними положеннями.
Суд зауважує, що у разі наявності сумнівів або необхідності уточнити певні відомості, пенсійний орган має можливість скористатися правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV, та звернутися до страхувальника з відповідним запитом.
Так, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Як встановлено судом, при перевірці документів та визначенні наявності в позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії, відповідачем не взято до уваги подані позивачем довідку № 34 від 10.02.2020 та довідку № 14 від 10.02.2020, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 на підтвердження періодів військової служби позивача з 01.01.2005 по 30.08.2006 та з 11.04.2005 по 20.12.2005, а також довідку про заробітну плату з 01.01.2006 по 31.08.2006 №179_2/У-1759/1884 від 22.11.2023, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Доказів того, що позивач не проходив військову службу протягом спірних періодів або що вказані періоди не відповідають дійсності, відповідачем не надано.
Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Наведене в повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
За таких обставин, пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення документів щодо відомостей про проходження військової служби та здійснення трудової діяльності на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи та військової служби позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Відтак спірні періоди проходження позивачем військової служби підлягають врахуванню до трудового та страхового стажу позивача.
Частиною першою статті 30 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачу на день звернення за призначенням пенсії виповнилось 37 років 11 місяців, що підтверджується копією його паспорта. Позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією №740145.
Частиною першою статті 32 Закону №1058-IV передбачено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років.
Водночас, у спірному рішенні від 15.12.2023 №134650019976 ГУ ПФУ в Донецькій області невірно застосувало норму статті 32 Закону №1058-IV, вказавши, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності залежно від групи інвалідності та за наявності необхідного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років.
У позовній заяві позивач стверджує, що відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 він має право на пільгове зарахування до страхового стажу періоду його участі з 11.04.2005 по 20.12.2005 в бойових діях у складі Українського миротворчого контингенту багатонаціональних сил у Республіці Ірак, шляхом зарахування одного місяця служби за три місяці.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей зараховується на пільгових умовах як один місяць служби за три місяці до вислуги років для визначення розміру пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу.
Водночас, позивач звертався до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності в порядку, визначеному Законом №1058-IV, а не про призначення пенсії за вислугу років в порядку, визначеному Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача-1 врахувати до страхового стажу позивача на пільгових умовах період його участі в бойових діях у складі Українського миротворчого контингенту багатонаціональних сил у Республіці Ірак з 11.04.2005 року по 20.12.2005 року.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем-2 при прийнятті спірного рішення від 15.12.2023 №134650019976 не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду, внаслідок чого таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача-1 вчинити дії, суд зазначає наступне.
Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону № 1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
З аналізу наведеного висновується, що Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд робить висновок про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 11.12.2023 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням викладених у даному рішенні висновків суду.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд робить висновок про задоволення позову частково.
Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 134650019976 від 15.12.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3 м. Слов'янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13814885) про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.12.2023 року про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням викладених у даному рішенні висновків суду.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 19.06.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович