20 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/8677/23
провадження № 2-ап/340/14/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Петрівського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеса/, вул. Центральна,46, смт. Петрове, Кіровоградська область,28300
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна служба України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135
про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач 16.10.2023 року звернувся до суду з позовом, в якому просить суд :
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72879000 від 27.09.2023 про стягнення 34 000 грн. штрафу, постанову про стягнення виконавчого збору у ВП №72879000 від 27.09.2023 у розмірі 1700 грн., а також постанову про розмір мінімальних витрат у ВП №72879000 від 27.09.2023, винесених старшим державним виконавцем Петрівського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеса/ при примусовому виконанні постанови АА №00004656 від 02.02.2023, виданої Державною службою України з безпеки на транспорт, як такі, що були винесені передчасно.
28.11.2023 року позивачем на адресу суду надано уточнену позовну заяву, позовні вимоги викладено у новій редакції та позивач просить суд: визнати виконавчі дії старшого державного виконавця Петрівського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеса/ Петриченка С.В. при примусовому виконанні постанови АА №00004656 від 02.02.2023, виданої виданої Державною службою України з безпеки на транспорті, такими, що були винесені державним виконавцем щодо постанови, поданої стягувачем на виконання передчасно, тобто з порушенням приписів КУпАП, а отже протиправно, скасувати прийняті рішення у вигляді постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №72879000 від 27.09.2023 про стягнення 34000 грн. штрафу, постанови про стягнення виконавчого збору у ВП №72879000 від 27.09.2023 у сумі 1700 грн. та постанови про розмір мінімальних витрат у ВП №72879000 від 27.09.2023 у розмірі 175,75 грн., зобов'язати старшого державного виконавця Петрівського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеса/ Петриченка С.В. повернути без прийняття до виконання постанову АА№00004656 від 02.02.2023, видану Державною службою України з безпеки на транспорті, як таку, що була подана на виконання передчасно.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Третього ААС від 18.04.2024 ухвалу Кіровоградського ОАС від 05.12.2023 року - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.153).
Вказана справа надійшла до суду 14.05.2024 року та передана головуючому судді Петренко О.С. для вирішення питання щодо продовження розгляду справи.
Ухвалою суду від 20.05.2024 р. вказаний позов залишено без руху.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін.
04.06.2024 на адресу суду від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України від 02.02.2023 серії АА№00004656 встановлено, що позивач 06.12.2022 о 12 год. 48 хв. за адресою М-04, км 60+100 допустив порушення «рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів, зазначених в п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 12,761 % /5,104 тон/ та дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Позивач, не погодившись з вказаною постановою, оскаржив її в судовому порядку.
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 26.04.2023 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті та скасовано постанову серії АА №00004656 від 02.02.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. за порушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та закрито відносно ОСОБА_1 провадження по справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою Третього ААС від 25.08.2023 року задоволено апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті, скасовано рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 26.04.2023 та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови АА №00004656 від 02.02.2023.
Позивач вказує, що після ознайомлення з вказаною постановою, в добровільному порядку сплатив штраф в розмірі 17000 грн., що підтверджено відповідною квитанцією.
В подальшому, третьою особою, на підставі заяви від 12.09.2023 за вих. №12438/3.7/14-23 подано до примусового виконання постанову серії АА №00004656 від 02.02.2023.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження за постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (стягнення з ОСОБА_1 штраф у розмірі 34000 грн. )
Постановою від 27.09.2023 відкрито виконавче провадження, з зазначенням строку для його виконання.
Позивач вказує, що постанова серії АА №00004656 від 02.02.2023 була подана передчасно, з порушенням приписів КУпАП, що свідчить про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 цього Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої цієї статті державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами.
Частиною дев'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Статтею 298 КУпАП встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 КУпАП при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною першою статті 300-2 КУпАП передбачено, що у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили (ч. 2 ст. 300-2 КУпАП).
У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги (ч. 3 ст. 300-2 КУпАП).
Частиною другою статті 308 КУпАП передбачено, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Як встановлено судом, позивач скористався правом на оскарження постанови про накладення штрафу серії АА №00004656 від 02.02.2023, що підтверджено рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 26.04.2023 в справі №941/170/23, яким зазначену постанову скасовано (а.с.179-183).
В подальшому, постановою Третього ААС від 25.08.2023, апеляційну скаргу Державної служби з безпеки на транспорті задоволено, рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 26.04.2023 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволені позовних вимог (а.с.184-193).
Вказану постанову ТААС позивачем отримано 08.11.2023, на підставі поданої ним заяви від 09.10.2023.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
22.09.2023 позивачем було сплачено штраф в розмірі 17000 грн., що підтверджено відповідною квитанцією (а.с.200).
Отже, штраф було сплачено протягом встановленого ч. 1 ст. 307 КАС України п'ятнадцятиденного строку з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, та до відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього штрафу у примусовому порядку.
З матеріалів справи встановлено, що позивач сплатив штрафи за постановою серії АА № 00004656 в сумі по 17000 грн. - протягом встановленого строку після отримання відомостей про скасування судового рішення. Отже, підстави для звернення постанови до примусового виконання та примусового стягнення з позивача штрафу за вказаною постановою у подвійному розмірі були відсутні. Постанова була фактично виконана у повному обсязі до відкриття виконавчого провадження.
Щодо позовної вимоги про визнання виконавчих дій протиправними та зобов'язання відповідача повернути без прийняття до виконання постанову АА№00004656 від 02.02.2023, суд зазначає наступне.
Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначений перелік підстав, коли виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
Згідно ст.9 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" гарантується незалежність державних виконавців від впливу чи втручання у їхню діяльність з примусового виконання рішень.
З урахуванням викладеного, відповідач має виключну компетенцію та повноваження щодо прийняття рішень або дій за виконавчим документом.
Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені ст.244 КАС України.
З урахуванням дискреційних повноважень органу державної виконавчої служби, приватного виконавця щодо прийняття рішень або вчинення дій за виконавчим документом, суд не може своїм рішенням підміняти компетенцію відповідача.
А тому у задоволенні вимоги про визнання виконавчих дій протиправними та зобов'язання відповідача повернути без прийняття до виконання постанову АА№00004656 від 02.02.2023 слід відмовити.
Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див.рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від9грудня 1994 року, серія A,303-A,п.29).
Інші аргументи позивача вивчені судом, утім, не вимагають детального аналізу у судовому рішенні, оскільки висновків суду не спростовують та по суті на них не впливають.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України, принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем законність оскаржуваних постанов не доведена та не обґрунтована.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Петрівського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеса/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна служба України з безпеки на транспорті про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати:
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72879000 від 27.09.2023 про стягнення 34 000 грн. штрафу,
- постанову про стягнення виконавчого збору у ВП №72879000 від 27.09.2023 у розмірі 1700 грн.,
- постанову про розмір мінімальних витрат у ВП №72879000 від 27.09.2023, винесених старшим державним виконавцем Петрівського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеса/ при примусовому виконанні постанови АА №00004656 від 02.02.2023, виданої Державною службою України з безпеки на транспорт.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 272 КАС України.
Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядок встановлений ч. 6 ст. 287 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО